В Україні з‘явився новий наратив, який вигідний виключно ворогу. Звучить він наступним чином:
Воювати – це шляхетна справа. Не треба нам мобілізовувати всіх підряд, не треба мобілізовувати злочинців. Захист Батьківщини – це не покарання. Армія – не місце збору покидьків.
Це – російський наратив!!!
Підтримують його всякі а-ля військові блогери, які готові маму продати, аби їх тільки процитували журналісти. А до журналістів пред‘яв майже нема, у них професія – збирати тези, які будуть соціуму близькими до душі. Соціум у нас такий патріотичний, особливо в коментарях тіпа : «в армії мають воювати тільки шляхетні воїни». Ви дох* шляхетних знаєте?
А тепер вам статистика . В українських тюрмах сидить близько 30 тисяч людей, в російських близько 600 тисяч. Це в 20 разів більше. При тому, що населення рашки більше в 5 разів!
Але навіть не в кількості суть. В рф можна просто цілими колоніями заганяти в чвк «вагнер», де просто розстрілюють за невиконання наказу! І жодна сявка і слова не тявкне. Тому що війна, а під час війни потрібно використовувати всі наявні сили і засоби.
Інша річ – Україна, яке «прагне» потрапити в ліберальний європейський соціум. У нас воювати мають лише шляхетні, а всі інші – кричати: «дякую» , «молодці».
А коли починають вручати повістки – закриватись вдома, а коли повістки вручають злочинцям – кричати що армія – честь, а не покарання.
Ну ви і дов*!!!
Якщо так – давайте, мобілізуйте мені 10 000 шляхетних, ну хоча б 10 шляхетних мобілізуйте. Ну і самі можете мобілізуватися, ви ж не злочинці, а шляхетні.
Коли ви зрозумієте, що війна закінчиться не завтра, не у вівторок, не в наступному місяці і не через рік?
Ми воюємо з найбільшою армією світу. А ви слухаєте людей , типу арєстовича і п‘єте ванільний раф в очікуванні дива.
Дива не буде! Буде біль! Буде кров! Сльози! Смерті! Відірвані руки і ноги! І це не означає що ми переможемо! Переможемо ми тільки тоді, коли ви перестанете бути довб*.
