"Таке відчуття, ніби на ракеті тебе відправляють у космос", – як черкащанка перепливла Босфор

Про запливи через протоку Босфор у Туреччині черкащанка Валерія Жук дізналася 2-3 роки тому і ще тоді загорілася бажанням взяти у ньому участь. У перший рік не вдалося, в другий – пропустила реєстрацію. Втретє дівчина таки наважилася на підкорення Босфору. Про враження від міжконтинентального запливу черкащанка розповіла виданню The devochki.

"День реєстрації на Босфор у січні дуже особливий. Організатори встановлюють квоти на кількість учасників від кожної країни. Від України в цьому році – 200. Якщо не встигаєш зареєструватися, то пролітаєш. Тому всі так чекають відкриття реєстрації, турки можуть відкрити її о 21:00 і 00:00. Подруга Надя в цей час якраз їхала в поїзді і у неї не виходило зареєструватися, тому вона попросила мене допомогти. Оскільки ще в січні я "перегоріла" ідеєю запливу, тож брати участі у ньому не планувала", – розповідає Валерія.

У кінці квітня черкащанка почала ходити на ранкові тренування з плавання і таки вирішила взяти участь у запливі. Основна мотивація – заради інтересу.

"Багато тепер можу розповісти про покупку слота. Якщо ти не встигаєш зареєструватися офіційно, у тебе є шанс потрапити на Босфор, просто перекупивши слот у тих, у кого не виходить, чи хтось передумав їхати. У принципі немає різниці який слот ти купуєш – жіночий або чоловічий. Просто треба бути готовим до того, що диплом у тебе буде не на твоє ім'я. Тому, якщо самолюбство не образиться, такий варіант теж працює", – пояснює дівчина.

До Босфору Вікторія готувалася погано. Весь липень не плавала, оскільки у зв'язку зі станом здоров'я лікар виключив басейн, тож заплив на Босфор був першим після тривалої перерви.

У день старту все відбувається так: о 8:00 починається захід, і трохи пізніше відбувається посадка всіх спортсменів на корабель. О 09:00 корабель відчалює від фінішу на місце старту. О 10:00 – офіційний старт.

"Одним із найбільш трагічних моментів для мене було відчалювання корабля, коли на березі залишаються тисячі людей, які хвилюються, вболівають за своїх чоловіків, дружин, членів сімей, друзів. Всі махають, можна було побачити сотні плакатів і прапорів. Хтось навіть пожартував, що відчуваєш себе як космонавт, якого на ракеті відправляють у відкритий космос. Напевно, десь це так і є", – зазначає спортсменка.

Найцікавіше почалося, коли учасники прибули на місце старту. Поки вони чекали, щоб прикріпили понтон, з якого повинні стартувати, був час ще озирнутися. Прямо навпроти них були два такі же величезні і абсолютно повні кораблі "Преса". Черкащанка зізнається: стільки камер не бачила ніколи.

"Весь час, поки корабель плив, нас супроводжували рятувальники на катерах. Зверху – вертольоти. Величезні дрони. Після того як прикріпили понтон, ми бачили через вікно, як аквалангісти наділи екіпіровку і пішли під воду. Багатьох це заспокоїло, так як дуже поширений страх – це сам масовий старт. Страшно, що зверху на тебе хтось стрибне або сильно зачепить", – розповідає черкащанка.

Як тільки учасник заходить на понтон, спрацьовує чіп (видається всім учасникам), і починається час.

"Зволікати не можна. Підходжу до краю. І розумію, що з цього моменту ти сам уже з собою… Всі наші припливли приблизно в один і той же час. Ми отримали фінішні рушники, дипломи та відкрили святкову пляшку просекко. Усе. Чекаєш цього дуже довго, а все проходить нібито за п'ять хвилин", – зізнається Вікторія.

Як повідомляв сайт vikka.ua, на чемпіонаті України веслувальники з Черкащини здобули 15 медалей.

Підписатися
Повідомте про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Стали свідком новини? Тисніть тут