Щодо пожежі в драмтеатрі і супутніх питань.
Як тільки будуть висновки експертизи про причини пожежі – повідомлю.
На цей момент вважаю ймовірною (не плутайте з достовірною!) версію короткого замикання. На стіні над щитком утворився характерний випалений овал.
2. Жодним чином не пов'язую пожежу із сусідньою забудовою.
Навіть якщо ви спробуєте гіпотетично уявити, що забудовник планував спалити театр вщент, а потім отримувати дозвіл обласної ради (бо театр – обласна власність), потім – міської ради (бо земля – власність міста), потім – ще два рази міської ради (бо треба внести зміни спершу в генплан з погодженням в уряді, а після цього – в детальний план забудови), потім – дозвіл виконкому (бо він надає містобудівні умови і обмеження) – то проект затягується на десяток років і втрачає будь-яку економічну привабливість. А ще ж доведеться вкладатися у прибирання самої будівлі.
3. Театр залишиться на цьому місці і буде відновлений. Яких би зусиль це не вартувало. Крапка.
4. Щодо моєї присутності/відсутності на місці події. Деякі сайти підняли крик "А чому на місці пожежі нема міського голови?"
Я був там, де треба і тоді, коли було треба.
Мені доповіли про пожежу ще до того, як туди прибули перші пожежні авто.
Всі необхідні розпорядження були дані.
Коли стало зрозуміло, що пожежа масштабна і в пожежних машинах просто не вистачить пального для роботи насосів, я розпорядився доставити 400 л палива із міського резерву.
Оперативно був піднятий тиск у пожежних гідрантах, бо цю проблему ми виявили ще минулого року під час навчань. І всю взаємодію з Водоканалом відпрацювали до автоматизму.
P.S. В 1986 році, під час служби в армії, нас кинули гасили велику лісову пожежу. Не таку масштабну, як в Каліфорнії, але й не маленьку.
Ми злагоджено боролися з вогнем, хоча із засобів мали лише лопати і гімнастерки((( Часом здавалося, що зусилля наші марні.
І ось на пожежу прибув генерал. Злагодженість була втрачена на 15-20 хв. Бо командири побігли доповідати, втратилась оперативність, координація і з'явилася нервовість.
З того часу я переконаний, що першим особам нема чого робити в епіцентрі надзвичайної ситуації. Там вони нічого, крім хаосу, не зроблять. Там мають працювати професіонали. А от будучи поруч і маючи можливість залучати додаткові ресурси – вони незамінні.