35-річний сепаратист, якого затримали на Христинівщині, хотів забрати від чоловіка жінку, з якою познайомився у соцмережі. Він погрожував її чоловікові, щоб той покинув її, пише Gazeta.ua.
"Діти йшли в школу. Він перестрів їх. Признався, ким є. Сказав, щоб не боялися. Вони знали його, бо ми показували фотографії, що це небезпечний чоловік. Малі злякалися, подзвонили жінці. Та набрала мене. А тоді телефонує, що він ходить попід вікнами", – розповідає 31-річний Володимир Кучеренко із села Велика Севастьянівка Христинівського району на Черкащині.
Нагадаємо, 4 березня у своєму дворі він затримав 35-річного терориста з ЛНР Юрія Марчукова. Він приїхав убити Володимира і забрати його дружину Валентину. Терориста передали у міліцію. Йому загрожує від 8 до 15 років позбавлення волі.
Володимир познайомився із Валентиною у соцмережах торік. Після зустрічі вони вирішили жити разом. Від першого шлюбу жінка має двох дітей — Артема, 12 років, і 7-річну Діану.
"Валі писав я і писав Юрій Марчуков. Він родом із Красноярського краю, але жив на Камчатці, – говорить Володимир. – Почав слати мені всяку гидоту, погрожувати, що приїде і заріже мене. Я не вірив. І от явився. Подзвонив з українського номера до жінки. Сказав, що відріже вуха і зніматиме на відео, як убиватиме мене. Це за те, що нібито забрав його дівчину. Але між ними ніяких стосунків не було".
Марчукова бачили в селі звечора 3 березня. На другий день жінка зателефонувала чоловіку на роботу та розповіла, що Юрій ходить попід хатою.
"Я викликав міліцію. Поки приїхали, я затримав його. Дав пару раз у вухо, зв'язав ременем руки, поставив на коліна перед жінкою, щоб просив пробачення. Він не попросив. Міліція замість того, щоб їхати, почала по телефону розпитувати мене. Я назвався, сказав вулицю, а вони: повільніше. Кажу: яке повільніше, у мене тут сепаратист. Давав мені гроші. Говорить: у кармані лежать, відпусти. Пропонував піти купити бутилку і разом випити. Просив води, поїсти", – розповідає Володимир.
Брат Володимира говорить, що сепаратист телефонував його братові та вимагав покинути жінку, бо ж сам хотів із нею жити.
"Я ввечері до Володі заїжджав. Уже знали, що хтось чужий у селі. Поїхав у центр. Дивлюся, йде незнайомий, людей розпитує, як найти брата. Тоді бачу в кармані ніж. Він утік через забори", – каже 30-річний Петро Кучеренко.
Володимир з Валентиною живуть на околиці села. Вулиця до їхньої хати асфальтована
Джерело: Gazeta.ua
"У травні в "Одноклассниках" Юрій попросився до мене у друзі. Знаю, що має лише маму, але вона десь далеко, не в Росії. Останній час працював монтажником на євроремонтах. Почав у любові зізнаватись, а мені інший сподобався", – говорить жінка.
"Юра почав ревнувати, біситися. Погрожував чоловіку й мені. То просив пробачення, то знову казав, що уб'є чоловіка, а мене силою забере. Сварилися через цю війну. Казала, як хочеш спілкуватися — без політики. Він писав мені побажання гарного дня, добраніч. Я прощала його, бо не можу довго сердитися. Потім видалила свою сторінку. Створила нову, підписалася по-іншому. Закидала його у чорний список. Так він зробив новий профіль і знову заходить", – продовжує Валентина.
За її словами, коли кордон із Росією перекрили, він приїхати не зміг. Тому вирішив іти воювати на стороні сепаратистів.
"Я відмовляла його. Пробув у війську місяці два. Мав три сторінки в "Однокласниках". Одна була, щоб спілкуватися з бойовиками. Виставляв фото убитих наших солдатів, – плаче Валентина. – Його друзі писали на мене, що я укроп. Обіцяв приїхати, коли закінчиться контракт – у кінці травня. Не витримав".
Жінка розповідає, що напередодні їй почали снитися погані сни.
"Потім він подзвонив і говорить: я в Умані, скажи, де ти, щоб під хатами не питав. Не повірила. Пізніше написав, що у селі. А тоді говорить: я у тебе на порозі, вийди. Пообіцяв, що нічого поганого не зробить. На порозі побачила жалісливого чоловіка, він був ніжний. Стало його шкода. Не думала, що нещасна дружба до такого приведе. Коли давала показання у Черкасах, дозволили 5 хвилин побачитися. Він каже: я їхав із Камчатки, щоб побачити і почути тебе. А чоловіка хотів налякати, щоб мене покинув", – говорить Валентина.
Двоє чоловіків дивуються, як сепаратисту вдалося дістатися село.
"Сепаратист зайшов у магазин з дівчатками. Купив їм "Орбіта" по 4,80, — розповідає продавчиня Надія. — Діти йому сказали, де Валя живе, і пішли собі. А він лишився. Питав, чи є водка. А в нас нема. Каже: дайте тоді найміцніше пиво. Взяв "Балтіка-9", розраховувався гривнями".
На сторінці Юрія Марчукова в "Однокласниках" є багато фотографій, де він тримає зброю. На одній стоїть на табличці з написом Служба безпеки України у Луганській області.
9 січня Юрій написав: "Убил укропа, боец, не поленись, подойди к нему еще раз и сделай контрольный выстрел. Желательно в голову".
"Мама померла, коли я ходила у 10-й клас. Нас було шестеро, з батьком не жили. За два роки і він помер", — розповідає Валентина Афтенюк.
Вона мусила залишити школу й оформити опікунство над молодшими дітьми. Жили з господарства.
До чоловіка Володимира у Велику Севастьянівку переїхала торік у серпні.
"Я переписувалася в "Однокласниках", бо після розлучення з першим чоловіком не мала з ким поговорити. Він був старший, ревнував мене, хоча я з дому нікуди не виходила. Місяцями могли не спілкуватися, віддалялися одне від одного. Всіх подруг розігнав. З Вовою було легко говорити. Запропонував зустрітися. На зустріч їхала з дітьми і братом. Він добрий, ніжний, з дітьми подружився, брати прийняли його у сім'ю", – розповіла жінка.
