"Родзинкою" музею у заповіднику "Чигирин" до цьогорічних Холодноярських вшанувань має стати випадкова знахідка, зроблена на схилі пагорбу в околицях Холодного Яру у Кам’янському районі Черкащини, пише "Козацький край".
Це – гільза снаряда 1916 року з написом "Schneider" на дінці – прізвищем знаменитих французьких зброярів німецького походження, яке увічнене навіть в Ейфелевій вежі. Гільза була щільно "загвинчена" частиною іншої такої ж гільзи – і в цьому своєрідному "футлярі-тубусі" збереглися документи холодноярських повстанців: декілька гербових метричних довідок царських часів, військова топографічна карта, ще декілька напівзотлілих документів, які нині намагаються хоча б частково відновити київські спеціалісти.
Судячи з шматка "трофейної" російськомовної газети "Голос продработника", яка була тут же в гільзі, документи пролежали під землею 95 років (з 1923-го)! Найцікавіше серед вже відновлених паперів – посвідка, виписана на прізвище Кревенко (ініціали знищила волога, яка потрапила до гільзи). Текст гласить, що пред’явник цього – "пластун з кличкою Псаломщик". Збереглося і полум’яне гасло: "Хто за волю і за землю рідну – той страху не знає не знає. Волю або смерть!" Легко читається і підпис того, хто видав цю довідку – Коцур. І в цьому загадка: як на посвідці з гаслом холодноярських повстанців може бути підпис з прізвищем отамана так званої "Чигиринської республіки", з яким холодноярці ворогували? Втім, дехто з очевидців тих подій згадував, що ворожнеча ця була далеко не завжди. Та й не факт, що з великого роду Коцурів із чигиринського Суботіва саме Свирид поставив той підпис…
Одним словом, багато що залишається загадкою. Як і те, що за настоянка на травах була захована поруч з гільзою з документами і чому один з двох пістолетів-браунінгів, захованих у горщику поруч, був знятий із запобіжника. Здається, саме Провидіння нагадує сучасним українцям: з підступним і підлим ворогом, з яким нині воюєте, тримайте зброю завжди напоготові – як прадіди її тримали ще сотню років тому.
Як повідомляв сайт vikka.ua, у Києві знайшли столітнє послання відомого архітектора, який розбудовував Черкаси.
