Алергіки й астматики, ховайтеся! Саме квітнуть рослини-алергени. Цього року погодні умови посприяли розростанню та ранньому цвітінню шкідливого бур’яну. Натепер амброзія захопила понад 50 гектарів площі міста. Алергологи б’ють на сполох: близько 40% черкасців мають алергію на пилок цих рослин. Якщо бур’ян не винищувати, доведеться оголошувати карантин. Хто і як бореться з напастю – далі в сюжеті.
Максим страждає від алергії з 10 років. Тому період квітування рослин-алергенів називає справжньою катастрофою.
Максим Гаптар, алергік: «У мене це розпочинається із травня. Є ціла низка цих рослин, на які в мене алергія. Амброзія – це вже в кінці літа».
З огляду на активний спосіб життя, домашній арешт, який радять лікарі, – не для Максима. На вулиці він не розлучається з хусткою та антигістамінними препаратами. Проте і це не допомагає.
Максим Гаптар, алергік: «Із маршрутки виходжу на Рябоконя – не можна йти, бо чхаю, треба хустинку тримати, летить із рота… Удома постійно робиш вологе прибирання, але все одно чхаєш по разів 50 поспіль, не можна навіть передихнути».
Від ядучого пилка алергологам доводиться рятувати пацієнтів уже на початку весни. У Черкасах кількість хворих сягає 40% від усіх жителів.
Катерина Щербата, лікар-алерголог КЗ «Черкаська обласна лікарня»: «Є три загострення полінозу: починаючи з ранньої весни, коли цвітуть дерева; з середини травня та до середини липня цвітуть лугові трави та злаки – жито, пшениця, овес; коли починають цвісти бур’яни».
Щодня Катерина Миколаївна діагностує близько 15 пацієнтів із алергією на пилок. Лікарка каже: повністю вилікуватися від недуги неможливо.
Катерина Щербата, лікар-алерголог КЗ «Черкаська обласна лікарня»: «Якщо правильно та достатньо проводити лікування не лише під час загострення, а й у період ремісії. Десь близько 5 років людина повинна отримувати алерген, тоді практично стає здоровою. Але схильність лишається на все життя».
Аби кількість хворих не зростала, боротися з лихо-рослиною взялася і міська влада. Амброзія вразила 50 гектарів площі міста. Це на третину більше, ніж минулоріч. На системне знищення бур’янів у місцевому бюджеті знайшли 210 тисяч гривень.
Володимир Гусаченко, начальник відділу екології та раціонального природокористування МВК: «На території міста заходи здійснюються. На центральних магістральних вулицях амброзію косимо, на безгосподарських територіях проводимо боротьбу агрохімічним методом (де санітарна зона дозволяє). Це – пустирі, де немає будинків. Також проводимо найбільш ефективний захід – сіємо злакові трави».
Проте основна перешкода в боротьбі з амброзією – території приватників, незавершеного будівництва та автокооперативів. Там травостій власники скошувати не поспішають. І штрафи – від 340 до 1700 гривень – їх не лякають. Муніципальною інспекцією за несвоєчасне викорчування амброзії складено близько 60 протоколів.
Ольга Швець, директор департаменту муніципальної інспекції МВК: «На сьогодні складено близько 60 протоколів на суб’єктів господарювання за те, що вони порушували правила благоустрою та несвоєчасно знешкоджували амброзію. Деякі суб’єкти господарювання оштрафовані двічі».
Поки муніципальна інспекція шукатиме важелі впливу на порушників, алергікам із серпня до жовтня доведеться якнайменше бувати на свіжому повітрі. Бо амброзія квітне повсюди.
