Історія з відзначенням 70-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні сьогодні набуває геополітичних ознак і дає можливість визначити, як світова еліта ставиться до нового перерозподілу світу військовим шляхом, тобто, фактично, до ідей повторення Другої світової війни.
За великим рахунком, нацистські чи більшовицькі ідеї і Гітлера, і Сталіна щодо розділення світу були дуже подібними. А те, що робить сьогодні Путін, фактично, є продовженням ідеології цих двох диктаторів у ХХІ столітті.
До речі, про те, що Путін продовжує сталінську ідеологію, свідчить і зростання за останній період в Росії популярності Сталіна. Так, згідно з опитуванням, проведеним у 2015 році, позитивне ставлення до Сталіна висловили 52% росіян, а це на 10% більше, аніж під час аналогічного опитування у 2006 році.
Але ця "біда" у голові середньостатистичного росіянина, на жаль, не обмежується територією Росії. Маємо інформацію, що низка керівників інших країн вирішила значною мірою підтримати і цю ідеологію "нового Сталіна" у ХХІ столітті.
На сьогодні для нашої дипломатії та, власне, для країни надзвичайно важливо сформулювати громадську думку в світі, що приїзд керівників держав до Москви на 9 Травня буде означати не повагу до тих, хто здобув перемогу над нацизмом, а, фактично, підтримку повторення ідей Другої світової війни. Звісно, Путіна підтримає велика кількість диктаторів, авторитарних керівників світу або представників тих країн, які економічно, фінансово чи в інший спосіб залежать від Росії.
Нагадаю, що перший тест щодо підтримки окупаційної, загарбницької позиції Росії склали, на щастя, лише 10 країн світу. Мова йде про знамените голосування країн-членів ООН стосовно підтримки територіальної цілісності України та, відповідно, засудження окупації Криму Росією. Тоді Росію підтримали: Вірменія, Білорусь, Болівія, Куба, Нікарагуа, КНДР, Судан, Сирія, Венесуела, Зімбабве.
Очевидно, більшість керівників цих держав знову підтвердять свою пропутінську позицію, приїхавши на парад 9 Травня у Москву. Водночас, надзвичайно важливо, чи вдасться Путіну розколоти Європу і домогтися приїзду когось із керівників європейських країн.
Натомість Україна мусила би (як країна, що найбільше потерпіла під час Другої світової та Великої Вітчизняної війни) максимально позиціонувати ідею пошанування жертв війни та ідей примирення. Саме це, як на мене, має можливість зібрати 8 травня велику кількість світових делегацій та лідерів, перш за все, європейських країн, які вболівають за те, щоб в світі не спалахнула третя світова війна. А 9 травня в Україні необхідно відзначити і пошанувати живих учасників війни, які принесли нам перемогу над нацизмом.
Отож, за місяць до відомих подій сподіваємось, що в Москві Путіну вдасться зібрати невелику кількість диктаторів та прихильників війни.
