Невеликі черги на кордоні, швидка перевірка документів навіть у галасливої юрби школярів та шість днів неймовірних емоцій у кращих містах Європи. Черкащанка Олександра Голуб тільки-но повернулась з екскурсійної подорожі. Туди вона їздила разом зі своєю мамою-педагогинею та групою її учнів. Каже, цю поїздку не зрівняти з попередніми. Адже цього разу дівчина відчула на собі всі переваги безвізового режиму між країнами Євросоюзу та України. Олександра – не єдина черкаська мандрівниця, яка скористалась новими правилами перетину європейських корднів. Більше про безвізовий досвід – у матеріалі vikka.ua
Тернистий шлях до відміни віз
Безвізовий режим між Євросоюзом та Україною почав діяти 11 червня, за місяць після того, як Рада Євроcоюзу схвалила рішення про внесення України до переліку країн, для громадян яких скасовуються візові вимоги. Це рішення було не миттєвим, на шляху до омріяного безвізу наша країна мала виконати ряд вимог ЄС та провести відповідні реформи – загалом 144 пункти плану візової ліберализації. Зміни стосувались багатьох сфер життя країни: юстиція, захист прав людини, міграційна політика, боротьба з корупцією. Глава держави Петро Порошенко на одній із прес-конференцій заявив, що користь від усіх реформ вбачає значно вищу, ніж від самого безвізу. При цьому, Європейський Союз залишив за собою призупинити режим, якщо з України збільшиться кількість нелегалів, заявок про надання притулку без підґрунтя або ж наші громадяни створять загрозу для внутрішньої безпеки ЄС.
Варто сказати, що з боку самих українських туристів спостерігається переважно дотримання правил безвізу, їх поведінка не становить ризиків. А от питання до подальшого виконання вимог задля візової лібералізації України у Європи, все-таки, є, країна знаходиться в зоні ризику їх регресу. Про це нещодавно сказав єврокомісар з питань європейської політики сусідства і розширення Йоганнес Ган.
"Зокрема, це стосується боротьби з корупцією, – наголосив він. Україна має демонструвати наявні результати цієї боротьби, однак нині цього не вистачає".
Здавалось би, Європа хотіла від нашої влади утворення закону про антикорупційний суд, і дочекалась його: 26 червня Президент підписав Закон "Про утворення Вищого антикорупційного суду" Однак, аби говорити про успішну візову лібералізацію, потрібно не лише утворювати закони, а й дотримуватися їх. Це стосується не лише антикорупційної діяльності.
"Для нас важливо, як будуть діяти всі інституції, коли будуть діяти і які конкретні результати, – сказав євро комісар. – Тому що ми бачили багато законодавчих ініціатив, ухвалення законів, боротьбу з корупцією, яку розв’язували різні партії. Але чого і досі не вистачає, то це конкретних результатів усіх цих намагань. Які справи були доправлені до суду? Які справи були розглянуті судом? Суд має виносити вироки, мають бути особисті наслідки. Це те, що ми потребуємо набагато більше зараз".
Що дав нам безвіз?
За рік з дня, коли українці отримали можливість подорожувати Європою без попереднього оформлення візи, Україна бачила кілька місяців ейфорії тих, хто першими, тримаючи в руках свої закордонні паспорти, що припадали на полиці пилом, кинувся втілювати свої мрії (і не завжди вдало, бо нюанси та правила враховували не всі), безкрайні черги за закордонною біометрикою в центрах ДМС та обурювалась небажанню деяких країн ЄС відмінити візовий режим для наших співгромадян. Безвізова тема встигла обрости міфами, легендами, історіями успіху та невдач.
Безвізовий режим дає право українцям перетинати кордони з країнами ЄС без попереднього оформлення віз. Мета поїздок має бути туристичною, науковою або оздоровчою: подорожі, відрядження, конференції тощо. Однак безвіз не стосується заробітчан, котрі виїздять до європейських країн на роботу.
Тим, хто не дотримується правил перетину кордонів, може бути підмовлено у в’їзді в ЄС. Так, прикордонна агенція Євросоюзу Frontex повідомляє, що за останній рік відмови отримали понад 44 тисяч українців – цифра загальна для візових та безвізових пожорожуючих. Найчастіше через те, що мандрівники не могли чітко сформулювати мету поїздки, довести достатнє фінансове забезпечення або ж був перевищений термін перебування.
ГО "Європа без бар'єрів"
Дія безвізу розповсюджується лише на тих громадян України, які мають біометричний закордонний паспорт. Ті ж, хто має документ старого зразка, все одно повинні оформляти візи. Закордонну біометрику українцям почали видавати з кінця 2016 року.
Нині українці мають право безвізово відвідувати 30 країн Євросоюзу. Однак перебувати на території ЄС можуть не довше 90 днів на кожних півроку. Втім, серед наших земляків є й найбільш винахідливі, які намагаються обхитрити закон і використовувати безвіз по-своєму: з метою працевлаштування чи перевищуючи допустимий термін перебування.
ГО "Європа без бар'єрів"
"У 2017 році було затримано 32,6 тисячі українських неврегульованих мігрантів, з них 24 тисячі повернулись додому, – ділиться статистикою директорка ГО "Європа без бар’єрів" Ірина Сушко. – В абсолютних числах Україна наразі залишається лідером за кількістю виявлених неврегульованих мігрантів на території ЄС. Однак за рік зростання їх кількості порівняно незначне, воно склало всього 12%. Ситуація може змінюватись, бо залежить, перш за все, від економічної складової".
Найбільше, за даними Євростату, українських порушників міграційних правил виявляли у Польші, Угорщині, Німеччині, Словаччині, Чехії.
За даними прикордонної служби України за перший рік дії безвізового режиму понад 555 тисяч українців скористались всіма його перевагами і перетинали кордони країн Європейського союзу. Однак, ймовірно тут мова йде про власників "чистих" біометричних паспортів, які ніколи раніше не відкривали візу. Реальна ж кількість мандрівників значно вища. Найчастіше наші земляки подорожували до країн Вишеградської четвірки (Польша, Чехія, Словаччина, Угорщина), Німеччини, Італії та Іспанії.
Проте, за словами Ірини Сушко, про ризик втратити можливість подорожувати Європою, маючи в руках лише біометричний паспорт, наразі, все-таки, мова не йде. Україна виконує всі ті критерії механізму призупинення безвізу, які стосуються переважно міграційних та безпекових сфер.
"Фактори ризику, яким потрібно запобігати вже зараз, втім, існують, – переконує Ірина Сушко. – Наприклад, після масового отримання біометричних паспортів і закінчення терміну дії виданих раніше мультивіз, у найближчі два роки можливе різке зростання кількості мандрівників, які користуватимуться безвізовим режимом, і відповідно, зростання кількості відмов на кордоні у разі недостатньої поінформованості громадян України. Іншим фактором ризику є вже згадана неврегульована міграція. Тому українська влада і ЄС мають продовжувати роботу з інформування українців про правила користування безвізовим режимом та проводити незалежний моніторинг імплементації ухвалених на шляху до Угоди реформ".
Як черкащани підкорюють Європу
Черкащина не пасла задніх у гонитві за європейськими подорожами. І досить швидко після початку дії безвізу бажання побувати в омріяних країнах ЄС переросло в ажіотаж, чи, навіть, паспортний колапс. Взимку кількість бажаючих отримати закордонну біометрику зашкалювала, через це черкасцям доводилось кілька місяців очікувати своїх паспортів. Поліграфкомбінат "Україна", який виготовляє документи, не встигав виконувати всі замовлення вчасно.
"Нині, після введення додаткової лінії персоналізації документів на комбінаті, спостерігається тенденція скорочення терміну видачі паспортів з безконтактними носіями, – каже прес-секретар Управління ДМС у Черкаській області Ірина Єршова. – Наразі черкащани отримують термінову біометрику вже за 1,5 – 2 тижні після подачі всіх необхідних документів. На виготовлення закордонного паспорта у регламентному порядку необхідно до двох місяців".
Однак попит на оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон досі залишається, кажуть у місцевій ДМС. Тому радять черкасцям планувати подорож уже після того, як ті отримують документ.
За даними обласного Управління ДМС, за рік дії безвізового режиму по Черкащині видано майже 111 тисяч біометричних паспортів, з них у Черкасах – трохи більше 46 тисяч.
Олександра Голуб разом з мамою та її учнями майже за тиждень екскурсійного туру проїхали найгарнішими містами Польщі та Німеччини. Побували у Вроцлаві, Кракові, Берліні, їздили до затишного, майже казкового, курортного німецького села аж біля кордону зі Швейцарією.
"Кордон з ЄС ми перетнули в Польші. Загалом на митниці простояли не довше двох годин – перевірка документів пройшла швидко, – розповідає дівчина. – Чим були приємно здивовані, адже знаємо, що незадовго до нашої поїздки ще одну екскурсійну групу з дітлахами 7 годин тривали. В Німеччину ми взагалі без проблем і перевірок проїхали".
Згадує, як разом з ними до кордону прибув ще один автобус з України. То були заробітчани. Вочевидь, у прикордонників виникли до них питання, адже всіх попросили вийти з речами з автобуса.
Свою біометрику мандрівниця очікувала близько трьох місяців: втрапила на самісінький бум. Документи подала в жовтні, а отримала паспорт вже у січні 2018-го.
Вроцлавська частина подорожі Олександри
Черкаський IT-шник Олексій Слоквенко став одним із тих, хто скористався перевагами нового режиму. Чоловік багато подорожує світом, зокрема, бував і в Європі: їздив до Австрії, Угорщини, Чехії ще тоді, коли доводилось по кілька місяців чекати на візу. Каже, ті візити до посольств були справжнім приниженням для українців.
"До Греції я з дружиною та дітьми їздив уже після введення безвізу. Це просто небо і земля, в порівнянні з попередніми подорожами до Європи. В аеропорту просто подивились наші біометричні паспорти, посміхнулись і побажали щасливої дороги", – згадує Олексій.
Олексій під час подорожі до Греції
До речі, ще один стереотип, який встиг з’явитись за останній рік, буцім до українців у Європі нині ставляться, як до представників країн третього світу, Олексій розбиває. Переконує, ніякої упередженості до себе не відчував ані до введення безвізового режиму, ані після.
"Ставлення до будь-кого, не тільки до українських туристів, завжди відповідне до поведінки, – впевнений Олексій. – Скільки подорожував, не бачив, щоб українці страждали від упередженості чи неповаги. Інша справа, що, коли поводиш себе негарно будь-де, вдома чи закордоном, то й віддачу маєш таку ж. Наші земляки теж цим іноді страждають".
Черкаська студентка Софія Ярмош минулоріч у липні стала 100-тисячною українкою, яка скористалась перевагами безвізу. Дівчина займається просвітницькою діяльністю, тому, каже, безвізовий режим, значно спростив її роботу. В рамках освітнього проекту їй доводиться дуже часто виїздити за кордон, в тому числі, і до Європи. Згадує, як важко було раніше отримати візи до деяких країн ЄС. Зокрема, поїдка до Угорщини завжди супроводжувалась купою нервів та як мінімум місяцем витраченого часу. Нині ж – лише швидка перевірка документів на кордоні та штамп.
"Безвіз значно спростив мою роботу, – каже студентка. – Стало зрозуміло, що український паспорт крутіший багатьох інших. До прикладу, я працюю з азербайджанцями та грузинами і бачу, наскільки важко їм іноді буває отримати візу до деяких країн як Європейського союзу, так і тих, які ще не увійшли до його складу. Тим не менш, робота у нас однакова, і виїжджати їм все одно потрібно. Але якою ціною!"
Те, що її чергова робоча поїздка до Будапешту та Бєлграду стала стотисячною для країни, дівчина сприйняла спокійно. Однак на зустріч з Президентом, куди Софію запрошували опісля, не поїхала. Адже одразу після повернення вирушила в нову, надзвичайно важливу, робочу подорож до Європи.
Facebook / Петро Порошенко
До слова, минулорічна паспортна лихоманка оминула Софію. Адже з самого початку обрала для себе саме біометричний паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Жартує, що ще тоді, кілька років тому, вже знала, що біометрика згодиться їй.
Що далі?
Безвізовий режим – це всього лиш один із кроків України до європейського майбутнього. "Наступним кроком євроінтеграції є Угода про асоціацію нашої країни з ЄС, – каже Ірина Сушко. – Поступово вона виконується, наразі більша частина завдань, що були передбачені процесом візової лібералізації, знаходяться саме в Угоді".
За словами керівниці громадської організації "Європа без бар’єрів", Україні вкрай важливо також рухатись в напрямку зближення співпраці з партнерами з ЄС та Шенгенської зони в питаннях безпеки та свободи пересування. Мова йде про тісну співпрацю з прикордонних служб та правоохоронних органів України та країн ЄС. В цьому питанні нам однозначно є куди рости.
Ця публікація була підготовлена в межах проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ТРК "ВІККА" і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.
