Солістка військового оркестру та колишня викладачка з Черкас Анастасія Бутовська у програмі «Нескорені» на телеканалі ВІККА поділилася особистою історією переходу від цивільного життя до військової служби. Вона розповіла про подолання страху перед зброєю та власні рецепти боротьби зі стресом.
За словами військовослужбовиці, найважчим етапом під час проходження базової військової підготовки (БЗВП) виявилася необхідність повністю перебудувати свій щоденний ритм та мислення.
«Складний момент був — це переналаштувати себе зі звичайного життя на життя вже військової. У цивільному житті один ритм і темп, у військовому — зовсім інший. Найскладніше було психологічно налаштувати себе на те, що в тебе є певний режим і завдання, які ти маєш виконувати. Просто налаштувати себе на те, що як раніше вже не буде», — зазначила Анастасія.
Вона також пригадала свої перші враження від поводження зі зброєю. Попри початковий страх, їй вдалося швидко опанувати себе:
«На початку було дуже страшно. Думаю, всі дівчата, які вперше зіштовхуються зі зброєю, спочатку бояться. Але мене заспокоїли, і коли я вперше почала стріляти, то навіть в азарт увійшла, мені дуже сподобалося».
Рішення йти на службу та підтримка родини
Анастасія підкреслила, що ключову роль у її рішенні відіграла підтримка рідних та приклад чоловіка, який також мобілізувався до лав ЗСУ.
«Це був непростий шлях від цивільного життя до військового, і мені було дуже важливо, щоб мене підтримали рідні. Чоловік спочатку питав: “А може не треба, може ти подумаєш?”. Я кажу: “Ні, ти пішов — і я пішла”. Дійсно цінно, що є така підтримка з боку рідних та друзів».
Головний антистрес — спів та спілкування
Військова порадила не занурюватися у негативні думки й шукати власні джерела відновлення. Для самої Анастасії таким рятівним колом стала музика та побутові радощі.
«Коли я починаю стресувати, намагаюся не думати про те, що відбудеться щось жахливе. Якщо поруч є мій кіт — це допомагає. А ще — співати. Для мене спів — це головний антистрес. Неважливо, гарно ви співаєте чи ні, тут таланти не потрібні, головне — психологічно себе розвантажити».
Також вона радить частіше спілкуватися із рідними та друзями на прості цивільні теми — погоду, фільми чи книжки, аби давати психіці відпочинок від війни.