Коли батьки не сприймають твого захоплення, а бажання йти до мети – пересилює усі бар’єри. Коли життя ставить під ніжку, а професійні вміння і талант – беруть гору. Відомий шеф-кухар із Черкас Дмитро Архипенко розповів про свій нелегкий шлях від звичайного помічника в закладі швидкого харчування до справжнього митця-кулінара міжнародного класу.
Про всі подробиці дізналася кореспондент сайту vikka.ua.
Народився Дмитро у звичайній сім’ї, члени якої були далекі від кулінарного мистецтва та ресторанної справи. Зізнається, його мама увесь час тяжко працювала, тому часу на домашні добреники у неї не було. Тому весь кулінарний досвід у дитячі роки Дмитро отримав від своєї бабусі. Саме до неї хлопця відправляли кожного літа.
«Бабуся стала моїм першим вчителем та людиною, яка й до цього часу мене надихає. Вона приділяла мені багато часу, зацікавлювала, привила любов до слов’янської кухні та інтерес до приготування страв. Бабуся завжди багато готувала, у той же час хотіла, щоб уся їжа була корисною і свіжою. Про більшість страв я навіть ніколи б і не дізнався, якби вона їх не приготувала», – зізнається Дмитро Архипенко.
Незважаючи на смачні страви від бабусі та постійну практику на її кухні, Дмитро ніколи не мріяв стати кухарем. Оскільки раніше ця професія була не настільки затребувана та популярна, як зараз. Після закінчення школи він, як і більшість студентів, пішов на підробіток у заклад громадського харчування.
«Тоді мені було 16 років і я працював із шеф-кухарем-китайцем, який практично не розмовляв ані українською, ані російською. То було ще те випробування. Про те, скільки тоді заробляв, навіть говорити не хочу. Це були просто якісь кишенькові гроші, не більше», – з жахом згадує Дмитро Архипенко.
В це складно повірити, але саме після таких випробувань цікавість до кулінарно-готельної індустрії у Дмитра значно зросла і він вирішив далі навчатися та розвиватися у цій сфері.
«Я не можу сказати, що любов до кулінарії у мене була з дитинства, але у мене точно був інтерес до різної їжі і культури харчування. В цілому, подорожуючи у різні куточки світу, я його розвивав і, куштуючи страви різних кухонь, зрозумів, що хочу цим займатися», – зізнається шеф-кухар.
Дмитро говорить, що кулінарія, як і будь-яка інша справа, потребує постійного навчання та удосконалення навичок. Адже тенденції та потреби людей змінюються зі швидкістю світла. Тому потрібно завжди бути підготовленим. Саме постійне бажання пізнавати щось нове, удосконалюватися та не зупинятися і привело Дмитра до роботи за кордоном на одній кухні зі справжніми професіоналами.
«З часом змінюються переваги у виборі їжі, зараз страви виглядають по-іншому, ніж 10-20 років тому. Для успіху потрібно завжди тримати руку на пульсі. Я радий, що мені пощастило працювати з професіоналами своєї справи в різних куточках земної кулі. Робота з ними і дала мені безцінний досвід, який можна порівняти з навчанням у найкращих кулінарних школах світу. Саме після такої практики я отримав можливість працювати за кордоном. Розпочинав із країн Близького Сходу. Тоді працював у різних готелях і вчився сприймати кулінарію, як більш масштабний процес. Коли я почав працювати за кордоном, то був колосальний попит на слов’янську кухню. Саме з нею і почався мій більш професійний кар’єрний шлях», – говорить Дмитро Архипенко.
Спочатку черкасцю пощастило попрацювати кухарем в Єгипті, потім в ОАЕ, Іраку, на Мальдівах та в інших країнах. Там йому доводилося готувати страви з алігаторів, собак та інших нетипових для України продуктів. Зараз же зізнається, надає перевагу стравам арабської кухні та обожнює поєднувати різні напрямки.
Кулінар зізнається, що за весь час мав чимало труднощів і зараз їх теж не менше. Проте найбільшим випробуванням стала саме пандемія та обмеження пов’язані з нею. Через коронавірус та заборону подорожувати Дмитрові довелося покинути успішну роботу за кордоном та повернутися до України. Це дуже вплинуло на його життя. Зізнається, що навіть збирався покинути кулінарну справу. Проте не зміг знайти іншої індустрії, в якій був би так само затребуваним.
Говорить, ніколи не гнався за визнанням та високим службовим становищем, бо вважає, що професіоналізм людини вимірюється не посадами, а рівнем організованості та вміннями.
«Можна бути шеф-кухарем в маленькому ресторані, а можна брати участь в організації урочистих прийомів перших осіб і VIP-сегменту гостей і при цьому залишатися звичайним кулінаром. Це звісно різні речі. Мені пощастило працювати на олімпійських об’єктах під час олімпіади, це були неймовірні емоції і спогади, крутий досвід організації проектів. Робота на круїзних лайнерах, відкриттях готелів преміумкласу. Це все проживає далеко не кожен шеф-кухар», – з гордістю говорить Дмитро.
Та після закриття кордонів і повернення до рідної України черкасець не розгубився та вирішив взяти участь у відомому кулінарному шоу «МастерШеф. Професіонали». Він успішно пройшов кастинг, здивувавши суддів вишуканим смаком теплого апатайзеру з овочів-гриль під медово-бальзамічним соусом.
«Немає нічого смачнішого ніж свіжі овочі приготовані на грилі з такою комбінацією, горіхами, хрустким пармезаном, фетою», – з блиском в очах розповідав суддям під час презентації своєї страви Дмитро Архипенко.
Ектор Хіменес-Браво оцінив відмінне відчуття та вміння правильно поєднувати продукти. Схвальний відгук отримала і презентація страви від Дмитра. Він потрапив до 30-ки найкращих. Однак, на жаль, далі пройти не зміг.
«Якщо говорити про мою участь в «МастерШеф», то можу сказати, що це був більше ігровий формат, ніж професійний. Це справжнє шоу, в кадрі якого все виглядає по-іншому ніж після фінального монтажу. Я не можу сказати, що дуже сильно переживав через виліт, більше хвилювань було, коли шоу вийшло в ефір після великої кількості монтажу. Я вже навчився приймати будь-яку ситуацію. Як то кажуть, «прийшла біда – відкривай ворота». Тому будь-яку ситуацію я можу прийняти», – говорить про ситуацію Дмитро.
Зізнається, що після участі в шоу його життя все ж трохи змінилося. У рідних Черкасах його почали впізнавати люди, цікавитися професійною діяльністю. Зараз Дмитро також вдома, активно займається розвитком нових проектів у місті та вже готовий, як і раніше, дивувати людей.
Найбільшою мрією для Дмитра Архипенка є можливість попрацювати особистим кухарем в літаку або в ресторані східного експреса. З усмішкою говорить, що не відмовився б і від роботи на яхті, яка здійснює навколосвітню подорож. У найближчих планах чоловіка і написання власної книги рецептів. Скоріше за все вона буде лише в електронному форматі.
Своїм наступникам та тим, хто мріє стати успішним в будь-якій справі Дмитро радить не зациклюватися на думці, що у них щось не вийде. Головне – знайти людей, які зможуть вам підказати особистим прикладом як потрібно діяти.
«Іноді такі люди зможуть вам об’єктивно дати раду або просто підказку. Кулінарія – це не мистецтво, а творчий процес, намагайтеся мислити творчо. Бажаю всім позитивних думок, гарного настрою і смачної їжі – побажав усім читачам Дмитро Архипенко.
Фото взяті з соцмережі та надані героєм публікації Дмитром Архипенком
Як повідомляв сайт vikka.ua, у Каневі хочуть створити перший в Україні музей всесвітньо відомого художника.
