Сезон «тихого полювання» в Україні супроводжується зростанням кількості отруєнь. Про це під час ефіру програми «Актуальна розмова» повідомила завідувачка відділу епіднагляду та профілактики неінфекційних захворювань Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Світлана Нікітюк.
За словами експертки, лише в Черкаській області вже зареєстровано 13 випадків отруєнь дикорослими грибами, внаслідок яких постраждали 15 людей, серед них — троє дітей.
Головна причина отруєнь — помилкова ідентифікація
Фахівець зазначає, що найчастіше люди отруюються через те, що плутають їстівні гриби з отруйними двійниками.
«Найпоширенішою причиною виникнення отруєнь є помилкове визначення виду грибів. Цього року багато випадків були пов’язані з тим, що люди плутали дикорослі печериці та гриби-парасольки з блідою поганкою», — наголошує Світлана Нікітюк.
Крім того, небезпечними можуть бути навіть їстівні гриби, якщо їх зібрано в забруднених зонах. Гриби діють як природна губка, всотуючи з ґрунту й повітря токсичні речовини, викиди автотранспорту та радіонукліди. Тому збирати їх біля доріг, промислових об’єктів та сміттєзвалищ категорично заборонено. Також не варто купувати гриби на стихійних ринках.
Міфи про перевірку отруйності та ШІ-додатки
Світлана Нікітюк застерігає від народних способів перевірки отруйності грибів та надмірної довіри цифровим технологіям:
- Міф про срібну ложку та цибулю: потемніння цибулини, часнику чи срібла зумовлене дією ферменту тирозинази, який міститься як в отруйних, так і в їстівних грибах.
- Міф про тривале варіння: довга термічна обробка не здатна нейтралізувати небезпечні токсини отруйних грибів.
- Мобільні додатки та ШІ: експертка закликає не довіряти штучному інтелекту (зокрема чат-ботам) чи стороннім додаткам для ідентифікації грибів, оскільки ціна помилки надто висока.
«Жоден гриб не вартий ризику для вашого здоров’я і вашого життя. Моя порада як лікаря профілактичного напрямку медицини — вживати штучно вирощені гриби, такі як печериці та гливи, або консервовані гриби промислового виробництва, які є на 100% безпечними», — підкреслює Світлана Нікітюк.
Правила приготування та перша допомога
Якщо ви все ж вирішили споживати дикорослі гриби, дотримуйтеся жорстких правил обробки:
- Готуйте у першу добу: почистіть, помийте та піддайте гриби термічній обробці протягом 24 годин після збирання.
- Відварюйте двічі: варити гриби слід мінімум двічі по 15–20 хвилин, обов’язково зливаючи відвар.
- Зважайте на обмеження: гриби є важкою їжею через вміст хітину. Вони протипоказані дітям до 12 років, вагітним, матерям, які годують груддю, та людям із захворюваннями шлунково-кишкового тракту.
Перші симптоми отруєння (нудота, багаторазове блювання, біль у животі, пронос) зазвичай з’являються через 2–3 години після вживання. Експертка застерігає про підступний «світлий проміжок» при отруєнні блідою поганкою: після перших симптомів людині тимчасово стає краще, однак отрута продовжує незворотно вражати печінку та нирки.
При перших же ознаках отруєння негайно викликайте швидку за номером 103. До приїзду лікаря варто промити шлунок перевареною водою, прийняти сорбенти (активоване вугілля з розрахунку 0,5 г на 1 кг ваги тіла), пити теплий солодкий чай і дотримуватися ліжкового режиму з грілкою до ніг.
Категорично заборонено вживати алкоголь та молоко — вони не нейтралізують отруту, а лише прискорять її всмоктування.