Із міста-саду Черкаси перетворюються на місто пеньків. Природозахисники стурбовані тим, як останніми роками в обласному центрі обрізають і викорчовують дерева. Вони вже написали купу скарг у Мінприроди на, цитую, «варварське знищення легень Черкас». У міському ж відділі екології подібні звинувачування відкидають. Мовляв, під ніж пускають тільки сухостій і аварійні дерева. Натомість висаджують нові. Про кричущі винятки із цього правила – Вікторія Курченко. Спеціальний репортаж далі.
Пані Алла на власні очі бачила, як на центральній алеї Черкас ще росли акації та клени. І як потім там висаджували каштани. Жінка добре пам’ятає заквітчані по всьому місту клумби та доглянуті газони. До Черкас вона переїхала ще у 63 році.
Алла Плескач, голова ГО «Зелений світ»: «Чем он поражал? Зеленью. Вот зеленый город. Здесь очень много было на улицах фруктовых деревьев. Очень жаль, что наш город сейчас столкнулся перед фактом варварского отношения, я бы так назвала».
У міському відділі екології на це відповідають: під ніж у Черкасах пускають тільки хворі дерева.
Володимир Гусаченко, начальник відділу екології та раціонального природокористування МВК: «Узагалі, аварійних, сухостійних дерев та тих, що досягли своєї вікової межі, в тому році знесено близько 800, але й висаджено близько 1000 дерев».
Живі дерева, каже головний міський еколог, торік викорчували лише в одному випадку. Тоді через це зчинився ґвалт на все місто.
Здорові липи на Європейській площі пустили під ніж, бо вони росли над газовою трубою. Такий аргумент чиновників громадськість не вдовольнив. Тоді власники «Будинку торгівлі» пообіцяли висадити нові дерева на площі. Та вже й осінь минула, весна настала, а канадських кленів тут досі немає.
Микола Мирза, співвласник «Черкаського будинку торгівлі»: «Ми хочемо, щоб дерева, які будуть посаджені нами, по-перше, були красиві, по-друге – щоб прийнялися і багато десятиріч прикрашали цю площу. Тільки взимку були завезені на розсадник у Хмельницьку область дерева, які нас цікавлять, – сімейства кленових».
Микола Мирза обіцяє вже цього четверга нарешті провести «озеленювальну кампанію» на Європлощі.
Услід за липами в Черкасах оскандалилися каштани. Після того, як міський голова торік у листопаді заявив, що бульвар Шевченка треба реконструювати. Серед іншого – каштани від вулиці Б. Вишневецького до Б. Хмельницького, доцільно, на його думку, викорчувати. Спершу була хвиля обурення містян у соціальних мережах – далі живий ланцюг навколо дерев.
Микола Упир, головний архітектор м. Черкаси: «Для того, щоб зайнятися бульваром, треба мати погоджену проектно-кошторисну документацію, треба володіти ситуацією затратної частини, треба провести опитування громадської думки, треба заручитися, тому бульвар – це не приватна власність, це власність громади міста».
Каштани, запевняє головний архітектор міста, ніхто цьогоріч не чіпатиме. А ось ці понад півстолітні ялинки, можливо, доживають останні тижні.
Минулого року місто віддало Соборну площу області. Відтоді розпоряджається нею КП «Управління експлуатації Будинку рад». Воно й ініціює знищення ровесниць області.
Анатолій Ніколенко, автор проекту озеленення Соборної площі: «Варіантів було багато – із поетапною заміною, з частковою заміною, заміною, залежно від реконструкції фасадів там, але останнє прохання замовника – зробити заміну одночасну без етапів».
Автор проекту озеленення площі переконує: йому ялинок шкода, та слово замовника – закон. Хоча з нинішніми деревами, каже, ландшафт був би не гіршим.
Володимир Гусаченко, начальник відділу екології та раціонального природокористування МВК: «Якщо заглянути всередину, то десь приблизно не на 50%, а на 40% гілля – сухе».
Ось так із усіх боків тутешні дерева вже оцінила комісія з обстеження зелених насаджень. Позаплановий огляд – на звернення того ж таки балансоутримувача площі. Голова комісії виголошує вирок фахівців.
Володимир Гусаченко, начальник відділу екології та раціонального природокористування МВК: «Три ялинки перебувають у незадовільному стані. 20 ялинок – у задовільному стані. Усі дерева листяних порід – у задовільному стані, крім однієї берези, – вона суховерха».
Як ялинки добре доглядати – обкопати, підживлювати й поливати, – кажуть екологи, то вони ще Будинок рад переживуть.
Олександр Спрягайло, викладач кафедри екології та агробіології ЧНУ ім. Богдана Хмельницького: «У нас навіть на території Черкаської області є рослини цієї ж систематичної групи, вік яких далеко за 100 років і вони досить добре почуваються. Берези справді дуже короткий вік життя мають, тому вони швидко ростуть і швидко могли б за потреби відновитися нові посадки».
Олександр Спрягайло розповідає: вже тричі за останні кілька місяців «Управління експлуатації Будинку рад» намагалося заручитися підтримкою Громадської ради у знесенні дерев. Щоразу зазнавало фіаско.
Вікторія Курченко, кореспондент: «Директор комунального підприємства-балансоутримувача території біля Будинку рад Михайло Таран навідріз відмовився пояснити, навіщо рубати здорові дерева й на їх місці висаджувати нові. Не захотів коментувати, й скільки коштуватиме така забаганка, а головне – хто її фінансуватиме».
Той, під чиїми вікнами безпосередньо і ростуть ялинки, запевняє: проти них нічого не має. Щоправда, про подальшу долю дерев говорить неоднозначно.
Сергій Тулуб, голова Черкаської ОДА: «Ніякого вирубування ялинок не тільки біля облради, а взагалі не повинно бути там, де сьогодні є життєздатні рослини. Може бути тільки вирубка там, де вони чимось захворіли. Тут, якщо щось і буде відновлюватися, то тільки з одним питанням: буде пересаджуватися в нове місце розташування. Буде рости там!».
Пересадити доросле дерево на нове місце, як каже губернатор, в Україні можуть усього дві фірми. Та разом із подальшим доглядом коштуватиме це стільки, що можна із десяток нових посадити, зауважують еклоги. Тому члени Громадської ради вимагають у Держуправління з охорони довкілля не пускати дроворубів на Соборну площу. Як там не дослухаються – протестна хвиля знову накриє Черкаси.
