У селі Шевченкове, що на Звенигородщині, відбулася подія, яка має глибокий символічний зміст не лише для місцевої громади, а й для всієї України. На території КЗ «Шевченківський мистецький ліцей «Колорит» ЧОР висадили алею «Тарасових верб» — нащадків легендарної верби, яку понад півтора століття тому посадив сам Тарас Шевченко під час заслання.
Висадка приурочена до 570-річчя з дня заснування села Шевченкове — місця, де виріс Великий Кобзар. Ініціаторкою створення алеї стала Зоя Ружин — відома громадська діячка, заслужений працівник культури України та голова Всеукраїнської громадської організації «Поступ жінок-мироносиць».
Історія легендарної верби
Висаджені цього року саджанці мають унікальне походження. Вони — нащадки тієї самої верби, яку Шевченко посадив у 1850 році, перебуваючи на засланні на казахському півострові Мангишлак.
Через понад століття, у 1963 році, відомий український поет Андрій Малишко відвідав місце заслання Великого Кобзаря. Побачивши вербу, яку посадив Шевченко, він вирішив привезти її живі гілочки в Україну. Саме тоді з’явилися перші «Тарасові верби», які поєднали минуле і сучасність, символізуючи незламність українського духу.
Підготовку до масштабної Всеукраїнської акції «Тарасова верба» розпочали у 2012 році, напередодні 200-річчя від дня народження Шевченка. Гілочки легендарної верби було укорінено у теплицях відомого вченого Анатолія Потопальського. Понад 200 «Тарасових верб» було висаджено у різних регіонах — Кіровоградській, Полтавській, Дніпропетровській, Черкаській та Київській областях.
Нинішні саджанці для Шевченкового вирощували фахівці Лисянського розсадника декоративних рослин Науменко, дбайливо зберігаючи унікальний генетичний матеріал.
Висаджена алея — це не лише оздоблення території ліцею, а живий символ національної пам’яті.
Висадка «Тарасових верб» у Шевченковому стала знаковою подією для громади та всієї Черкащини. Вона нагадує, що навіть у складні часи ми маємо опору — у своїй історії, у словах Шевченка та у вічному прагненні України бути вільною та сильною.
