30 липня, жителі громади у глибокій скорботі провели в останню путь Героя з Тальнівщини – Кулика Владислава Яковича. Про це інформує сайт Вісті Черкащини.
Владислав народився 19 червня 1995 року в селі Соколівочка у простій, дружній родині. Виростав доброю та щирою дитиною, був завзятий та активний у всьому. Працьовитим та відповідальним – завжди всім йшов на поміч. Поважав батьків та односельців. Його знали та любили всі, як і батьки, рідні так і вчителі з його школи. Хлопця завжди цікавила техніка, адже дуже любив ремонтувати, майструвати, лагодити. Тож по закінченню сільської школи, юнак вступив до Черкаського автодорожнього ліцею, де здобув професію автомеханіка.
Владислав вірив, що Україна буде мирною державою і завжди рухався лише вперед. Він ніколи не відступав перед труднощами, які випадали на його долю. Був майстровитим здібним та наполегливим. Згодом молодий чоловік одружився і разом з дружиною Оленою ростили та виховували сина Матвія. Владислав пишався своєю родиною, дбав про найдорожчих. Він мріяв про щасливе родинне життя, затишок, добробут й гідне майбутнє, але всі його плани та сподівання забрала клята рашистська орда, яка увірвалася у наше мирне життя. Спочатку повномасштабного вторгнення Владислав зі своєю сім’єю повернувся на Тальнівщину, де проживав у Кобриновій Греблі.
20 лютого 2023 року, Владислав Якович став на захист Батьківщини. Адже в сам перед вірив у Перемогу. Він боронив країну заради свого маленького синочка, заради мільйонів українців.
24 липня 2023 року старший водій, першого стрілецького відділення, другого стрілецького взводу, другої стрілецької роти військової частини А4851 Владислав Кулик – загинув, при виконанні бойового завдання в районі Бахмуту Донецької області. Йому було лише 28 років. На вік Тальнівщина втратила ще одного Героя, який завжди буде у пам’яті всіх громадян. У військового залишилися: дружина Олена, 5-річний син Матвійко, мати Раїса, батько Яків та сестра Марія.
