Синагоги Черкас: у пошуках сакральних пам’яток міста

У Черкасах понад 120 років тому на майже 40 тисяч населення було 13 синагог та молитовних будинків. Із цих сакральних єврейських споруд до наших днів дожили лише три. Що сталося із іншими? Де вони були? Чому вони зводилися трохи не в кварталі одна від одної? Куди поділися тори й іудейські метричні книги, кіпи та менори?

Частину іудейських синагог поглинули води Дніпра, на місці деяких встановили батути та збудували фонтани, інші зруйнували, щоб звести сучасні будинки: спорткомплекс, дитячий садок. Найцікавіше, що вказати точні місця, де були розташовані всі ці сакральні споруди, ніхто не береться. Проте нам вдалося відшукати деякі.

Синагога чи молитовний будинок

Давайте спершу визначимо список черкаських синагог. Візьмемо за основу список, складений 30 листопада 1905 року. Їх було 13. Але є одне величезне АЛЕ. Синагог, як сакральних будівель, було дві. Решта – це молитовні будинки. Розміщувалися вони зазвичай у приватних будинках багатих купців чи підприємців.

Річ у тім, що синагогою можна вважати будь-яке приміщення, де збирається не менше 10+1 чоловіків, які читають священну тору. Чому 10+1? І чому обов’язкова наявність тори? Молитися, а точніше читати тору, має не менше 10 осіб чоловічої статі. Якщо одна людина полишає читання тори, його має замінити наступний. Тому молитовним будинком вважалося будь-яке приміщення (переважно будинки багатих мешканців Черкас), де могли зібратися не менше 10 іудеїв-чоловіків. А тору міг мати лише багатий чоловік.

Перелік синагог і молитовних будинків Черкас

  1. Синагога по вулиці Єврейська
  2. Школа і молитовний будинок Литовського
  3. Бес-Гамердеш на Старому ринку у будинку Цейтліна
  4. Синагога в будинку Гінзбурга
  5. Молитвня в будинку Яна Шнєєрсона
  6. Клойз на Старому ринку
  7. Клойз за річкою Митниця
  8. Синагога «ремесленіков» по вулиці Музикантська
  9. Клойз по вулиці Музикантська
  10. Синагога в будинку Скловського
  11. Школа (синагога) у будинку Янкеля Тверського
  12. Синагога Бення по вулиці Лікарська
  13. Синагога при цукровому заводі

Проте це не повний перелік синагог і молитовних будинків. Складений він був станом на 1905 рік, однак є чимало випадків (і ми їх розглянемо), коли підприємці передавали власні будинки під єврейській школи, при яких в обов’язковому порядку відкривалися молитовні будинки. Наприклад, школа (а при ній і синагога) Зарицького. Або ж синагога на місці Будинку Природи. Хоча ні того, ні іншого в переліку 1905 року нема.

Найстаріша синагога Черкас

Про неї сайт vikka.ua уже розповідав. Це найстаріша синагога Черкас. Вона розташовувалася по вулиці Єврейська (нині Гагаріна) за 100 метрів від Пагорбу Слави. Нині її вже нема, а на цьому місці розбили сквер. Будівлю синагоги радянська влада знесла близько 100 років тому.

«Найдавнішою та найголовнішою єврейською сакральною спорудою в місті була синагога, яка знаходилася на Подолі, неподалік Замкової гори. Саме тут вона позначена на планах міста з кін. ХІХ ст.» – розповів Дмитро Куштан, керівник Черкаської обласної археологічної інспекції.

Стара синагога дуже вирізнялася своєю незвичною архітектурою на тлі звичайних міських цегляних будинків та глинобитних хат. Судячи з підписів на малюнках, цю синагогу збудовано близько 1850 р. Вона була двоповерховою, дерев’яною (?) на цегляному фундаменті. Дах двосхилий (у вигляді ковчега) з фігурними фронтонами.

«Найпевніше, синагога була зруйнована у 1930-х роках, або й пізніше», – зазначив археолог.

Дмитро Куштан розповідає, що у цьому місці розкопки не проводили. Тому більшість інформації отримували саме з візуальних джерел – фотокарток і архівних документів. Нині на цьому місці встановили батути й ігрові тренажери.

Єврейська – колиска синагог

Взагалі по вулиці Єврейська (нинішній вулиці Гагаріна) на проміжку від узвозу Старособорний до узвозу Білоцерківський – розміщувалося три синагоги. Воно й не дивно. Саме на Казбеті та в районі черкаського Подолу, який нині затоплений водами Дніпра, компактно проживала єврейська громада.

Окрім центральної синагоги, про яку ми писали вище, на Єврейській також розташовувалися синагоги Цейтліна та Литовська. Щодо останньої, то жодних записів, документів про її точне місця розташування знайти не вдалося. Однак у книзі місцевого дослідника єврейського життя Черкас Юрія Мариновського значиться, «що при школі Литовський (зазвичай синагоги влаштовували при навчальних закладах, де навчалися діти євреїв) була релігійна община, яка у 1894 році нараховувала 108 чоловіків, а у 1908 році кількість голів сімейств – 55 чоловіків».

А от синагога Цейтліна розташовувалася в приватному будинку підприємця Мердока Цейтліна. Її адреса – вулиця Єврейська (а з 1929 року Шалом-Алейхема), 4. Також можна зустріти іншу назву синагоги – Бес-Гамердаш на Старому базарі. Старий базар розташовувався якраз там, де зараз Долина троянд. Сам Цейтлін був власником лісопильного заводу на Подолі. Цей завод також був зруйнований, а на його місці нині черкаські рибалки тягають раків, карасів та бичків.

Власне, будівлю, яка згодом стала синагогою, збудували у 1899 році. За даними черкаського краєзнавця Юрія Мариновського, у 1923 році після приходу вже радянської влади єврейське населення мало реєструвати общини і брати в оренду молитовні будинки. Якщо община не реєструвалася, то приміщення забирали на потреби радянського народу.

«У 1929 році кількість членів общини при синагозі Цейтліна складала 87 чоловік (57 чоловіків і 30 жінок), 1 1931 році – 55 осіб. Очевидно, що на початку 1930-х років релігійна община була розпущена і припинила своє існування», – йдеться у дослідженні Мариновського.

Ні синагога Цейтліна, ні Литовського не збереглися.

Чотири синагоги на Старобазарній

Вулиця Старобазарна – це нинішній Замковий узвіз. Більше 100 років тому Старобазарна тягнулася від верхнього міста до низу, через Долину троянд і завершувалася там, де зараз Кременчуцьке водосховище.

Історики говорять, що на цій вулиці було розташовано з півсотні добротних кам’яних будинків. У них проживали заможні євреї, купці та підприємці. Нині до наших днів збереглася третина тієї славнозвісної Старобазарної лише із трьома старими будинками.

Синагога Гінзбурга

Ймовірна, що ця сакральна пам’ятка знаходилася у приватним будинку Гінзбурга. Власне сам Гінзбург займався лісом: купував, різав і перепродував деревину. Сплавляли її по Дніпру. Саме на березі річки у нього був свій завод. Гінзбург був ризикованим підприємцем. Якщо місцеві купці і промисловці продавали готові вироби на черкаські заводи, то пан Гінзбург «гнав» деревину на Київ, як кажуть на «свій страх і ризик».

Про Гінзбурга згадується у справі щодо вбивства трьох поліцейських у Черкасах, яке сталося у травні 1914 року. Ці події в деталях і фактах на сайті «Прочерк» описав журналіст-історик Максим Степанов. У травні 1914 року у Черкасах двоє грабіжників вирішили «поживитися». Першим об’єктом для наживи вони обрали будинок лісопромисловця Гінзбурга. Близько 1 години ночі проти 18 травня вони підійшли до парадного входу й гучно постукали.

– Чого бажаєте? – запитав господар із вікна.

– Відчиніть, свої! – відказали двоє з вулиці.

Гінзбург здогадався, що гості можуть бути небезпечними, й удався до хитрощів, крикнувши, що, мовляв, вхід через інші двері. Поки бандити обходили будинок, господарі підняли крик знадвору.

Стаття в газеті “Черкаські откліки” за 1914 рік. Фото Максим Степанов

Галас почув поліцейський Харитон Тацько. Він обережно підійшов до місця події, але наган із кобури не витягнув. Ця помилка стала для нього фатальною. У відповідь на запитання городового «Що вам треба? Хто такі?» бандити двічі вистрілили в нього й, забравши револьвер пораненого, втекли.

На вистріли з довколишніх будинків повибігали люди. Вони кинулися до поліцейського й заходилися, за тодішньою практикою першої допомоги, обливати його водою. Але рани були смертельні. Цього дня грабіжники вбили трьох поліцейських і двох цивільних – євреїв.

Ймовірно, що синагога, про яку згадують у переліку 1905 року, розташовувалася у приватному будинку Гінзбурга. На жаль, до наших днів цей будинок не зберігся. Орієнтовно він був розташований у північній частині нинішньої Долини троянд – там де зараз вихід до води.

Клойзи (синагоги) на Старобазарній та за річкою

Місце, де стояла синагога за річкою Митниця, нині затоплене водами Кременчуцького водосховища. Власне, сама річка Митниця, судячи зі старої мапи, проходила там, де нинішня берегова смуга Дніпра.

Фрагмент карти Черкас 1908 року

Про ці дві синагоги дізнатися нічого не вдалося. Їх не описують ні Василь Страшевич, ні Юрій Мариновський. Ці клойзи (синагоги), ймовірно, відвідували бідняки-євреї, які проживали на Митниці та Подолі.

Синагога Шнеєрсона

Ця синагога, ймовірно, розташовувалася у приватному будинку Шнеєрсона на Подолі. Про нього відомо не так багато. За словами Василя Страшевича, «на початку 10-х років ХХ століття головним рабином черкаської общини було обрано Нахмана Ароновича Шнеєрсона».

* Це перша частина матеріалу про еврейські синагоги Черкас. У другій частині ми розповімо про ті сакральні памятки, які дожили до наших днів, а також шукатимемо синагогу біля цукрового заводу на вулиці Гостромогильній. 

* Матеріал вдалося підготувати завдяки допомозі єврейської общини Черкас, Черкаської бібліотеки для юнацтва та Віталію Пітвалу.

Приєднуйтеся до телекомпанії ВІККА:

Читайте новини на сайті: https://www.vikka.ua

Підписуйтеся на Telegram: https://t.me/vikka_news

Коментуйте в Facebook: https://www.facebook.com/TelekanalVIKKA

Дивіться в Instagram: https://www.instagram.com/vikka_tv

Підтримайте донатами: А-банк 5375235110071785

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Повідомте про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Стали свідком новини? Тисніть тут
booked.net