Україна – таки Європа, а Черкащина – повноцінна її частина зі своїми перспективами, величезними можливостями і бажанням розвиватись і ставати сучасним європейським регіоном. Дев’ять місяців участі сайту vikka.ua у проекті "Просування реформ в регіони" показали нам, скільки цікавих проектів та ініціатив було впроваджено в Черкасах та області, які неймовірні люди прагнуть змінити життя навколо на краще, долучаючись до цих проектів. Про те, чого вже вдалось досягти на шляху до євроінтеграції, ми розповідали в кожному матеріалі. Про найбільші досягнення країни й регіону за рік, відколи в повному обсязі запрацювала Угода про асоціацію України з Євросоюзом, – далі в матеріалі.
За перше півріччя 2018 року Україною виконано 41% річних заходів з виконання Угоди про асоціацію. Всього до кінця року перед країною стоїть 758 завдань. Угода стала одночасно і успіхом і викликом для нас, адже найважче завдання – імплементувати значний обсяг законодавства ЄС. Багато із поставлених завдань уже протерміновані, ще більше – стоїть до виконання в найближчі роки. Але вже сьогодні Україна заявила про себе на світовому і європейському ринку як потужний експортер якісної продукції, яка має гарну конкурентоспроможність на прилавках Євросоюзу.
Ми – на міжнародному ринку
За сім місяців цього року експорт українських товарів до країн Євросоюзу зріс на понад 19%, склавши майже 10 мільярдів доларів. Хоча нині спостерігається деяке уповільнення експортного зростання. Найбільше товарів з маркуванням "Зроблено в Україні" їде до Польщі, Італії, Німеччини та Угорщини.
Найбільша частина всього українського експорту до ЄС належить сільськогосподарській продукції. П’ятірку ключових експортних позицій складають: зернові, олія, насіння олійних, залишки і відходи харчової промисловості, м'ясо та харчові субпродукти свійської птиці. Більше того, за словами заступника Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольги Трофімцевої, на сьогодні деякі вітчизняні експортери вже встигли використали обсяги тарифних квот на 100% для безмитного експорту до ринків ЄС на цілу низку українських товарів.
"Найкращим підтвердженням того, що Угода про ЗВТ між Україною та Євросоюзом працює, є постійне збільшення обсягів вітчизняного аграрного та харчового експорту на ринки країн ЄС. Вже традиційно українські експортери на 100% заповнили тарифні квоти на український мед, солод та пшеничну клейковину, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, пшеницю, кукурудзу, вершкове масло", – зазначила заступник міністра.
Не відстає від аграрного експорту й Черкащина. Наприклад, цьогоріч в регіоні 370 тисяч гектарів засіяно кукурудзою. Значна частина зібраного кукурудзяного зерна буде експортована, адже цей продукт українського походження має значний попит в Європі і займає 8% всіх експортних надходжень.
Поза тим, начальник управління агропромислового розвитку Черкаської ОДА Ігор Колодка впевнений: Україна має експортувати не лише сировину, але й перероблену продукцію. Це дасть новий поштовх державній економіці.
"Необхідно нарощувати переробну галузь. Сьогодні на Черкащині працює 80 потужних переробних підприємств, які випускають гарну продукцію. Безумовно, виконання Угоди про асоціацію з ЄС у плані безпечності харчових продуктів вимагає нових підходів, нових бачень, законодавчих актів, які необхідні, щоб така продукція відповідала європейським вимогам", – підкреслює Ігор Леонідович і додає: наш регіон продовжує нарощувати свої експортні перспективи, адже місцеві підприємства намагаються змінюватись, впроваджувати нові норми задля того, аби відповідати європейським вимогам.
Однак крім традиційних, так би мовити, масових товарів, український бізнес постачає до країн Євросоюзу і такі, про які не всі знають: зубні щітки, парасольки, новорічні прикраси, навіть равликів! І деякі з цих напрямків мають дійсно гарні перспективи, і все – завдяки незвичайним ідеям українців.
Так, наприклад, навесні одна з випускниць першої Школи малого та середнього бізнесу, при Черкаській ОДА Тетяна Яковенко презентувала бізнес-план зі створення… ферми равликів у Чигиринському районі та виготовлення косметологічних засобів з равликового слизу. Нині бізнес-план Тетяни ще на етапі впровадження, але жінка вже має європейських замовників на свою продукцію. Адже та, в першу чергу, натуральна.
Європейські стандарти в дії
Українські виробники, побачивши і відчувши переваги співпраці з Євросоюзом, продовжують впроваджувати нові системи безпеки та технічні регламенти для своїх товарів та послуг. Так вони забезпечують якість своєї продукції не лише на зовнішньому ринку, а й для вітчизняного споживача.
Окремий розділ Угоди про асоціацію присвячений гармонізації технічного регулювання. Протягом двох-п’яти років Україна зобов’язалась гармонізувати державне законодавство у 27 сферах промисловості до законодавства Євросоюзу. Відповідно до домовленостей, протягом першого року набуття чинності Угодою Україна мала виконати і виконала п’ять законодавчих завдань, прийнявши закони про загальну безпеку продуктів, щодо загальних вимог для акредитації і ринкового нагляду, що стосується торгівлі продукцією, щодо загальної системи маркетингу продукції, про одиниці виміру та про відповідальність за дефектну продукцію. На 2018 рік перед нами стояло 10 завдань в сфері технічного регулювання, вісім з них вже виконані.
"Нове законодавство дає більше свободи для виробника, який нині може самостійно обирати стандарти, за якими виготовлятиме продукцію, – зазначає Михайло Чорнопищук, директор ДП "Черкасистандартметрологія". – Однак крім спрощення роботи така свобода передбачає підвищення відповідальності за виконання зобов’язань. Керівник підприємства підписує декларацію про відповідність продукції технічному регламенту і далі виконує і законодавчі акти, і вимоги регламенту".
Тому ті місцеві підприємства, які хотіли вийти на закордонні, зокрема, європейські ринки, вже впровадили або почали впроваджувати нові європейські стандарти на своїх виробництвах. Для тих операторів ринку,які реалізують харчову продукцію, обов’язковим є впровадження на виробництві системи HACCP. Для тих же, хто не виконує вимог нового законодавства, передбачені й відповідні заходи покарання. Працювати за старим методом "пишемо одне – робимо інше" тепер не вийде.
Один з прикладів наводить Михайло Чорнопищук:
"Наприклад, за законом і стандартами, вершкове масло не повинно мати жирів рослинного походження. Однак на одному з українських підприємств ця продукція була відібрана інспекцією захисту прав споживачів, яка виявила в складі масла рослинні жири. Виявилось, що величезна кількість продукції була реалізована з порушенням законодавства. Тому це підприємство має сплатити штраф у районі 715 тисяч гривень. Верховний суд визнав їх винними, і зараз іде мова про продаж заводу. Тобто виробник мав багато прав, але не скористався ними правильно. А ціна подібних помилок дуже виросла. Якщо працювати, то тільки з безумовним виконанням законодавства!"
У 2018 році український Уряд зосередився на впровадженні відповідальності за європейською системою стандартизації і метрології у чотирьох сферах: інтеграція України в енергетичні ринки ЄС, до єдиного цифрового ринку Євросоюзу, на співробітництві в сфері юстицій, свободи і безпеки та взаємодії сфери митного співробітництва і технічного регулювання. Величезний крок у цьому питанні зроблено 7 серпня, коли Україна набула повноправного членства в Метричній конвенції та стала однією із 60 країн-членів. До цього часу протягом 16 років Україна перебувала у статусі асоційованого члена.
Метрична конвенція – це міжнародна угода, спрямована на розробку і підтримку міжнародних еталонів одиниць вимірювання Міжнародної системи одиниць (SI), відкрита для всіх країн, що мають дипломатичні стосунки з Францією (країною-зберігачем угоди). Розробкою міжнародних еталонів та звіренням національних еталонів країн-членів Метричної конвенції з цими еталонами займається Міжнародне бюро з мір та ваг.
"Це значить, що вся наша метрологічна державна система буде визнаватись країнами-членами конвенції, – пояснює головний стандартолог області. – Тобто всі питання, пов’язані з державними еталонами, процедурами калібрування, засобами вимірювальної техніки замість повірки, українське метрологічне забезпечення діяльності підприємств і лабораторій, результати наших випробувань будуть визнавати в Європі і світі. Отже, не буде дублювання випробування продукції".
Михайло Чорнопищук каже: вже сьогодні низка обласних підприємств мають контракти з арабськими країнами та США. І їх закордонні партнери визнають українські сертифікати та протоколи. А лабораторія продукції легкої промисловості здійснює перевірки і підтверджує технічний регламент по ЗІСам, що дозволяє проводити випробування продукції, в тому числі й тієї, яка бере участь в тендерах чи йде на експорт.
В найближчі 7 років Україна має виконати ще безліч завдань Угоди. Адже сьогодні експерти з ГО "Український центр європейської політики" кажуть, що 41% виконання, про який ми говорили на початку матеріалу, є не достовірним. Більш реальною є цифра 13%. А отже, виконання Угоди відбувається дуже повільно, і навіть якщо припустити, що ми виконуватимемо по 40 завдань на рік, то імплементація Угоди можлива лише до 2035 року, тобто із запізненням на 10 років.
Ця публікація була підготовлена в межах проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ТРК "ВІККА" і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.
