«Прогнозування погоди – як складна математична задача», – Віталій Постригань

Осучаснення інфопростору значно полегшило нам життя: точний прогноз погоди щодня буквально в нас у кишені. Для метеорологів же це звична й неодмінна рутина. Що змінилося за 100 років існування гідрометслужби в Україні, які кліматичні зміни на часі й чи варто довіряти народним прикметам? Про це – в інтерв’ю з начальником Черкаського обласного гідрометцентру Віталієм Постриганем.

Віталій Постригань

– Цьогоріч 19 листопада українській гідрометслужбі виповнюється 100 років. Як давно спостерігають за природними явищами на Черкащині?

– Так, цього дня 1921 року голова раднаркому УСРР підписав Декрет, яким надав Українській метеорологічній службі державного статусу, що значно посилило її роль і можливості.

Діяльність Черкаського обласного центру з гідрометеорології розпочалася якраз зі створенням Черкаської області – в січні 1954 року.

Сьогодні на території області діє 7 метеорологічних станцій, авіаметеорологічна станція «Черкаси», лабораторія, працює 14 гідрологічних постів і три стаціонарні пости спостережень за забрудненням атмосферного повітря в Черкасах.

– Як триває процес прогнозування погоди – на день, на тиждень, на місяць?

– Найточніші прогнози – на 1–3 доби. Їхня справджуваність ­­­– 95–98%. На 5 діб маємо близько 92%. Максимально можливий перiод прогнозування – 15 діб. Ці прогнози затребувані, бо дозволяють спланувати виробничу діяльність підприємств на значний період.

Однак це не означає, що передбачити погоду надалі взагалі не можливо. Річ у тім, що підготовка прогнозу погоди – це вирішення складної математичної задачі з багатьма «невідомими». І що більший період, на який складається прогноз, то більше цих «невідомих» і, відповідно, більшою буде похибка.

Синоптики у своїй роботі використовують чисельні моделі прогнозування, статистичні методи, що ґрунтуються на встановленні зв’язків між явищами в атмосфері, океані і на поверхні суші в минулому і зараз. Однак робити деталізацію на місяць чи сезон не дозволяє ні час, ні метеоелементи.

– Як змінилася погода на Черкащині за останні роки?

– Порівняння даних спостережень останніх 30 років доводять, що найбільше потепліли основні сезони: зима – на 1,6°С та літо – на 1,3°С, із перехідних найменша зміна температури – восени. Опадів взимку і влітку стало менше на 20–30%, а весна й осінь стали більш вологими.

А ще найсильніший мороз уже не опускається нижче -29°С, а дещо раніше він доходив до -34°С. Спека влітку може сягнути +38°С, коли раніше була до +36°С. Останній заморозок у травні становив 2°, а до того був близько 4°С.

І весна зараз настає на 2 тижні раніше. Тепло в першій її половині швидко наростає, а в другій – уповільнюється, тому і строки приходу літа майже не змінилися.

Зміщення кліматичних зон

– До яких умов доведеться адаптуватися черкащанам найближчими роками, зважаючи на такі кліматичні зміни?

– За останні 50 років погодні катаклізми вбили 2 мільйони людей. Суму матеріальних збитків оцінюють у понад 3 трлн доларів! Кількість стихійних лих, пов’язаних зі зміною клімату, за ці пів століття збільшилась уп’ятеро. Про це йдеться у доповіді Всесвітньої метеорологічної організації. Звіт демонструє, що такі катастрофи стають все частішими. Це черговий доказ того, що глобальне потепління призводить до збільшення природних катаклізмів.

Ймовірність виникнення природних катаклізмів не зникла – вона більшає, тому до цього треба готуватися. Перш за все – органам державної влади, місцевого самоврядування, особливо важливим є інформування населення.

Наукові дослідження свідчать, що зі зростанням глобальної температури повітря більшатиме і кількість стихійних явищ погоди – сильних злив, шквалів, граду.

Середньорічна температура за останні кілька років зросла на 1,6–1,7°С. Щороку на 10–15 днів довшає теплий літній період, а зимовий – скорочується. Це і є прояви глобального потепління в Україні.

Українські кліматологи обіцяють, що прийдешня зима буде теплою. Середня температура повітря буде на 1,5°C (а в січні аж на 3°С) вища, ніж у попередні роки. Але це не означає, що арктичний холод не прийде, морози 10–15°С обов’язково будуть.

– Чи довіряють синоптики народним прикметам? Чи доречні такі передбачення взагалі?

– Іноді такі прогнози можуть враховувати, якщо вони підлягають науковому обґрунтуванню. Прикмети в наш час працюють дедалі рідше. На жаль чи на щастя, але жодного статистичного зв’язку не існує. Немає залежності між погодою в якийсь конкретний день або у зимовий чи літній період. Для прикладу, кажуть: якщо горобина червона, то й зима буде «суворою». Але з’ясувалося, що зима буває і «сувора», і звичайна.

Неможливо визначити погоду «на око», яким досвідченим не був би синоптик. Можливо, колись, в іншу кліматичну епоху, прикмети й були виправдані. Але зараз вони не працюють. У метеорології важливо не вірити й припускати, а прогнозувати – тобто аналізувати ситуацію. Складати прогнози можна лише на основі моделювання атмосферних процесів, математичних розрахунків. I тут важливе обладнання.

– Чи змінилися з роками прилади, методи й підходи до роботи?

– Звісно, відбулися зміни. Прилади поступово осучаснюються: використовуються цифрові прилади, ультразвукові вимірювачі характеристик вітру та сучасні засоби зв’язку, які за лічені секунди дають змогу повідомити інформацію споживачеві.

Методи роботи теж автоматизовані. Якщо раніше використовували ручні розрахунки й ручне оброблення синоптичних карт, то наразі це здійснюють за допомогою багатьох прогностичних моделей.

Ультразвуковий датчик вітру

– Який приблизний алгоритм дій у роботі синоптика?

– Працівників метеостанцій можна назвати «очима синоптиків». Їхні завдання – визначати швидкість і напрямок вітру, температуру повітря й ґрунту на глибинах, кількість опадів, атмосферний тиск, вологість повітря, хмарність, атмосферні явища, спостерігати за забрудненістю навколишнього середовища (зокрема й наявністю в ґрунтах залишків пестицидів), а також визначати кислотність та хімічний склад опадів. До речі, ми єдині в області систематично вимірюємо рівень гамма-фону.

Для проведення приземних метеорологічних спостережень на метеостанціях облаштований метеорологічний майданчик, де розміщені прилади та обладнання. Спостереження проводять у єдині стандартні строки: о 21:00, о 00:00, о 03:00, о 06:00, о 09:00, о 12:00, о 15:00 та о 18:00, за міжнародним скоординованим часом.

На кожній метеостанції є агрометеорологи, які через день виходять у поле, спостерігають за ростом і розвитком сільськогосподарських культур, раз у декаду відбирають зразки ґрунту для визначення запасів вологи, проводять снігомірні зйомки.

14 гідрометеорологічних постів проводять щоденне вимірювання pівнів, температури та витрати води, товщину криги.

Спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря в Черкасах здійснюють щоденно 4 рази на добу на трьох стаціонарних постах, що розміщені в різних районах міста (центр, Дніпровський та Південно-Західний райони). Лабораторія гідрометцентру відбирає проби атмосферного повітря й визначає показники 17 інгредієнтів. Щомісяця аналізують близько 1500 проб повітря.

– Що найскладніше в роботі гідрометеоролога?

– Задля належного результату нашому фахівцеві треба забезпечити якісне метеорологічне спостереження, завчасний якісний метеорологічний прогноз і попередження про небезпечні стихійні явища. Така робота вимагає широкого спектру знань.

Загалом ми здійснюємо спостереження за чотирма напрямками: гідрологічним, метеорологічним, агрометеорологічним й екологічним. Тобто гідрометеорологи займаються не тільки процесами в атмосфері, а й режимом річок, вивченням впливу погоди на рослини тощо. Потрібно знати всі особливості кожного напрямку.

– Чи є проблема з кадровим забезпеченням Черкаському гідрометцентрі?

– Не можна сказати, що є аж така проблема. У нас працюють фахівці зі значним досвідом роботи, але приходить і молодь. Ми активно співпрацюємо з навчальними закладами, тож часто приймаємо до себе студентів.

Усі, хто працюють у гідрометслужбі Черкащини, – висококваліфіковані фахівці, які люблять свою справу. Серед ветеранів варто відзначити заступницю начальника центру Аллу Козакову, яка працює в службі понад 37 років, синоптика центру Ірину Джулай (стаж – 42 роки), метеоролога авіаційної станції «Черкаси» Тетяну Філюк (стаж – 46 років), техніка-метеоролога авіаційної станції «Черкаси» Тетяну Полюдову (стаж – 43 роки), гідролога метеостанції «Канів» Бориса Васильчука (працює понад 39 років).

– Що сприяє і що заважає розвитку гідрометеослужби в Україні й на Черкащині зокрема?

– Зараз Національна гідрометслужба планує взятися за технічне й технологічне переоснащення, автоматизацію гідрометеорологічних спостережень і спостережень за забрудненням довкілля та покращення оплати праці.

Ці завдання стали передумовою підписання угоди про співпрацю між Державною службою України з надзвичайних ситуацій та американською компанією ВARON – Critical Weather Intelligence. Маємо надію, ця домовленість дасть змогу повністю реформувати гідрометеорологічну систему України, що не оновлювалася з 70-х років.

Відповідно, чекаємо на 13 великих радарів, а також кілька тисяч спеціальних датчиків, що дадуть змогу використовувати ранній, вірогідний і швидший прогнози небезпечних погодних та природних явищ для запобігання та завчасного реагування на можливі надзвичайні ситуації та катастрофи.

Впровадження цієї системи дасть можливість істотно зменшити збитки від погодних та природних явищ у різних галузях економіки держави. За оцінками Світового банку, середній економічний ефект може сягнути $130 млн на рік, а також матиме користь у військових технологіях.

Якщо ж говорити суто про місцевий розвиток, то успіх, як на мене, неможливий без трьох основних складників: треба любити свою справу, мати хорошу команду й бачити перспективу в тому, що робиш.

Спілкувалася Юлія Світайло

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Повідомте про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Стали свідком новини? Тисніть тут
booked.net