У Черкасах планують перейменувати вулицю Можайського. Власне, сам Можайський –був офіцером імператорського флоту і винахідником, помер і похований у Петербурзі. До українських Черкас не має жодного відношення.
Пропозиція топонімічної комісії перейменувати вулицю Можайського на вулицю Степани Бандери. Про це інформує сайт Черкаської міської ради.
Перший ранок кожного Нового року – це день народження Степана Бандери, який з’явився на світ 1 січня 1909 року. А наступний день після Покрови, коли відзначаємо день ЗСУ та УПА – це день, коли Провідник ОУН-Б залишив цей світ – 15 жовтня 1959 року він загинув від рук найманого вбивці Москви.
Степан Андрійович Бандера – ім’я, відоме як в Україні, так і за її межами. Один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття.
“І прийде час, коли один скаже: “Слава Україні!”, а мільйони відповідатимуть “Героям слава!” – цю фразу часто приписують Степану Бандері, хоча її немає у жодній з праць Провідника. Але її часто повторюють у політикумі й на фронті, бо вона єднає у одвічній боротьбі проти лютого ворога України і по суті своїй є уособленням того, що ідея боротьби за Волю в Україні завжди жива.
Є інша фраза, сказана Бандерою: «Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний». Ці слова дійсно актуальні для нашого сьогодення на сто відсотків. Хоч і сказані про хліб як узагальнення всього, що має вільна людина, в наш час ці слова набувають страхітливо реального змісту, коли з Херсонщини та інших територій півдня російські окупанти вивозять сотнями тисяч тонн українське зерно – той хліб, про який попереджав Бандера…
Москва потратила десятки років для ретельного і щоденного паплюження образа Бандери, як «посібника Гітлера», хоча неможливо було приховати факт того, що ОУН, яка 30 червня 1941 року проголосила Акт відновлення Української Незалежності, просто від цього дня піддавалася масовому винищенню гітлерівцями. Як неможливо спростувати і факт того, що сам Бандера був схоплений гестапо 5 липня 1941 року і до кінця 1944 року утримувався спочатку в тюрмі Берліна, а потім – у концтаборі Заксенхаузен.
Степан Бандера мав вдосталь як ідейних так і особистих мотивів для ненависті як до сталінської Москви, так і до гітлерівського Берліна: його батька, священика Андрія Бандеру, розстріляли більшовики, а трьох сестер Степана ті ж більшовики кинули до радянських концтаборів – з мирними людьми так вчинили лише за те, що вони були рідними Провідника ОУН-Б. Натомість, рідних братів Степана Бандери закатували у 1942 році у нацистському концтаборі «Аушвіц»…
Недаремно на одній з найвідоміших листівок УПА пізніше буде зображення українського повстанця, який нанизує на один багнет Гітлера і Сталіна, а поруч – напис: «Не за Сталіна й не за Суворова, не за Гітлера, на розум хворого – За Україну, за безмежную, ні від Йоськи, ні від Фріца не залежную!».
Друг Степана Бандери, останній командувач УПА Василь Кук, який вже в часі незалежності України видав друком книгу «Степан Бандера», якось відповів на запитання журналістів, де і як зустрів звістку про перемогу над Гітлером у травні 1945 року. Василь Кук розповів: у цей день він з похідною групою ОУН-УПА був у криївці біля Умані на Черкащині і писав листівку: «Перемогли Гітлера – переможемо й Сталіна!».
Минуло майже вісім десятиліть і український народ, який Москва час від часу вперто продовжує називати «бандерівцями», у травні 2022 року зустрів день перемоги над нацизмом абсолютно схожим гаслом: «Перемогли фашистів – переможемо й рашистів!».
Про незмінність московського імперіалізму попереджав і сам Степан Бандера: «Якщо завтра на зміну большевизмові прийде інша форма російського імперіалізму, то він так само насамперед звернеться всіма своїми силами проти самостійности України, на її поневолення. Російський народ, як і досі, буде нести той імперіалізм, робитиме все, щоб тримати Україну в поневоленні».
Секрет же тих, кого хворий імперським шовінізмом Кремль називав у різні часи спочатку «мазепинцями», потім «петлюрівцями» і зрештою «бандерівцями» – простий. Абсолютно кожен справжній українець, який відчуває у собі дух предків-козаків, прагне особистої Волі і Незалежності своїй, власній Державі. Мабуть, саме тому сучасні наші вороги вже менше називають українців «бандерівцями», але з ненавистю цідять крізь зуби слово «укропи» – очевидно, усвідомлюючи, що слово «націоналізм» у часі загрози для нашої землі вже практично для кожного українця став синонімом слову «патріот».
Гімн ОУН «Зродились ми великої години» давно став маршем сучасного українського війська, а пісня «Батько наш Бандера» – всеукраїнським флешмобом, що стихійно зародився в народі в очікуванні нових випробувань, напередодні вторгнення росії 24 лютого 2022 року.
У часі після повномасштабного вторгнення російських окупантів по всій країні все частіше можна бачити назву «вулиця Бандери» в українських містах і селах – це теж частина спротиву й демонстрації рішучості у прагненні нації до остаточної і безповоротної Незалежності Держави.
Це рішення топонімічної комісії має підтримати ще й міська рада. Нині триває громадське громадське обговорення. Про страшилки перейменувань, які ходять Черкасами, читайте у матеріалі сайту vikka.ua.
ФУ_ФУ_ФУ …