Першачки по-новому: як НУШ буде змінювати систему освіти

Школа, в яку хочеться ходити. Школа, що виховує освічених українців нового покоління, всебічно розвинених, здатних змінювати світ навколо себе. Школа, де учні позбавлені необхідності зубрити і сидіти, склавши рученята на парі. Здається, йдеться про якийсь паралельний Всесвіт? Насправді, саме так має виглядати Нова Українська Школа, впровадження якої вже почалось в Україні кілька років тому. Масштабна реформа освітньої галузі зробила тільки перші кроки, але вже має й перші результати. Починали, закономірно, з початкової школи.

1 вересня 2018-го близько 450 тисяч українських першачків сіли за парти Нової української школи, з них у Черкасах 3321 учень. 116 перших класів черкаських шкіл почали відлік нової історії освіти в Україні.

Так фактично стартувала масштабна реформа освітньої галузі в Україні. Цьому передував ще один навчальний рік, який став тестовим для 100 українських шкіл і показав: створити шкільне середовище, в якому приємно й цікаво навчатись, – реально.

Виховуємо інноватора й громадянина

Нова Українська школа – ключова й ґрунтовна реформа, яку впроваджує Міністерство освіти і науки. Змінюючи підхід до навчання, освітяни роблять акцент не лише на те, щоб дати вихованцям знання, а й навчити їх застосовувати в повсякденному, дорослому житті. Концепція реформи полягає і в тому, щоб максимально прислухатись до думки учнів, водночас – вчити їх критично мислити і не боятись висловлювати своє бачення. Основа нової школи – взаємна співпраця і взаєморозуміння між батьками, вчителями і дітьми.

Звичайно, будь-яка реформа – це важкі й тривалі зміни. І розраховані вони на роки. Йдеться навіть не про складнощі впровадження інноваційних підходів, а про кардинальні зміни та викорінення тих освітніх традицій, часом, не дуже позитивних, які існують в Україні багато років, деякі – ще з радянських часів.

А тим часом в Україні й світі вже підросло покоління Y – діти тисячоліття. І вони вже абсолютно інші, ніж старші покоління. Ці молоді люди не розмежовують роботу, навчання й відпочинок. В роботі вони не заганяють себе у чіткі рамки й рутину, а в житті на перше місце ставлять творчість , гармонію і в досконалення.

Їм “на п’яти” наступає нове покоління Z. Сучасні діти ще більше відрізняють від старших, ніж їхні попередники. Саме для них в Україні нині й створюється сучасна школа.. 

 

Нові освітні стандарти ґрунтуються на “Рекомендаціях Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя”. Однак лише ними не обмежуються.

Ключове в реформі – створити для юного покоління саме ті умови, які йому потрібні для особистої реалізації і життєвого успіху.

Ключові компетентності – ті, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя.

Новий підхід до навчання передбачає ключові компетентності, які школа повинна дати своїм учням:

  • вільне володіння державною мовою;
  • здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
  • математична компетентність;
  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
  • інноваційність;
  • екологічна компетентність;
  • інформаційно-комунікаційна компетентність;
  • навчання впродовж життя;
  •  ідеї демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
  • культурна компетентність;
  • підприємливість та фінансова грамотність.

Навчатись разом з дітьми

Новий Закон “Про освіту” був ухвалений у 2017-му, згодом Уряд затвердив Державний стандарт початкової освіти. Спочатку його апробовували всього у 100 школах країни. До сотні навчальних закладів, які пілотно впроваджували НУШ, увійшла й Черкаська гімназія № 9 ім. Луценка. 62 учні двох пілотних класів, маленькі паняночки й кадети, почали навчатись по-новому одними з перших в Україні. Нині малюки вже ходять до третього класу нової української школи. Всі другі й перші класи навчаються за новою програмою по всій країні.

“Ми вже зараз бачимо, наскільки це інші діти, наскільки це інша система навчання і наскільки по-іншому цих дітей треба навчати. Це дуже демократичні діти, розкуті, вміють і хочуть спілкуватись, вони по-іншому оцінюють речі, які відбуваються” – розповідає про своїх учнів директорка 9-ї Гімназії Ірина Топчій.

 

Загалом, нині у цій школі за програмою Нової української школи навчаються два пілотних третіх класи, всі другі і всі перші класи.

Наразі черкаські педагоги активно вивчають досвід фінських та естонських колег, адже тамтешні системи освіти визнані найбільш ефективнішими у світі. Готуються й до нових критеріїв оцінювання якості навченості дитини. Адже якщо раніше задля того, щоб отримати певну оцінку, учневі потрібно було написати диктант чи вирішити задачу, то нині такий підхід до оцінювання роботи не є актуальним.

Нові стандарти в освіті – це не лише навчання дітей по-новому. Це фактично інша – нова – робота для педагогів. Саме тому у 2018-2019 роках вчителі початкових класів також масово “сіли за парти”: проходили ґрунтовне дистанційне навчання та очні сесії.

Пані Ірина каже: вже скоро навчатимуться по-новому і вчителі середньої школи. Уже в прийдешньому навчальному році вони будуть вивчати два пілотні класи зсередини: відвідувати їхні уроки, спостерігати за дітьми, як вони спілкуються між собою, як батьки сприймають навчальний процес своїх чад. Усе для того, щоб коли малюки перейдуть до п’ятого класу, вчителі середньої школи вже були готові прийняти зовсім інших дітей.

Гра по-новому, навчання по-іншому

Тетяна Демченко прийшла вчителювати у 9-ту гімназію у 18 років, коли була ще студенткою. За п’ять років роботи тут вже встигла випустити у середню школу один клас маленьких школяриків. Навчала його, звісно, за старою системою організації навчального процесу: дітлахи сумирно сидять за партами, працюють з зошитами й книгами. Нині ж веде першачків у світ нової української школи в межах додаткового науково-педагогічного проекту “Інтелект України”. 

Навчання в молодших класах більше схоже на захопливу гру. Тема кожного уроку пов’язана із тим, що дітлахи відчувають і переживають у повсякденному житті.

Яскраві парти, м’який диванчик та килимок, справжній мікроскоп (чиможемо ми, батьки, собі таке уявити у першому класі?) і купа кольорових іграшок-головоломок та конструкторів! Класи НУШ виглядають радше як іграшковий магазин. Частиною програми для молодших школярів стали конструктори LEGO. У міському Департаменті освіти та гуманітарної політики пояснюють: відповідно до меморандуму про взаємодію, який підписали Міністерство освіти і науки України та The LEGO Foundation, першачки 2018/19 та 2019/20 навчальних років отримали безкоштовно набори LEGO “Шість цеглинок” та “LEGO Play Book” на клас. Використання набору в навчальному процесі допомагає учителям впроваджувати ігрові та діяльнісні методики. А малята із улюбленог оконструктора просто під час уроку створюють те, що оточує їх щодня.

Тетяна Григорівна каже: діти від такого навчання у захваті. А вчитель, учні якого задоволені й охоче йдуть до школи – й поготів. Більше того, переповідає, що деякі малюки засмутились, що цілих два тижні не ходитимуть до школи, поки триватимуть канікули.

“У декого після Різдва назбиралось вражень, якими вони за звичкою хотіли поділитись з класом, а тут – канікули. Кажуть: тільки б недовго тривали, трошки відпочинемо і досить”, – з посмішкою розповідає педагогиня.
 

Задоволення від навчання крізь призму бюджетних перипетій

7-річна Поліна цьогоріч пішла до першого класу Черкаської загальноосвітньої школи №21. Її старший брат Іван ходить сюди ж до четвертого класу. Мама дітей, черкащанка Тетяна Пономар, зізнається: мала приходить зі школи захопленою й радісною.


Полінка йде до першого класу

“Ледь не щодня розповідає про ранкове “дружнє коло”, коли дітлахи діляться усім, що було учора, обговорюють сьогоднішній день. У Вані такого не було, тому я початку дивувалась, – розповідає пані Тетяна. – Домашніх завдань у них немає, однак є якісь рекомендації, що дітки можуть зробити вдома. Доня виконує все сумлінно і охоче біжить до школи щоранку. Це радує”.

 

Ваня – учень 4-го класу, і він вчиться ще за старою шкільною програмою

Однак у 2018-му, коли НУШ стартувала по всій країні, у школі маленької Поліни, як і в усіх Шкалах Черкащини, цей старт був під загрозою зриву. З початком нового навчального 2018/19 року нові меблі, посібники й навчальні іграшки встигли закупити далеко не всі. Усе – через бюджетну прогалину і резонансні рішення суду, прийняті після так званої “канівської сесії”. Тоді спочатку через тривалу відсутність сесійних засідань депутати Черкаської міськради не могли виділити кошти на співфінансування НУШ, пізніше – зміни до бюджету, прийняті на таємній пленарні в Каневі були заблоковані судом, що унеможливлювало спів фінансування нової української школи. Тому станом на 1 вересня черкаські школи були забезпечені всім необхідним для початку реформаторського навчання лише на 34%.

“У межах повноважень департамент освіти здійснив розподіл коштів освітньої державної субвенції та коштів міського бюджету відповідно до перспективної мережі класів. На придбання навчального обладнання для HУШ було виділено у 2018 році 1 045 525 грн., а у 2019 році – 1 207 674,4 грн. В рамках фінансової самостійності відповідно до закону України “Про освіту” заклади середньої освіти здійснили потрібні закупівлі і освоїли гроші у повному обсязі”, – зазначає очільник департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради Сергій Воронов.
 

Тим часом, попри всі місцеві бюрократичні непорозуміння, реформа освіти живе, діє і триває. Першопрохідці Нової української школи гризтимуть граніт науки вже не 11, а 12 років. Паралельно відбуватиметься й реформування базової середньої освіти, вже з 2022 року мало розпочатсь саме те перевтілення не лише для учнів, а й для вчителів, про яке говорила Ірина Вікторівна Топчій. Однак у МОНі вже заговорили про його пришвидшення.

Керівництво місцевого департаменту освіти вже анонсувало масштабне реформування закладів освіти, включаючи і середню школу (з 5 по 9 класі), і старші класи, які стануть закладами освіти ІІІ ступеня. У останньому випадку профільна школа даватиме можливість обирати напрямок роботи: академічний чи професійний. А вже далі – доросле життя покоління Z.

Раніше сайт vikka.ua писав про те, як відбувається домашнє навчання в Україні.

Будьте завжди в курсі найсвіжіших новин – підписуйтесь на наш канал в Telegram!

 

 

    

Leave a Reply

avatar
  Підписатися  
Повідомте про
Стали свідком новини? Тисніть тут