РНБО планує захистити медиків від COVID-19: озвучено алгоритм

Приблизно кожен п’ятий з усіх українців, які захворіли на коронавірусну хворобу, був працівником системи охорони здоров’я. Спочатку приголомшливу статистику можна було пояснювати скрутним станом медицини в нашій державі і шаленим дефіцитом засобів індивідуального захисту в вітчизняних лікарнях. Зараз же єдиним поясненням високої захворюваності серед працівників медичної галузі є низька якість засобів індивідуального захисту, які зовсім не захищають їх від зараження.

Водночас досі в нашій державі за фальсифікацію чи продаж неякісних засобів індивідуального захисту не передбачено практично жодного покарання. Хоча Рада нацбезпеки та оборони України наполягає на введенні такої відповідальності – відповідно до взятих Україною на себе міжнародних зобов’язань. Що пропонують змінити в РНБО і чи зможе це допомогти приструнити мародерів від медицини та приборкати вірус – розбирався OBOZREVATEL.

Медики під ударом

13 249 медичних працівників захворіли на COVID-19 в Україні від моменту, коли недуга прийшла в нашу державу. Лише за останню добу, за 15 вересня, вірус діагностовано у 149 лікарів. Скільки випадків стали летальними, точно сказати не може ніхто: у Міністерстві охорони здоров’я про ці дані говорити не люблять. Втім, за підрахунками журналістів, станом на 11 вересня від COVID-19 померло щонайменше 104 медики. А статистика свідчить: середній показник летальності серед медиків від коронавірусу по країні склав 0,8%. Найбільше лікарів померло на Кіровоградщині (3,4%) та на Миколаївщині (2%). Найчастіше складний перебіг хвороби, яка завершувалася смертю, фіксувався у медиків-жінок (66,3%), переважно померлі медики були старшими від 50 років (цей віковий поріг подолали 84,6% від тих, хто не зміг справитися з хворобою).

Наразі відсоток лікарів та медсестер, що підхопили вірус, складає 10,3% від загального рівня захворюваності. Такі дані 16 вересня озвучив міністр охорони здоров’я Максим Степанов. І як би дивно це не звучало – це ще не найгірша ситуація. Адже донедавна медики складали 20% від усіх хворих – і таке співвідношення спостерігалося у нашій державі ще з весни.

Покарання фальсифікаторів – частина міжнародних зобов’язань України

Зобов’язання жорстко реагувати на фальсифікування медичних виробів Україна взяла на себе ще у далекому 2012 році, підписавши Конвенцію Ради Європи про підроблення медичної продукції та подібні злочини, що загрожують охороні здоров’я. З 1 січня 2016 року вона почала діяти.

Втім, від підпису до реальних дій по захисту українців від підробних ліків чи інших медичних виробів Україна переходити не поспішала. І впродовж багатьох років відповідальність за подібні злочини, що коштували багатьом нашим співвітчизникам здоров’я або й життя, практично не знаходила відображення у вітчизняному законодавстві. Точніше, за підробку ліків отримати покарання фальсифікатори хоча би номінально ризикували, а от виробляти та продавати інші товари медичного призначення неналежної якості вони могли, абсолютно не побоюючись відповідальності.

Пандемія коронавірусу, схоже, змусила державних мужів дещо переглянути власне ставлення до проблеми. Адже смертельний вірус дуже добре продемонстрував, що неякісні засоби індивідуального захисту можуть вбивати не гірше від неякісних ліків. А інколи – як, приміром, під час пандемії хвороби, ліків від якої людство ще не винайшло – такий фальсифікат становить загрозу безпеці держави.

Саме до такого висновку прийшли у Раді національної безпеки та оборони. І 10 вересня 2020 року РНБО у особі заступника секретаря цього державного органу Олексія Соловйова звернулося до Міністерства оборони з проханням у рамках імплементації Конвенції Ради Європи про підроблення медичної продукції зафіксувати у законодавстві відповідальність за підробку виробів медпризначення на рівні з відповідальністю за фальсифікацію ліків. Тим більше, що винаходити велосипед МОЗу не потрібно: відповідний законопроект було подано до парламенту ще у квітні 2014 року за ініціативи нардепа Віталія Немілостівого. Щоправда, тоді депутати пропозиції колеги підтримати не змогли: законопроект було відкликано ще до того, як він потрапив на очі парламентарям.

Наразі ж чиновники МОЗу можуть надолужити згаяний час – і довершити справу, розпочату попередниками. Тим більше, що її важливість зараз, через 6 років після того, як проблема була озвучена вперше, набула особливої гостроти.

Відповідальність за фальсифікат у медицині

Досі юридична відповідальність за незаконний обіг та фальсифікацію медичних виробів носить фрагментарний характер: перелік злочинів, покарання за скоєння яких прописане у законодавстві – короткий. І стосується він виключно лікарських препаратів.

Ключова думка законопроекту, розробленого нардепом Немілостівим у 2014-му році – проста і логічна: якщо вже фальсифікація ліків і медичних виробів несе однакову загрозу для здоров’я та життя людини – то і відповідальність за такі діяння має бути однаковою. Як це і передбачено у вже згадуваній Конвенції Ради Європи. Тому існуючу юридичну відповідальність за фальсифікат ліків пропонується уніфікувати з відповідальністю за підробку медичних засобів, починаючи з доклінічного вивчення, клінічних випробувань та реєстрації медичних виробів – і аж до продажу фальсифікату.

Приміром, якщо нині стаття 141 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність і від 3 до 8 років ув’язнення за проведення клінічних випробувань без письмової згоди пацієнта чи його представника – у разі, якщо це призвело до смерті чи каліцтва людини – після ухвалення законопроекту вона розшириться і на медичні вироби. Тобто, за проштовхування неякісних захисних костюмів для медиків реально можна буде сісти до в’язниці.

Законопроектом також пропонується змінити статті 305 ККУ – і закріпити серйозну відповідальність за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, а також підробних медичних виробів.

Кримінальні строки та конфіскація майна передбачені і за виробництво та поширення фальшивих лікарських засобів для людей, тоді як не менш небезпечні ветеринарні препарати та медичні вироби, речовини, матеріали та аксесуари досі можна було підробляти, ввозити, зберігати та продавати абсолютно безкарно. У разі ухвалення законопроекту у відповідній статті окрім ліків з’являться і медичні вироби.

У РНБО наполягають: заповнити законодавчу прогалину, яка дозволяє безкарно ввозити і продавати на території нашої держави відвертий мотлох під виглядом виробів медичного призначення, парламентарі мають якомога швидше. Тому і закликають МОЗ вивчити вже готовий законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання фальсифікації виробів медичного призначення (медичних виробів)”, доповнити та удосконалити його у разі потреби – і покласти край безладу, який десятиліттями спостерігається у сфері обігу медичних виробів. Це не коштуватиме державі жодної копійки – але дозволить і людей захистити, і крок до Європи зробити, і бодай розпочати виводити ринок медичних виробів України з тіні.

Ну і не шляхом замовчування, а реальними діями зменшити страшну статистику медиків, що постраждали від COVID-19.

Тож слово – за МОЗом, який наразі має реальний шанс довести: безпека громадян України для чиновників міністерства – не порожній звук. І у системі пріоритетів відомства вона стоїть значно вище, ніж можливість заробити на проведенні тендерів, використовуючи законодавчі прогалини, що дозволяють закуповувати під виглядом медичних виробів казна-що.

А от чи скористаються чиновники цим шансом – побачимо вже скоро.

Як повідомляв сайт vikka.ua, минулого року черкаським школярам не додали продуктів на 7 мільйонів гривень.

Leave a Reply

avatar
  Підписатися  
Повідомте про
Стали свідком новини? Тисніть тут

Фейсбук