додому Новини Черкащина Сортувати і заробляти: черкащани готові використовувати сміття як ресурс

Сортувати і заробляти: черкащани готові використовувати сміття як ресурс

0

Доки у Черкасах немає діючої програми сортування та переробки сміття, деякі місцеві жителі взялися за поодинокі ініціативи, а владці тим часом залучають комерційні підприємства. Усе для того, щоб врятуватися від сміттєвого колапсу, який вже кілька років насувається на місто. Адже, починаючи з 1998 року, відходи з Черкас звозяться на єдиний полігон, який суттєво переповнений та немає змоги розширювати. Подробиці "сміттєвого" питання дізнавався сайт vikka.ua.

Поодинокі ініціативи

Черкащани та об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) уже готові розпочати сортувати сміття. Однак паростки місцевої ініціативи не приживаються на ґрунті державного підходу. А точніше – його відсутності.

Голова правління ГС "Асоціація голів ОСББ та ЖБК "На варті" Володимир Друмашко говорить, що найактивніші керівники ОСББ вже готові створити робочу групу для розробки пропозицій щодо сортування сміття.

"Серед черкаських ОСББ ніхто наразі не сортує сміття на більш-менш серйозному рівні. Хіба що збирають папір. Але після проведення Форуму ОСББ частина голів висловила своє бажання впроваджувати ініціативи у цій площині. Інші ж чекають, доки хтось реалізує пілотний проект, щоб спиратися вже на чийсь певний досвід. Робоча група, найімовірніше, розробить комплексну пропозицію для міста. Будемо виносити це питання на порядок денний депутатам міської ради", – пояснив Володимир Друмашко.

Змішані відходи – це сміття, роздільно зібрані – вже ресурс. Такий месидж намагаються донести владі та суспільству черкаські екоактивісти. Серед них Лідія Криштоп. Дівчина з друзями зібрали машину для подрібнення нетоксичного пластику.

"Хотіли виграти на це грант, але не вдалося. Тож витратили власні кошти – близько 5 тисяч гривень", – розповідає Лідія.

Дівчина пояснила, що аналогом для створення їх машини з переробки пластику став проект датського дизайнера Дейва Хакенса. Він вигадав, як це робити в домашніх умовах і спеціально не патентував проект, аби ним могли скористатися інші.

Черкаська активістка Аліна Котолуп зізнається, що її власна ініціатива по сортуванню сміття значно згасла через малу кількість місць, куди можна здати різні види відходів.

"Я сортую сміття, яке можна переробити, і чекаю, коли з’явиться місце, куди його можна завезти. Знаю, де у місті можна здати відпрацьовані батарейки та люмінесцентні лампи, макулатуру, пластик. Але коли останній раз повезла туди пластик на таксі, мені сказали, що там вже його не приймають. Я б дуже хотіла, щоб у нас встановили баки для роздільного збирання сміття та відкрили інноваційний сміттєпереробний завод. Щоб було зрозуміло, куди взагалі вивозиться відсортоване сміття",– зазначає черкащанка.

Крига скресла: у Черкасах буде сміттєпереробний завод

Начальник відділу екології Черкаської міської ради Володимир Гусаченко говорить, що у Черкасах невдовзі з’явиться сміттєпереробний завод. Його планує звести ТОВ "Еко-Баік", яке ще з 2014 року намагалося отримати дозвіл від міської влади. Наразі підприємство готує проект. Відомо, що завод буде розміщуватися у промисловій частині міста.

"Щороку ми організовуємо у місті заходи по збору батарейок та люмінесцентних лампочок. Є графік та місця, де їх можна здавати. Також у Черкасах є два стаціонарні контейнери, куди черкащани можуть здати ці шкідливі відходи", – пояснив він.

Комунальники зазначають, що наразі у ТОВ "Еко-Баік" зацікавлені переробкою сміття, яке щоденно збирається у місті. Доля полігону, куди вивозять відходи з Черкас, невідома.

kh.ridna.ua

"Сміття з міста вивозять на полігон, що поблизу села Руська Поляна. Щороку туди звозять 700 тисяч кубометрів сміття. Це приблизно 110-120 тонн на рік. З моменту його відкриття у 1998 році сміття там тільки накопичується, на переробку його не забирали", – зазначає очільник КП "Черкаська служба чистоти" Олександр Савенко.

За його словами, у місті на сміттєвих майданчиках встановлено близько 100 контейнерів по збиранню від населення пластику, у стільки ж збирають скло.

"Їх встановили комерційні підприємства. Але що це за підприємства – мені невідомо", – зазначив чиновник.

Приклади поводження з відходами

Що відбувається з відходами після того, як вони потрапляють до сміттєвого баку? Скляна пляшка розкладатиметься 1000 років, пакет з поліетилену плаватиме в морі від 10 до 20 років, а 60 кг паперових відходів врятують одне дерево. Експерти "Інтерньюз-Україна" порівняли український та європейський досвід поводження з відходами. Факти про поводження з побутовими відходами, пояснення стандартів ЄС у цій сфері та поради з сортування сміття можна побачити в інфографіці, що підготовлена у рамках проекту "Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа".

Досвід ЄС: сміттям опалюють будинки

Практичний приклад країн ЄС доводить, наскільки продуктивним та економічно вигідним може бути сортування сміття та його переробка. Так, одним із лідерів у цій галузі є Швеція. У країні переробляють 99% власних відходів. За допомогою вторинної сировини опалюють будинки, забезпечують їх електроенергією. А щоб ще краще забезпечити власні енергетичні потреби, Швеція імпортує сміття з інших країн.

Схожа ситуація і в Німеччині, Швейцарії та Австрії. У країнах полігони зі сміттям як такі взагалі закриті, адже 97% відходів також переробляється. До слова, вся цементна промисловість у цих країнах працює на спалюванні сміття і автопокришок. У Німеччині навіть існує так звана "сміттєва" поліція, яка штрафує порушників.

А в Британії за допомогою штучного інтелекту і технології машинного навчання розробили систему сортування сміття. Пристрій призначено для розпізнавання типу відходів: система допоможе визначити, які саме відходи підлягають переробці, а які варто утилізувати. Вона являє собою контейнер з кількома баками і спеціальним датчиком. Перед тим, як кинути сміття в якийсь із баків, його потрібно піднести до датчика, і він визначить тип відходів.

Фантомні закони

Україна має провести поступове наближення свого законодавства до законодавства ЄС у сфері охорони довкілля протягом 2-10 років від моменту підписання Угоди про Асоціацію. При цьому закони, що стосуються поводження з відходами, мали бути ухвалені ще до 1 листопада 2017 року.

Насамперед наша держава має імплементувати три директиви, що пов'язані з управлінням відходами. Вони передбачають прийняття в Україні національного законодавства, підготовку планів щодо управління відходами, встановлення дозвільної системи для установ (підприємств), що здійснюють операції з видалення чи утилізації відходів та запровадження реєстру цих установ і підприємств.

 

Також від України очікують прийняття закону, який би врегулював захоронення відходів, та впровадження управління відходами видобувної промисловості.

Сьогодні Україна має старий рамковий Закон "Про відходи". Але його ефективність та доцільність на занадто низькому рівні. По-перше, у ньому не враховані вимоги директив. По-друге, у цьому документі прописаний недіючий механізм роздільного збирання відходів підприємствами, що уклали договір з органами місцевого самоврядування. У 2012 році до закону було внесено норму про сортування. Документ лише частково враховує положення директив ЄС і він не є виконанням положень Угоди про Асоціацію, які стосуютьcя поводження з відходами.

Тож запроваджене з 1 січня сортування є переважно декларативним і не створює системи або ж ієрархії поводження з відходами, яка є в ЄС.

Необхідні кроки на шляху до стандартів ЄС

Старший аналітик Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля" Зоряна Козак розповіла про нюанси виконання екологічної складової  Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

"Впровадження стандартів ЄС передбачає імплементування Угоди про Асоціаію. Зокрема про це йдеться у 30-му додатку Угоди. Згідно з документом, одним із секторальних напрямків цього процесу є поводження з відходами, – розповідає аналітик. – Є директиви, які Україна зобов’язалася імплементувати. Найперша стадія – це впровадження мінімальних стандартів, що зазначені у цих директивах. У Верховній Раді зареєстровані законопроекти, що частково враховують ці вимоги".

Зоряна Козак зазначає, що з найбільшими складнощами Україна зіткнеться після того, як буде ухвалене необхідне законодавство.

"Це реальне впровадження цих документів у практику на інституційному та організаційному рівнях. Такі виклики свого часу стояли і перед країнами Європи. Перші з них – повноваження, що будуть покладені на органи місцевого самоврядування. За ними буде закріплене базове поводження з відходами. Також будуть виникати питання щодо повноважень, якими будуть наділятися об’єднані територіальні громади", – каже експерт.

Крім того, в державі необхідно буде запровадити спеціальні технології. Наприклад, в Україні є проблема моніторингу наявних сміттєзвалищ: як законних так і самовільних.

"Треба буде визначити їх кількісні та якісні параметри. Це питання повстане дуже кардинально, адже у всіх областях України з цим є проблеми. До речі, у цьому напрямку є позитивний досвід Полтавської області. Там наразі чітко затвердили питання моніторингу", – пояснює Зоряна Козак.

Нові підходи до поводження зі сміттям не найкращим чином вплинуть на тарифи. І це стане своєрідним викликом для українського менталітету.

"Наразі основна складова поводження з відходами – їх вивезення. Але коли ми кажемо про управління відходами, треба враховувати те, що буде з ними далі (тобто пероробка, сортування, повторне використання). Врегулювання цього питання означає здорожчання тарифів. І це вже напряму стосується готовності самого населення платити значно більші за існуючі сьогодні тарифи", – зазначає експерт.

Зоряна Козак перконана, що в Україні паралельно зі стратегією поводження з відходами необхідно впроваджувати інформаційно-роз’яснювальну кампанію серед населення. Адже навіть покупка товару, на запаковування якого пішло багато поліетилену чи пластику означає, що це придбання зумовить певні об’єми сміття, яких можна було уникнути.

Вона також підкреслює важливість впровадження ієрархії поводження з відходами та управління відходами. Так, найгіршим варіантом поводження з відходами вважається їх захоронення.

"Згідно з Законом України "Про відходи", з 1 січня 2018 року вступає в силу заборона на захоронення відходів без переробки. Але в інформації, яку розповсюджують ЗМІ щодо цього питання, є підміна понять. Багато хто пише, що з 1 січня обов’язковим є сортування відходів. Насправді ж мова йде про один із видів управління відходами – переробку. Наприклад, якщо стиснути відходи, це теж є переробка", – каже експерт.

Ця публікація була підготовлена в межах проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ТРК "ВІККА" і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Exit mobile version