Саморобний щит, зроблений із частини старих меблів, статуетка Матері Божої, що вціліла під час пожежі на Майдані, та інші речі, які учасники протестів привозили до Черкас. У краєзнавчому музеї зберігають експонати, за кожним із яких — особиста історія та спогади про Революцію Гідності. Деякі з цих предметів стали не лише свідченнями подій 2013–2014 років, а й символами людської стійкості та віри. Повідомляє власний корепондент ВІККА.

Один із таких експонатів — звичайний на перший погляд шматок старих меблів. На Майдані він слугував щитом для одного з учасників протестів. Його прикріпили до себе, щоб захиститися від силовиків.
Ця інсталяція вже багато років є частиною музейної експозиції. Її створили невдовзі після подій Революції Гідності. Тоді музейники вирішили зібрати свідчення очевидців і зберегти речі, які могли б розповісти про пережите.
«Створили ми її буквально за два дні. Весь науковий склад, усі наукові співробітники долучилися. У нас уже були готові матеріали. Ми працювали буквально по гарячих слідах: були на Майдані, я особисто була і тут, і в Києві, збирала, ходила за учасниками, щоб нічого не пропало», — розповідає старша наукова співробітниця Черкаського краєзнавчого музею Тетяна Григоренко.
Частину експонатів до музею приносили самі учасники протестів. Серед них — невелика статуетка Матері Божої. Вона належала до пересувного греко-католицького храму, який священники облаштували просто у звичайному наметі на Майдані.
Під час розгону протестувальників 18 лютого 2014 року намет згорів. А наступного ранку серед згарища знайшли голову статуетки. Один з учасників підняв її, очистив від сажі й побачив у цьому знак надії.
«На ранок вийшло сонце, подивишся кругом — і побачив голову цієї статуетки. Я тоді підняв її, витер від сажі й зрозумів, що все буде добре», — згадує Тетяна Григоренко слова того, хто знайшов статуетку.

Від початку Революції Гідності минуло 12 років. За цей час змінилася країна, змінилися й самі українці. Але, переконана музейниця, важливо не втратити зв’язок із тими подіями та пам’ятати, що за боротьбою на Майдані стояли звичайні люди.
«Багато людей жили, росли собі спокійно, вчилися і не думали, що можуть стати героями в один день. Героями, які боролися за людську гідність, за право вибору, за право жити у вільній країні», — каже Тетяна Григоренко.
Анастасія ЛУЧИЦЬКА, Павло ОБОЛЕВИЧ, ТЕЛЕКАНАЛ «ВІККА»
























