У Черкасах назвуть вулицю ім’ям жінки, яка врятувала євреїв

У Черкасах місцева влада має намір перейменувати вулицю Пушкіна на вулицю Олександри Шулежко. Відповідне рішення уже ухвалила топонімічна комісія, наступне слово за громадою та депутатами Черкаської міської ради.

Хто така Олександра Шулежко?

Народилася на Золотоніщині в селі Михайлівка. Вийшла заміж за  за священика з Худяків Федора Шулежка, якого у 1937 році кинули до радянського концтабору ГуЛаг за надуманим звинуваченням.

Після арешту чоловіка вагітна і з двома дітьми на руках (четвертий помер малим) Олександра опинилася на вулиці Черкас. На роботу дружину «ворога народу» ніхто не хотів брати, але виручила знайома директора черкаського дитсадка №4, яка взяла працювати вихователькою (Олександра мала атестат гімназії і диплом педучилища). Та зовсім скоро почалася Друга світова війна, дитсадок закрили, а на вулицях окупованих Черкас з’явилися безпритульні діти-сироти…

О. М. Шулежко з вихованцями дитячого садку № 4. Черкаси, кінець1930-х рр.

Якось на вулиці Черкас Олександра побачила малого хлопчика, який сидів біля тіла загиблої мами. Забрала з собою, хоча й своїх дітей не уявляла, як прогодує. Та озирнулася навколо і зрозуміла, що всім знедоленим допомогти не зможе…

Так народилася смілива ідея піти до німецького гебітскомісара й просити про створення сиротинця. Тут доля знову зглянулася – німець сам виявився сиротою і проблема йому була знайома. Дав «добро» на створення дитячого притулку, але поставив категоричну умову: якщо до нього потрапить хоча б одна єврейська дитина – Олександру розстріляють. Вона заявила, що цілком розуміє свою відповідальність, але… притулок знайшли усі, без поділу на національності, і вже на осінь 1942 року із 102 сиріт віком від 3 до 16 років у сиротинці було 25 єврейських дітей.Євреїв записувала як українців, греків або татар – в залежності від того, на представника якої національності була зовні схожа та чи інша дитина. На час перевірок поліцаїв ховала євреїв до карантинного ізолятора і казала, що там – інфекційні хворі. Перевірити їх у жодного поліцая ні разу не виникло бажання.

Та перед Новим Роком до сиротинця захотів прийти на свято сам гебітскомісар, тож усі вихованці мали бути в наявності. Виручили карнавальні маски, які у Новорічне свято були цілком доречні – вони приховали обличчя дітей. Більше того, коли гебітскомісар шалено аплодував за танець-лезгінку у виконанні малого «грузина», гітлерівець не знав, що аплодує талановитій єврейській дитині.

Усі діти з сиротинця Олександри Шулежко вижили. Та коли в Черкаси повернулася радянська влада, на неї вчепили тавро «посібниці нацистів» і навіть заборонили займатися педагогічною діяльністю. Ледве змогла влаштуватися на роботу лише реєстраторкою у міській поліклініці Черкас. Тут знову продовжувала допомагати людям – стала двічі почесним донором СРСР, здавши понад 150(!) літрів крові.

На цьому місці стояв сиротинець

Весь час намагалася знайти хоч якусь інформацію про свого сина Вадима, який пішов на фронт і вважався зниклим безвісти. Тільки у 1955 році отримала сповіщення з Черкаського військкомату: її 19-річний Вадим загинув у день Різдва 1942 року – в бою під Ленінградом…

Незважаючи ні на що, «нацистською посібницею» перестали називати тільки у 1968-у: ті, хто так казав, мусив ховати очі від сорому, бо знайшлися свідки (включно зі священиком Троїцької церкви), які розповіли, що Шулежко допомагала інформацією і медикаментами партизанам, загін яких діяв поблизу Черкас. Отримала партизанське посвідчення, а в 1985 році – навіть орден. Але тільки за партизанів – порятунок дітей радянська влада так і не оцінила.

Колишній вихованець дитячого притулку Володимир Пінкусович вказує на ім’я О. М. Шулежко на Стіні Праведників народів світу в Ієрусалимі. 1998 р.

Все життя Олександра Шулежко отримувала листи від вдячних вихованців. Лише після розвалу Радянського Союзу її визнали Праведницею Світу в Ізраїлі – добилися цього двоє євреїв, які завжди називали її «мамою», Ерлен Барановський і Володимир Пінкусович (останнього Шулежко буквально вихопила з-під дула автомата біля стіни Черкаської тюрми, де розстріляли його родину).

У Черкасах, на вулиці Хрещатик, 200 нині можна бачити меморіальну дошку в честь Олександри Шулежко – на цьому місці був притулок, де українка врятувала життя 102 дітям різних національностей.

14 травня День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни

 

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Повідомте про
guest
1 Коментар
найдавніші
найновіші більшість голосували
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
КИЦЯ
КИЦЯ
11 днів тому

ПОЧАЛОСЯ И ТУТ ЖИДИ ДIСТАЛИ…

Стали свідком новини? Тисніть тут
booked.net