28-річний Віктор Мартян – професійний футболіст. Грав за відомі українські клуби «Чорноморець» (Одеса), «Дніпро» (Черкаси), «Миколаїв», виступав також у Швеції та Вірменії. Нині ж йому, як і багатьом українцям, довелося поставити звичну професію на паузу та взяти до рук автомат. Про це пишуть на сторінці 30 окрема механізована бригада ім. князя Костянтина Острозького.
Віктор Мартян родом із села Вереміївка раніше Чорнобаївського, нині Золотоніського району (Іркліївська ОТГ).
У лютому 2022 року Віктор підписав контракт із херсонським «Кристалом» й одразу розпочав наполегливі тренування, бо серйозно налаштовувався на футбольний сезон. Повномасштабне вторгнення росії зруйнувало всі плани. Мартян майже місяць не міг виїхати з тимчасово окупованого Херсону, а коли нарешті вирвався на вільну землю – поїхав до Миколаєва. Там служить його кохана Анна, лейтенант-медик ЗСУ. Потім одразу попрямував до військомату.
– Раніше я був зовсім далекий від війська, тому рідні та багато друзів не зрозуміли моє рішення – казали: «Ну який з тебе солдат?!» Анна, яка тоді вже бачила кров і смерть, теж спочатку відмовляла, – зізнається Віктор. – Але я вирішив: поки окупанти топтатимуть рідну землю – зміню бутси на берці. До самої перемоги!
Після військового вишколу в учбовому центрі Мартян прагнув потрапити у підрозділ, де служить кохана, аби пліч-о-пліч воювати і підтримувати один одного. Але доля і наказ розпорядилися інакше – Віктор став стрільцем 30 омбр.
– Зараз дуже радий, що потрапив у славетну 30-ту. Бригада гарно «робила смерть ворогам на Харківщині», взвод у нас – відмінний, поруч зі мною – суперові хлопці! Коли йшов до військомату, трохи переживав, чи зможу витримувати армійський режим, чи подружуся зі зброєю… Але довгі роки у футболі, регулярні виснажливі учбові збори, тренування та матчі, стали мені в нагоді. І з автоматом я швидко знайшов спільну мову – він мені вже, як друг, як брат, який завжди поруч.
Знаний футболіст встигає не лише виконувати свої армійські завдання, але й «волонтерить», збираючи гроші для підрозділу Анни. Найбільше допомагають друзі та знайомі футболісти, які гордяться своїм сміливим колегою.
Анна та Віктор, до речі, нещодавно одружилися – командири відпустили їх на кілька днів до Одеси і по-армійськи «благословили» на шлюб.
– Після весілля ми роз’їхалися по своїм підрозділам, медовий місяць буде вже після перемоги, – каже Мартян. – Так само, як і продовження моєї футбольної кар’єри.
Читайте також: У Черкасах просять зробити щомісячне утримання для добровольців
