17 тисяч черкасців чекають на своє житло. Так звані безхатченки десятиліттями стоять у черзі, яка майже не рухається. Загальноміський облік людей, які потребують покращення житлових умов, утворили ще 1972 року. З тих часів черга виросла в кільканадцять разів. Сьогодні у Черкасах зводять лише одну багатоповерхівку, що має статус соціального житла. Де живуть черкасці, які не мають своїх квартир та кому житло все ж «перепадає» – дивіться у сюжеті із циклу «Нас півтора мільйона».
Ірина Колядко запрошує до своєї квартири.
Не було б щастя, та нещастя допомогло, – відразу з порога розповідає жінка. Мати двох дітей Ірина Колядко після смерті брата забрала до себе 4 племінників. З шістьма дітьми вони жили в справжньому бараці. Про їхні житлові умови писали навіть в газетах.
Ірина Колядко, власниця квартири: «Без зручностей, вода та туалет на вулиці».
За 2 роки постійних клопотань міська влада розчулилась і надала квартиру.
Ірина Колядко, власниця квартири: «Плакала сильно. Бо мені не вірилось. Тут і кімнат більше».
Трикімнатна квартира – це покращення умов, але не вирішення проблем. Замість необхідних 4-ох дитячих кімнат, підростаюче покоління має лише свої кутки. Але після бараку – для них й така квартира – царські палати.
Христина, племінниця: «В кімнаті, я ще з Ольгою живу. Куточок свій є».
Про свою житлову площу пенсіонерка Алла Рудник лише мріє. В черзі стоїть з 72 року. А поки чекає милості від держави, тісниться в гуртожитку.
Алла Рудник, не має свого житла: «Я сподіваюся, хочу житло, хоч на старість».
На очах сльози, адже жінка переживає не лише за себе, а й за доньок. Одна з них – Вікторія – живе навпроти. На дванадцяти квадратах вони сплять вчотирьох.
Так і живуть. Щоб поїсти чи повчити уроки – виходять в коридор. А килими, які працею заробили на Хімволокні, родина зберігає в кутку, – не має, де постелити.
У житловому відділі міськвиконкому знають про невирішене квартирне питання, але допомогти нічим не можуть. Минулого року лише 75 черкасців покращили свої умови. В черзі – 17 тисяч.
Володимир Фастовець, начальник житлового відділу: «З 1994 року призупинилось будівництво. Жодне підприємство не будувало квартири. Якщо і отримували житло, то на долоьовій участі».
Сьогодні місто зводить лише одну багатоповерхівку на Якубовського, 17. За два роки збудували лише один під”їзд. Крім самих безхатченків, квартирне питання нині нікого не хвилює.
Юлія Кропива, кореспондент: «Цього року держава не виділила жодної копійки на будівництво багатоповерхівки. Якщо так триватиме й надалі, то вже незабаром доведеться соціальне житло перекваліфікувати в доступне, а відтак черкасцям – забути про «квартирну халяву» і збирати гроші на дольову участь у будівництві.
