Місто на Че. Вчора. Маршрутка 31, ЧАРЗ-АВТО. 22.00. Вул.Чорновола.
В салоні задуха, люди "варені". Водій щодуху мчить, аби не дати обігнати себе пазіку маршруту № 30. Мотор реве, колеса плавляться. Як на диво, чемні, культурні й тверезі щирою рідною мовою пасажирКИ роблять водію зауваження, що хочуть доїхати безпечно до місця призначення, що не варто забувати, що в салоні є діти…
Замість того, щоб чемно відповісти щось на кшталт: "Вибачте, пані, що налякав Вас. У мене все під контролем. Я погарячкував" чи щось таке… просто ЧОРНОРОТІ водій і кондуктор перекрикували півсалону своїми аргументами:
1. Та я від графіку відхилююся і не встигаю! В мене графік! Панімаєте!?
2. Та Ви б попробували отак цілий день баранку крутити, як ми!
3. Та водій тієї маршрутки грубо порушував правила дорожнього руху! Він обганяв!!!
І перл кондукторки, який всіх ввів просто в ступор: 4. Та щас люди наші вопше БАЛУВАНІ стали!
ААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААА.
Всі ображені панянки обіцяли скаржитися на таке хамство. Не впевнена, що всі вони сьогодні це зроблять, але дуже хотілося б, щоб ЛЮДИ не забували, що вони ЛЮДИ, особливо, якщо вони працюють у сфері обслуговування ЛЮДЕЙ і перевозять не вантаж, а ЛЮДЕЙ. Сумно. Соромно.
Хочеться достукатися навіть не до керівника підприємства, а в душі цих працівників: невже так важко поважати самих себе, своїх дітей чи онуків, яких завтра хтось так само везтиме, наче дрова в багажнику, наче у великій собачій будці?
