1 лютого відзначають:
Китайський Новий рік
Міжнародний тиждень ООН
Всесвітній тиждень гармонійних міжконфесійних відносин
Міжнародний день десерту
Всесвітній день хіджабу
Всесвітній день читання вголос
День без політики
День жувальної гумки
День натхнення своїх співробітників на вдосконалення
День сім’ї в Ізраїлі
День цукеркових прикрас
Національний день чорного шоколаду в США
Національний день свободи в США
Тиждень поінформованості про харчові розлади в Канаді.
Церква вшановує пам’ять преподобного Макарія Великого.
Цей день в історії
1587 – англійська королева Єлизавета I підписала смертний вирок королеві Шотландії Марії Стюарт.
1673 – німецький учений Ґотфрід Лейбніц продемонстрував сконструйовану ним сумувальну «арифметичну машину».
1709 – команда англійського корабля «Дюк» під командуванням капітана Роджерса знайшла на безлюдному острові Хуан Фернандес (Мас-а-Тьєрра) у Тихому океані моряка Александра Селкірка, який провів на ньому майже чотири з половиною роки після сварки з капітаном свого судна. Даніель Дефо використав цей сюжет для свого роману про Робінзона Крузо, прототипом якого став Селкірк.
1717 – «німий сейм» обмежив у правах короля Речі Посполитої, розширивши права шляхти.
1790 – у Нью-Йорку вперше зібрався Верховний суд США.
1793 – Франція оголосила війну Англії та Нідерландам.
1861 – Техас вийшов зі складу США.
1884 – вийшов у світ перший том Оксфордського словника англійської мови (головний редактор Джеймс Мюррей).
1893 – у лабораторіях Едісона (Вест-Орандж, штат Нью-Джерсі) побудована перша у світі кіностудія «Чорна Марія», в якій знімали на кінетоскоп.
1893 – у Турині відбулася прем’єра опери Джакомо Пуччіні «Манон Леско».
1898 – страхова компанія американського міста Хартфорд (шт. Коннектикут) видала перший страховий поліс автовласникові.
1918 – патріарх Тихон піддав анафемі радянську владу.
1922 – політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення про вивезення 8 млн. пудів хліба із голодуючої України до Росії.
1923 – у Петрограді на набережній Фонтанки відкрилася перша в СРСР ощадна каса.
1924 – Велика Британія офіційно визнала СРСР.
1926 – утворена Киргизька АРСР у складі Радянської Росії (з 1936 р. – союзна республіка).
1930 – вийшла постанова ЦВК і РНК СРСР «Про заходи щодо зміцнення соціалістичної перебудови сільського господарства в районах суцільної колективізації і по боротьбі з куркульством». Початок масової колективізації.
1930 – газета «Таймс» надрукувала перший у світі кросворд.
1935 – Ая-Софія в Стамбулі за указом Ататюрка відкрилася як музей.
1941 – на контрольований німцями території Франції створена французька нацистська партія – Народна національна асамблея.
1942 – створено маріонетковий уряд Квіслінга в Норвегії.
1946 – першим генеральним секретарем ООН обрали норвезького дипломата Трюгве Лі.
1946 – проголошення Угорщини республікою.
1949 – американська фірма «RCA Victor» випустила перші вінілові платівки на 45 об/хв.
1949 – Ізраїль офіційно анексував Західний Єрусалим.
1951 – відбулося третє випробування атомної бомби на полігоні в Неваді, що стало першим ядерним вибухом, який був показаний по телебаченню.
1953 – хвилі Північного моря розмили 50 основних дамб Голландії, загинуло 1835 людей, 43 тисячі споруд були частково або повністю зруйновані.
1954 – відбулася прем’єра першої телевізійної «мильної опери» («Secret Storm»).
1958 – Єгипет і Сирія утворили Об’єднану Арабську Республіку.
1958 – запущено в космос перший американський супутник «Експлорер-1» (через чотири місяці після успішних запусків двох радянських супутників).
1961 – у США запущена перша ракета на твердому паливі – «Мінітмен».
1967 – у Детройті (США) вийшло перше число українського часопису «Детройтські новини».
1979 – після 15-річної еміграції в Іран з тріумфом повернувся аятола Хомейні, який був проголошений релігійним лідером іранської революції.
1991 – з цього дня Верховною Радою УРСР скасоване обмеження прописки кримських татар у Криму, введене Радою Міністрів СРСР 1987 року.
1992 – у Кемп-Девіді президенти Буш-старший і Єльцин підписали російсько-американську декларацію про завершення «холодної війни».
1992 – Україна встановила дипломатичні відносини з Румунією.
1994 – набрали чинності Шенгенські угоди, підписані країнами ЄС, що передбачають введення повної свободи переміщення громадян між державами-учасницями Європейського Союзу.
2000 – через аварію на румунській золотодобувній фабриці в Дунай потрапила величезна кількість отруйної речовини ціаніду, що викликало екологічну катастрофу в багатьох країнах.
2003 – при заході на посадку на космодром на мисі Канаверал (штат Флорида) за 16 хвилин до повернення на Землю над Техасом вибухнув американський шатл «Колумбія».
2004 – скасування смертної кари у Великій Британії.
2009 – у Москві в Храмі Христа Спасителя відбулася інтронізація патріарха Московського і всієї Русі Кирила.
2010 – 44 дні прокату знадобилося фантастичному блокбастеру Джеймса Камерона «Аватар», знятому у форматі 3-D, щоб зібрати у світовому прокаті більше 2 млрд. доларів. Фільм став першим в історії, що перетнув 2-мільярдну планку.
Цього дня народилися
1459 – Конрад Цельтіс, німецький неолатинський поет та гуманіст.
1690 – Франческо Марія Верачіні, італійський композитор і скрипаль епохи бароко.
1811 – Ромуальд Зенкевич, білоруський фольклорист, педагог, етнограф.
1842 – Володимир Орловський, український живописець і педагог, тесть художника Миколи Пимоненка.
1844 – Гренвілл Голл, американський психолог, якого вважають засновником дитячої і педагогічної психології.
1861 – Бобинський Генрік Антонович, український та польський композитор, піаніст і педагог. Викладач Київського музичного училища (1893 – 1913), професор Київської консерваторії (1913 – 1914).
1870 – Мотеюс Густайтіс (Motiejus Gustaitis), литовський поет і перекладач.
1874 – Гуґо фон Гофмансталь, австрійський письменник і драматург.
1879 – Микола Капустянський, український військовий і політичний діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, один з керівників ОУН.
1887 – Антанас Меркіс, литовський державний діяч, останній прем’єр-міністр довоєнної Литовської Республіки.
1895 – Джон Форд, американський кінорежисер (7 «Оскарів»).
1897 – Євген Маланюк, український письменник, сотник Армії УНР.
1900 – Анатолій Головня, радянський кінооператор, один з основоположників радянської операторської школи.
1901 – Кларк Ґейбл, американський кіноактор (Рет Батлер у «Віднесені вітром»).
1902 – Ленгстон Г’юз, видатний афро-американський поет.
1902 – Оксана Лятуринська, українська малярка, скульпторка, письменниця, поетка і громадська діячка.
1904 – Франческа Гааль, угорська кіноакторка, зірка 1930-х років.
1904 – Михайло Омеляновський, український філософ.
1905 – Еміліо Джино Сегре, італо-американський фізик. Відкрив (спільно з іншими) уповільнення нейтронів, перший штучний елемент технецій, астат і плутоній-239, а також антипротон. Лауреат Нобелівської премії з фізики.
1922 – Рената Тебальді, італійська співачка (сопрано).
1930 – Микола Бідняк, український живописець, графік, іконописець.
1939 – Джо Семпл, клавішник гурту «The Crusaders».
1940 – Валерій Антонович, український хімік-аналітик, доктор хімічних наук (1986), професор (1989).
1941 – Анатолій Фірсов, радянський хокеїст, один із найкращих нападників в історії хокею.
1947 – Ґідон Кремер, скрипаль.
1965 – Брендон Брюс Лі, американський кіноактор, син Брюса Лі.
1965 – Вадим Писарєв, український артист балету, народний артист України, художній керівник Донецького академічного державного театру опери та балету імені Солов’яненка.
1965 – Шерилін Фенн, американська кіноакторка («Твін Пікс»).
1968 – Ліза Марія Преслі, американська співачка, єдина дочка співака Елвіса Преслі.
1971 – Рон Велті, барабанщик гурту «The Offspring».
1971 – Майкл Голл, американський актор, відомий роллю Декстера Морган в телесеріалі «Декстер».
1994 – Гаррі Стайлс, англійський співак, відомий як учасник гурту «One Direction».
Померли
525 – Св. Бригіта Ірландська, покровителька Ірландії.
1518 – Гвідо Маццоні, італійський скульптор і живописець.
1590 – Катерина де Річчі (Santa Caterina de’ Ricci), італійська черниця, католицька свята.
1691 – Олександр VIII, (Alexander VIII – Pietro Vito Ottoboni), Папа Римський.
1733 – Август Сильний (Friedrich August der Starke), курфюрст Саксонії (1694–1733), король Польщі.
1851 – Мері Волстонкрафт Шеллі, англійська письменниця, творець Франкенштейна.
1856 – Іван Паскевич, російський військовий діяч українського походження, генерал-фельдмаршал.
1885 – Сідні Джилкріст Томас, британський металург.
1903 – Микола Терещенко, український підприємець та благодійник.
1903 – Джордж Габрієль Стокс, ірландський математик і фізик.
1940 – Михайло Кольцов, радянський журналіст.
1944 – Піт Мондріан, один із провідних художників-абстракціоністів.
1945 – Йоган Гейзинга, голландський філософ, автор Homo Ludens.
1954 – Едвін Армстронґ, американський винахідник, автор системи мовлення в FM-діапазоні.
1958 – Клінтон Джозеф Девіссон, американський фізик лауреат Нобелівської премії з фізики 1937 року.
1966 – Бастер Кітон, голлівудський кіноактор-комік німого кіно.
1968 – Людмила Бурлюк-Кузнецова, українська художниця та літераторка. Сестра Володимира, Давида та Миколи Бурлюків. Старша з трьох сестер.
1971 – Амет-Хан Султан, радянський льотчик-ас, національний герой кримськотатарського народу.
1976 – Вернер Гейзенберг, німецький фізик, лавреат Нобелівської премії з фізики 1932 року.
1981 – Дональд Вілз Даґлас, американський авіаконструктор, творець пасажирських, вантажних і бойових літаків.
1987 – Алессандро Блазетті, італійський режисер.
2002 – Гільдеґард Кнеф, німецька та американська акторка і співачка.
2007 – Джанкарло Менотті, американський композитор, і лібретист італійського походження.
2012 – Віслава Шимборська, польська поетеса, лавреат Нобелівської премії з літератури (1996).
2014 – Максиміліан Шелл, австрійський та американський актор, режисер і сценарист, володар премії «Оскар», номінант премій «Золотий глобус» та «Еммі».
2015 – Іса Мунаєв, чеченський військовик, бригадний генерал Збройних сил ЧРІ, командир Батальйону імені Дудаєва під час Війни на сході України.
2021 – Сергій Проскурня, український театральний режисер, продюсер.
Сьогодні іменини святкують:
Юхим, Микола, Петро, Федір, Макар, Сава, Антон, Арсен, Єфросинія, Григорій, Марко, Феодосія.
Прикмети 1 лютого:
– Якщо в цей день буде заметіль, значить і весь лютий буде сніжним і холодним.
– Якщо 1 лютого погода буде морозною, то варто очікувати дуже спекотного літа.
– Якщо вночі небо зоряне, значить і зима триватиме ще дуже довго.
– Якщо день сонячний, то весна прийде рано, а лютий буде теплим.
Цитата дня:
«Жити без користі гірше, ніж передчасно померти».
Гете
