Давно я не писала про освіту. І ось замислилася, чому мене перестало хвилювати це питання? Аналізувала ситуацію декілька тижнів. І ось висновок назрів. Хоча і раніше у мене була така думка.
Я зараз буду говорити про наше суспільство. Давайте чітко і по порядку.
1. Кого повинно в першу чергу хвилювати питання освіти дітей? Відповідь дуже проста – батьків!
2. Як можна внести зміни в освітній процес? За допомогою змін у законодавстві.
3. Хто може внести зміни у законодавство? Влада.
4. А чи чітко влада розуміє, чого саме хочуть батьки від освіти? Ні.
5. Чому ні? Тому що самі батьки не можуть визначитися чого вони хочуть від освіти.
6. Чому не можуть визначитися? Тому що вони не розуміють як саме відбувається освітній процес. За часту це виглядає, як перекладання своїх батьківських зобов’язань по вихованню своїх дітей на вчителів.
7. Чому так відбулося? Відкритий доступ до великої кількості інформації, без наявності критичного аналізу.
8. Де ж саме і коли заплуталися? Коли пішов шалений потік інформації по телебаченню та інтернету про те, що в інших країнах в освіті панує демократія. І, звичайно, наші батьки цієї демократії теж захотіли, адже на картинках це так мило виглядає.
9. А чи розібралися батьки та чиновники в тому, що таке демократія в освіті? А от і ні.
10. Що пише Конституція України з цього приводу? Ст. 3 КУ, згідно з якою людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінність. Тут не забуваємо про те, що і виконавці (вчителі, освітяни, чиновники) теж людські істоти, а не лише діти і їх батьки є представника людського виду.
11. Соціальна цінність – це значимість явищ і предметів реальної дійсності з точки зору їх відповідності або невідповідності потребам суспільства, соціальних груп чи особистості. А чи спільні потреби у нашого суспільства? Чи кожен бачить лише свої потреби?
12. А ось і суть! Доки в суспільстві нашої країни кожен соціальний індивідуум бачить лише свої потреби, доти демократичний устрій не може існувати в нашому соціумі.
Простіше це звучить так. Доки більшість населення нашої країни живуть за принципом "моя хата скраю…", допоки кожен бачить лише своє "хочу", ні про яку демократію в освіті та інших системах не може бути і мови.
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.
