У навчальних закладах табуюють політиків та державних мужів. Таку рекомендацію освітянам дали у профільному міністерстві. У "рамках пошани" головний освітянин країни рекомендував показувати не керманичів країни, а випускників та захисників країни. Чи до душі така новація черкаським освітянам, розкаже Ірина Головка.
Анастасія Крамаренко, школярка: "Це наші учні їздили на полігон до наших бійців".
Анастасія проводить екскурсію рідною дев’ятою школою. Тут у холі, окрім державних символів, стела шкільної пам’яті. Фотознімки – це приємний спогад не тільки для шкільної родини, а для гостей цієї альма-матер. Дівчина зізнається: ще до ремонту тут був один портрет Президента, але опісля – він кудись зник. З того часу на вході "красуються" світлини її шкільних друзів.
Анастасія Крамаренко, школярка: "Повинні бути фотографії наших учнів, фотографії з якихось заходів, які будуть нагадувати про приємні моменти, а не просто портрет у рамці нашого Президента. Я не бачу у цьому сенсу. Патріотичність починається не з портретів Президента у школах чи в інших навчальних закладах, а зі свого світосприйняття".
За рік 11-класник Антон уже матиме право голосувати на виборах. Та говорить: політикою не цікавиться. Нині більше думає про майбутній вступ до вишу. Тому у аудиторіях школи хоче бачити портрети успішних спортсменів, музикантів та науковців. А політики, каже гімназист, вистачає і поза межами школи.
Антон Колчін, школяр: "Політикою хочеш-не-хочеш… Але ти вмикаєш телевізор, чи заходиш у соцмережі і ти бачиш якісь новини пов’язані із політикою. І більшість із молоді дізнаються новини саме так, з Інтернету, або з телебачення. Але щоб якоюсь цікавістю політикою, то такого немає".
Світлини успішних науковців чи й просто – зі шкільного життя, говорить практичний психолог, учнів надихатимуть.
Людмила Бегеза, психолог: "Цінності дітей, виховання формуються протягом довгого періоду. І тому політичні моменти не завжди можуть бути вдалими, щоб до кінця сформувати оте бачення, яке через певні роки будуть мати місце і мати цінність".
Портрети чиновників на стінах, то формування культу "вождізму", упевнений тутешній учитель історії.
Андрій Стецюк, учитель історії: "У дитини завжди має залишатися відчуття критичного осмислення, бо коли ми вивішуємо портрет якоїсь особистості, ми передаємо йому якоїсь магічності, культості, поклоніння".
У міністерстві натомість радять створювати власні шкільні галереї успішних учнів та авторитетних вчителів.
