Видання "Українська правда" підготувало матеріал про те, чому ростуть ціни на комунальні послуги, продукти харчування та інші товари й послуги. Вони за допомогою графіків продемонстрували динаміку та пояснили причину таких цифр на основі даних Державного комітету статистики України.
Комунальні тарифи
Тринадцятого травня в аналітичній записці "Оцінка інфляції" Нацбанк пояснив шалену інфляцію, яка у квітні прискорилась до 14%, а за останній рік склала 60%. Виявилось, що квітневе зростання на 3/4 було спричинено зростанням тарифів на комунальні послуги.
Із тим, як подорожчав газ і як це вплинуло на загальний показник інфляції в країні, вийшла напівдетективна історія.
Державна служба статистики України стверджує, що за місяць газ подорожчав у 5,5 разів. Але ця цифра є оманливою через неповне статистичне охоплення цін на природний газ для населення, впевнені в Національному банку.
Так, за даними "Нафтогазу України", середньозважена ціна на природний газ у квітні зросла всього у 3,5 рази. Про ще менше зростання йде мова у меморандумі з МВФ – у 2,8 рази.
Чому ж дані Держстату завищені?
Причина банальна – застаріла методологія оцінки інфляційних покажчиків.
Держстат враховує тільки багатоквартирні будинки, а вони не підпадають під пільгові тарифи, що діють у зимовий період; частка таких будинків становить близько 56%. Якби не це – то й загальна інфляція, яку вираховує Держстат, була б меншою.
Щоб визначити загальний рівень інфляції, Держстат рахує ціни на окремі товари.
Умовно їх можна поділити на три великі групи – їжа, комунальні послуги та все інше. Кожна група, чи окремий продукт чи послуга, мають свою "вагу" – те, наскільки сильно вони впливають на загальну інфляцію.
Ця вага залежить від того, яку саме частку даний продукт чи послуга складають у структурі витрат населення. Наприклад, за методологією Держстату, середньостатистичний українець приблизно 50% свого бюджету витрачає на їжу, 11% – на комунальні послуги.
Графіки демонструють, як змінилась ціна на окремі групи товарів та послуг порівняно з загальним показником інфляції, починаючи з 2014 року і до квітня 2015 року.
Продукти харчування
В інших сегментах інфляція значно сповільнилася та склала 3,5% за місяць.
Перш за все, це свідчить про те, що курсова паніка припинилася, а разом з нею і девальваційні очікування населення.
Більш того, ціни на деякі продукти в останній місяць знизилися. Ціна на цукор, наприклад, зросла у лютому через ажіотажний попит. Але зараз ціни на нього впали – виробники намагаються розпродавати залишки, щоб увійти в новий сезон – з 1 вересня – не з такою великою кількістю надлишків.
Знизилися ціни на фрукти та овочі. Річ у тім, що імпортери у лютому-березні враховували не справжній, а сильно завищений курс, іноді до 35-40 гривень за долар.
"Паніка мала сильний вплив на ринок і проблеми з придбанням валюти. Поступово ціни підтягуватимуться до того рівня, в перерахунку на долар який був при співвідношенні гривня до долара 8/1", – каже керівник аналітичного відділу консалтингової компанії "ААА" Марія Колесник.
Єдиний продукт, який продовжує зростати у ціні – соняшникова олія. Фахівці пояснюють високу ціну тим, що це практично повністю експортний продукт, у якого жорстка прив'язка до валюти і світових цін.
Наприкінці сезону зростає й закупівельна ціна на насіння у переробників. Таке зростання також підігрівається безпосередніми експортерами насіння, оскільки вони є прямими конкурентами за сировину із переробниками.
Проте є одне суттєве "але".
Міністерство економічного розвитку і торгівлі може скасувати державне регулювання оптових цін на соціально значущі товари – хліб, борошно, крупи.
У цьому випадку поганий жарт з Держстатом зіграє, знову ж таки, його методологія.
У своїх оцінках він спирається саме на недорогі вітчизняні продукти – саме ті, що у списку "соціально значущих". Хоча Марія Колеснік не радить переоцінювати важливість регулювання цін на ці товари. "Там це регулювання, за великим рахунком, липове, але ціни "під шумок" можуть спробувати накрутити, особливо на хліб", – каже експерт.
Інші товари та послуги
Попри загальне удорожчання непродовольчих товарів, другий місяць поспіль знижуються ціни на автомобілі – у квітні на 7,9%. Серед факторів зменшення вартості автомобілів у звітному місяці було зниження на 50% спеціального мита на імпорт легкових автомобілів в Україну.
Також знизились у квітні ціни на паливо та фармацевтичну продукцію. Причина – зміцнення національної валюти.
Зниження цін на скраплений газ для автомобілів на 24,7% було спричинене також їх корекцією після різкого підвищення – майже на 55% у попередньому місяці.
Звичайно, при розрахунках Держстат враховує середньостатистичну структуру витрат домогосподарств, яка насправді є сугубо персоніфікованою: хтось більше витрачає на їжу, а хтось на розваги.
Джерело: Українська правда
