Вже півтора року в Україні йде активне впровадження медичної реформи. Адже з 30 січня 2018 року вступив у дію Закон "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення". За цей час було виконано низку пунктів, відкореговано та додано нові ланки медпослуг, які в подальшому будуть оплачуватися з бюджету країни. Про повну трансформацію медичної реформи та про плюси й мінуси цих нововведень для самих пацієнтів черкащанам розповів експерт у сфері eHealth, Директор з розвитку порталу для пацієнтів EuroMD Євген Прилипко. Про це повідомляє кореспондент сайту vikka.ua.
Слід зазначити, що процес трансформації та реформ дуже складний і відбувається неоднорідно, тим більше, якщо він відбувається на території всієї держави.
"У системі фінансування, яка була раніше, кошти розподілялися невідомо як. Лікарня писала скільки коштів їй потрібно, якщо керівництво лікарні сиділо в депутатському корпусі, то на цей заклад могли виділить більше фінансування. У результаті чого посадові оклади медпрацівників формувалися згідно встановленої тарифної сітки, лікарні фінансувалися відповідно до зайнятих ліжкомісць, а не кількості наданих послуг. Таку систему жоден бюджет довго не витримає", − зазначив Євген Прилипко.
У свою чергу, програма державної гарантії медичного обслуговування визначає перелік та обсяг медичних послуг та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів державного бюджету, згідно з тарифом для профілактики та діагностики лікування та реабілітації у зв’язку з хворобами чи травмами. Реформація медицини має завершитися до кінця 2020 року.
Зазвичай вартість потреб значно перевищує допустимий бюджет, тому важливо визначитися із пакетом послуг, розрахувати скільки коштує кожна з них та виділити конкретну суму з держбюджету.
Наразі в Україні повністю запущено систему надання первинної допомоги, тобто підписання декларацій із сімейними лікарями. У розробці ж знаходиться вторинна ланка, стаціонарні відділення та надання паліативної допомоги.
Окрім цього було прийнято рішення про те, що до НСЗУ з держбюджету буде виділятися фінансування і вже звідти кошти будуть розподілені окремо по медзакладах, залежно від потреб пацієнтів.
"Зараз усе стало простіше, НСЗУ складає договір з лікарнею, видає на неї кошти і медзаклад звітує про кількість наданих послуг. Тобто кошти виділяються не на районну адміністрацію чи міську раду, а напряму в кожен медичний заклад", − зазначив Євген Прилипко.
Етапи впровадження реформи
Впровадження нової реформи було чітко розподілено на три етапи: підготовчий, що розпочався з 2018 року, етап впровадження – 2019 рік та етап інтеграції, розрахований на 2020 рік.
Так, одразу після вступу закону в дію пішли офіційні зміни. За 2018 рік було організовано єдиного національного замовника медпослуг – НСЗУ. Також реорганізовано та автономізовано заклади первинної ланки надання меддопомоги. НСЗУ має можливість укладати договори з надавачами медичних послуг, громадяни мають змогу укладати договори про надання первинної допомоги з лікарями загальної практики. Відбулася деталізація переліку послуг, що увійшли до державного гарантованого переліку пакета меддопомоги на першій ланці та нові принципи оплати.
На цьому етапі гальмується створення госпітальних округів та розробка методики використання діагностично-споріднених груп, тобто оплата отриманих послуг для вторинної ланки.
Цьогоріч планують ввести в дію державний гарантований пакет медичної допомоги на всіх її рівнях та забезпечити його фінансування через НСЗУ. Цей процес відбувається повільно і має бути представлений у середині вересня 2019 року. Оскільки, коли в НСЗУ прорахують усі витрати, їх мають включити у бюджет наступного року.
У цей перелік входить: запровадження в повному обсязі системи реімбурсації лікарських засобів у межах гарантованого пакету меддопомоги, затвердження уніфікованих клінічних протоколів для найбільш поширених медичних станів, впровадження електронних інструментів обміну медичними, фінансовими та статистичними даними, початок реорганізації мережі вторинної медичної допомоги, впровадження оплати за пролікований випадок з використанням діагностично-споріднених груп.
У 2020 році має відбутися етап інтеграції. Тобто наступного року мають налагодити повноцінне функціонування нової системи фінансування охорони здоров’я в масштабі всієї країни, впровадити фінансування державного гарантованого пакета медичної допомоги через НСЗУ в повному обсязі, забезпечити фінансування єдиного медичного електронного паспорту та провести всеохоплююче використання нових механізмів оплати медичних послуг.
В результаті впровадження нової медичної реформи у повному обсязі заробіток лікарів буде напряму залежати від лікування конкретної людини, тому якість обслуговування пацієнтів має покращитися.
Зазначимо, що гарантований пакет медичних послуг надаватиметься за шістьма видами: первинна, спеціалізована амбулаторна, коли пацієнт приходить за направленням сімейного лікаря, спеціалізована стаціонарна, паліативна, реабілітація та екстрена допомога.
Таким чином, кожен крок пацієнта та кожна послуга, яку він отримає, фіксуватиметься у системі. Це дозволить НСЗУ її бачить та перевірити сервісну складову надання послуги. І після зведення інформації адресно направляти кошти.
Фінансування медичних закладів
У програмі реформування медицини не кожен з видів послуг буде надаватися безкоштовно, у деяких випадках пацієнт буде частково сплачувати свої кошти.
Зокрема, первинна ланка, тобто сімейні лікарі, заключення з ними декларацій, отримує повне фінансування з бюджету. Також повністю фінансується екстрена медична допомога та паліативна допомога. Амбулаторне ж лікування проводиться з певними сплатами пацієнта. За такою ж аналогією проводять стаціонарне лікування та реабілітацію. Слід зазначити, що з кожним роком, відповідно до збільшення держбюджету, сума витрат громадян на отримання допомоги буде зменшуватися.
Для ОТГ та інших форм місцевого самоврядування слід розуміти, що більшість фінансування медицини має виділятися саме з міськбюджетів, а решта із державного гаманця. З держави виділяються кошти на виплату зарплат працівникам, витратні матеріали та ліки, амортизація обладнання та адміністративні видатки. З місцевого ж бюджету виділяються кошти на комп’ютерну техніку, обладнанням, витратні матеріали, ремонт приміщень та для місцевих стимулів медикам.
"Тут вже справа в пріоритетах: або ще раз покласти плитку, або виділити кошти на медицину. Зазначу, що за правилами з держави у медзаклади фінансування відбувається на 40-60%. З міського ж бюджету медзакладам має виділятися 60-40%. Саме тому якість обслуговування в медзакладах та розвиток реформи найбільшою мірою залежить саме від міського керівництва, а вже потім від Верховної Ради та інших владник підрозділів", − підсумував Євген Прилипко.
Слід зазначити, що раніше кошти із держбюджету виділяються на можливість лікуватися. Тобто держава утримувала лікарів, дбала про кількість приписаних громадян та наявність відповідних ліжкомісць.
Після повного впровадження реформи держава платитиме за надані медичні послуги. Відповідно за спеціалізоване лікування, невідкладну медичну допомогу, первинну, паліативну допомогу, за ліки, які надаватимуться в аптеках безкоштовно або з доплатою.
До державного гарантованого пакету буде входити перелік ліків та медичних послуг, вартість яких буде покривати держава. Цим пакетом послуг зможуть скористатися усі громадяни і перелік послуг щорічно буде визначати Кабінет Міністрів. Відповідно, в залежності від потреб список буде корегуватися та змінюватися.
Ліки, гарантовані державою
У системі "Доступних ліків" є дві діючі програми: доступні ліки в домашній аптечці та доступні ліки у стаціонарному відділенні.
Так, перелік ліків, що входять до першої категорії, стосуються громадян із серцево-судинними захворюваннями, діабетом ІІ типу та бронхіальною астмою. Їх можна отримати в аптеці, яка знаходиться в програмі "Доступні ліки", пред’явивши рецепт лікаря. Зазначимо, що з 1 квітня 2019 року медикаменти за програмою "Доступні ліки" видаються тільки за електронним рецептом.
Другою програмою є доступні ліки у стаціонарному відділенні. Вони видаються пацієнтам із розповсюдженими захворюваннями серцево-судинної системи, інфекційними захворюваннями, хворобами дихальної та кістково-м’язової системи, нирок. Усі відповідні препарати включені до Національного переліку основних лікарських засобів. Відповідними ліками пацієнт забезпечується впродовж усього періоду лікування.
Усі "доступні ліки" знаходяться у спеціальному нацпереліку. Вони є безкоштовні для кожного пацієнта лікарні. Якщо ж ліки відсутні у медзакладі, то пацієнт має подати скаргу головному лікарю та направити її копію до Департаменту охорони здоров’я міста чи області.
Окрім цього кожен медичний заклад має викладати на сайті залишки своїх ліків, де кожен пацієнт може побачити, в якій лікарні які медикаменти наявні. Такий список також має міститися в кожному відділенні лікарні.
"Пацієнти повинні постійно підтримувати зв’язок із своїм сімейним лікарем. Про наявність ліків та відповідних рецептів вони мають дбати заздалегідь. І якщо лікар збирається у відпустку або знаходиться у відрядженні, то рецепт на ліки він має виписати завчасно, оскільки строк його дії становить 90 діб. Якщо ж лікар їде на тривалий строк чи йде у декрет, пацієнтові слід заключити декларацію з іншим лікарем", − зазначив експерт.
Навіщо потрібні сімейні лікарі
На даному етапі впровадження повноцінно вступила в дію саме первинна ланка медичної допомоги, а саме заключення декларацій із сімейними лікарями. Однак тут не варто забувати про людський фактор, який значно гальмує цей процес. Оскільки українці не звикли ходити до сімейних лікарів. Вони одразу, без жодних направлень ідуть до вузькоспеціалізованих лікарів.
Тут варто зрозуміти, що попереджувати захворювання набагато легше та дешевше ніж лікувати хворобу. Саме тому громадяни повинні регулярно проходити консультації та обстеження у сімейних лікарів, які потім, за необхідності, будуть давати направлення на інші аналізи та перевірки.
Якщо рівнятися на закордонний досвід, то там до лікарів первинної допомоги звертаються 70% громадян, а 30% ідуть до воринки, в Україні поки що навпаки − лише 20% звертаються у першу чергу до сімейних лікарів для діагностики, а 80% одразу йдуть на вторинку. Це дає велике навантаження на бюджет, оскільки вартість послуг вторинної допомоги значно вища.
"Лікувати людину, яка прийшла навмання до якогось медика без попереднього огляду сімейного лікаря набагато важче та довше. Також сімейні лікарі значно скорочують кількість витрат пацієнтів. Ми можемо самі піти на МРТ чи КТ, заплатити 900 гривень і отримати папірець. Але краще робити все після огляду сімейного лікаря, який розгляне ваші симптоми і скаже, які аналізи для підтвердження потрібно робити", − зауважив Євген Прилипко.
Тож, як бачимо, процес впровадження нової медичної реформи досить складний і затяжний, він залежить від багатьох факторів та має безліч нюансів. Однак реформація поступово відбувається і якість обслуговування покращується.
Як повідомляв сайт vikka.ua, черговий етап медичного реформування в Україні – під загрозою.
Будьте завжди в курсі найсвіжіших новин – підписуйтесь на наш канал в Telegram!
