Серед захоплених росіянами моряків – двоє уродженців Черкащини: 23-річний Олег Мельничук зі Сміли і 24-річний христинівчанин Владислав Костишин. В інтерв’ю "Gazeta.ua" батьки полонених розповіли про останній зв’язок із хлопцями і намагалися пригадати "теплі" моменти їхньої біографії.
Командир рейдового буксиру "Яни Капу" Олег Мельничук народився й виріс у Смілі. Служить за контрактом. Має звання старшини першої статті.
Батькові Олега Михайлу Мельничуку із сином поговорити не дали. Поспілкувався лише з російським слідчим.
"У понеділок телефонував слідчий з Керчі, – каже Михайло. – Передав, що син живий і здоровий. Сказав про суд у вівторок. Мав відбутися з самого ранку, але його перенесли на 13-ту годину за російським часом. Більше інформації я не знаю. Розмова тривала 15 секунд. Все, що я встиг запитати, це чи жива моя дитина і де перебуває. З екіпажем теж все добре. О 6-ій ранку вони всі були вже в Сімферополі".
Про життя сина до полону розповідати відмовляється. Каже, не хоче нашкодити. Інтерв'ю журналістам намагається не давати.
vesti-ukr.com
Олег Мельничук навчався у смілянській школі №5. Його батьки розлучені.
"Після школи вступив до професійного ліцею в Черкасах, – розповідає про Олега комісар Смілянського військкомату Володимир Старовойтов. – Молодий хлопчина. До цього мав лише одне навчання. Після чого одразу пішов до лав Збройних сил. Йшов від нашого міста. Відслужив строк і з 2014-го року підписав контракт. Його батько трудиться зварювальником на місцевому КП "Водгео".
За словами місцевих жителів, мама Олега працює вихователькою в дитячому садочку Сміли.
Про життя іншого полоненого, Владислава Костишина, відомо більше. Його мама Людмила працює медичною сестрою в дитячому садку.
"У нас робітнича сім'я, – розповідає Людмила Анатоліївна. – Батько має інвалідність, але працює водієм і сторожем. Владик учився дуже гарно. Десь із 9 класу почав мріяти про море. У 2012 році поступив у Севастопольське училище. Після зради керівництва й більшої частини курсантів переїхав в Одесу. Двічі ходив у далекі походи в закордонні країни. Стажувався на "Нікополі". Був штурманом. Після закінчення навчання в лютому 2019 року мав стати командиром цього човна".
Facebook / Vladyslav Kostyshyn
Владислав Костишин про похід в Маріуполь нічого не розповідав рідним.
"Коли не подзвониш, відповідав коротко: "Мамо, в мене все добре". Востаннє говорила з ним у четвер, 22 листопада. Проговорився, що скоро йтимуть у похід. Куди – не сказав. Зараз знаю, що він у полоні, але не поранений. Він у нас – великий патріот. У російськомовній Одесі син розмовляв виключно українською. З інституту, де він навчався, мені вже телефонували. Сказали, що син у полоні і його витягатимуть звідти. Хочу аби всі помолилися за нього".
Окрім сина родина має ще й молодшу доньку. Вона – студентка одного із місцевих вузів.
Facebook / Vladyslav Kostyshyn
Зазначимо, 27 листопада окупанти взяли Владислава Костишина на 60 днів під арешт, як і ще 14 українських моряків. Решті дев'ятьом, серед яких Олег Мельничук, суд обрав запобіжний захід 28 листопада. Усі захоплені українці залишаться в СІЗО Сімферополя до 25 січня.
Як повідомляв сайт vikka.ua, введений воєнний стан не торкнувся Черкащини.
