Зайчики, котики, собачки, совенята, а ще мультяшні посіпаки оживають у майстерні Наталії Харченко. Ще кілька років тому черкащанка мала успішну кар’єру, однак залишила її, аби займатися мистецтвом. Сьогодні її звірята оселилися у різних куточках світу.
Тринадцять років пропрацювала Наталія Харченко у сфері HR, починаючи від рядового менеджера з персоналу і закінчуючи керівними посадами на різних підприємствах, аж поки не вирішила, що потрібні зміни.
"У сфері бізнесу побудувала кар’єру. Там було усе наперед визначено, було зрозуміло, що і як робити. Хотілося чогось іншого, творчого. Тому близько двох років тому я звільнилася з роботи з планами на подальшу кар'єру", – пригадує майстриня.
Першою іграшкою, з якої все почалося, був дракончик. Його жінка зберігає й досі.
"Він ще був слабо набитий, такий собі чахлик. Я його віднесла у наш черкаський сувенірний магазин, бо за східним календарем саме був рік Дракона. Тоді близько 80-ти таких дракончиків зв’язала. Ще тоді я подумала, як усе це цікаво, і все далі закрутилося", – розповідає Наталія Харченко.
Наразі у доробку мисткині є різні іграшки-звірята: зайчики, ведмедики, сови і навіть помічники лиходія з усім добре відомого мультика – посіпаки. Є вони і за кордоном. Звірят черкащанки купують на подарунки друзям та рідним у Польщу, Болгарію, Канаду, Німеччину, Латвію та інші країни.
Звірят майстриня робить і для дітей і для дорослих. Усі з натуральних матеріалів та наповнювачів. До іграшок, якими гратимуть діти, – особлива увага. Вона має пережити чимало випробувань, які їй приготує майбутні юний власник.
"А от дорослі часто замовляють іграшку, яка мала б певну схожість з отримувачем подарунку. До прикладу, жінка дарує чоловікові-рибалці ведмедя-рибалку. Чи переносимо на іграшку особливості зовнішності людини, як-от високий зріст, колір очей, високі вилиці та інше", – додає майстриня.
Мисткиня зізнається: попри всі плани, іграшки зазвичай самі ведуть за собою.
"Я йому і такі очки, і таку мордочку, і такі ручки, а воно не виходить. А потім щось міняєш і вона оживає. З тими, у яких все добре склалося, одне ставлення, бо то щасливчики. От про тих нещасливців думаєш, що тоді з господарем їм має пощастити", – зазначає черкащанка.
Під час роботи майстриня намагається зробити все, аби герой був унікальним і обов’язково з характером.
"Як у випадку з посіпаками: хотілося, щоб вони були максимально схожими, щоб були з характером, щоб чіпляли людей. Кожну іграшку наділяю різними виразами облич, декорую їх по-різному, бо кожному ж власнику хочеться, щоб його іграшка була оригінальна і не така, як у всіх", – зазначає пані Наталія.
Як повідомляв сайт vikka.ua, черкаська майстриня створює прикраси із сухих квітів.
Leave a Reply