“Замість церкви, треба було базар будувати”

Стихійна торгівля: знищити не можна помилувати. Де поставити кому у цьому словосполученні державні мужі та місцеві чиновники мудрують не перший рік. І зробити стихійні ринки комунальними пропонували, і референдум провести. Утім, вулична торгівля – небезпечна, незаконна та неестетична – продовжує процвітати в українських містах. У Черкасах близько 5 десятків стихійних ринків. Розташовані у житлових масивах міста, вони економлять час і кошти покупців, утім часто такі базари просто заважають жити тим, під чиїми вікнами працюють. Стихійне лихо для мешканців дев’ятиповерхівки по вулиці Добровольського стало об’єктом дослідження спеціального репортажу.

З початку року за порушення 160 статті Адмінкодексу правоохоронцями складено усього 32 протоколи. Штраф за торгівлю у невстановлених місцях стартує від трьохсот гривень і може сягати більше тисячі гривень. Утім, це не лякає продавців стихійного ринку в районі площі 700-річчя.
Сергій, продавець з Чигиринського району: «Замість церкви, треба було базар будувати. У німців як: планують алею, то спочатку дивляться, куди люди йдуть».
Рівняючись на європейського сусіда, продавець Сергій з Чигиринщини запевняє: такі, як він, працюють для народу.
Сергій, продавець з Чигиринського району: «Людям потрібна зручність. Вони під’їхали, швидко купили і поїхали, а ходити по закапелках їм не вигідно».

«Стихійник» з досвідом баба Маня колегу повністю підтримує. Наявність документів, хоча б санітарної книжки, бабця за потрібне не вважає.
Маня, продавець: «Не треба мені медичної, я їм, люди їдять і ще ніхто не вмер, я 15 років торгую».
У продавця молочної продукції – так само жодних документів.
Ще у 2006 році міська рада ухвалила рішення про впорядкування торгівлі в Черкасах, яким фактично заборонила стихійну. Проте віз і нині там. Дозволу торгувати на тротуарі по вулиці Добровольського ніхто з базарників не має. Відтак діяльність торговців не приносить жодного фінансового результату міській скарбниці, як це має бути за законом. Утім, неофіційну данину підприємці сплачують щодня. Кому, сказати не наважуються.
Сергій Одарич, міський голова Черкас: «Я маю підстави вважати, що міліція сприяє торгівлі, адже коли ми спільно виходимо на рейд, то продавці не виходять. Їх попереджають. Наші працівники цього не можуть зробити, бо дізнаються про рейд за лічені хвилини до виїзду».
Торговці розповідають: у них чимало постійних клієнтів. Людмила Миколаївна на вуличному базарі придбала лише капустину. Інші продукти – на базі «Бакалія».
Людмила Миколаївна, покупець: «Якщо продають пиріжки, сир, ковбаси – це не гігієнічно, я вважаю».
Більшість покупців до продукції зі стихійних ринків ставляться з острахом, утім знову і знову стають клієнтами незаконного бізнесу.
Пенсіонерка Людмила придбала на тротуарі свинину і сир. Про безпечність товару жінка судить із зовнішнього вигляду продавця. А ось мешканка будинку, біля якого іде жвава торгівля, і на це не зважає. Купує все і нічого не боїться.
Марія, мешканка будинку: «Картоплю, молоко, сир. Я не боюся, то не візьме, а зло – ото бере».
Сусіди баби Марії наявність ринку оцінюють по-різному.
Мешканці будинку глибоко обурені тим, що подвір’я багатоповерхівки через базар перетворилося на громадський туалет.
Торгувати на офіційному ринку підприємці відмовляються. Мовляв, до нього, за колишнім будинком культури Цукрового заводу, люди не доходять. Тому «мертве» місце підприємці залишили. Нині там працює лише кілька законослухняних.
З 1 січня 2010 року в рамках кампанії зі вступу до СОТ мав діяти закон «Про безпечність і якість харчових продуктів», який забороняє торгівлю молоком і м’ясом з домашніх господарств. Утім, і він, і підготовка до Євро-2012 поки що не зробили вулиці українських міст чистішими.
Сергій Одарич, міський голова Черкас: «Я сподіваюся, нове керівництво МВС змінить цю ситуацію і до кінця квітня стихійної торгівлі в місті не залишиться».

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Повідомте про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Стали свідком новини? Тисніть тут
booked.net