Із 10 грудня в Україні починають діяти обмеження на обіг пластикових пакетів. Насамперед буде встановлена обов’язкова плата за поліетиленові нерозкладні торбинки. Яке воно – життя без звичних целофанових пакетиків і чи готові до таких змін черкащани?
Встановлення цін на пакети – це по суті перший етап у відмові від використання пластикової тари. Відпровідний проєкт рішення опублікований на сайті Мінекономіки.
Черкащанка Людмила Писаревська не вважає таке нововведення жорстким. Упродовж багатьох років вона сама формувала моду на екокультуру в рідному Корсуні, а віднедавна проживає у Словаччині. Відколи переїхала – звички сортувати сміття й обмежувати у вжитку пластик не покинула. Каже, нині за кордоном екосвідомий бізнес у тренді.
Стенд при вході одного зі словацьких маркетів, що відмовився від використання нафтопластику й компостує пакування
– Усе популярнішими зараз стають екопрогресивні магазини й маркети. Вони наголошують, що відмовляються від пластику й компостують тару. При вході розміщені сортувальні баки, у торгових залах переважає тканинне й паперове пакування, картонні ящики. Звісно, продукти в таких місцях недешеві, але є попит серед екосвідомих покупців, – говорить пані Людмила.
Наліпки на продукції інформують, що тара підлягає компосту
Усю продукцію (навіть рідини) в одному з магазинів покупці фасують у біорозкладну тару
У звичайних же продуктових маркетах Словаччини, каже черкащанка, кількість пластику не менша, ніж в Україні. Тут, як і загалом у Європі, популярне порційне фасування. Для зручнішого приготування конкретної страви у магазинах продають безліч мінінаборів овочів, фруктів і горіхів, а також готову їжу. Усе це пакують у маленькі одноразові тари з використанням пластику й харчової плівки.
– Коли переїхала, то здивувалася кількості одноразового пакування в продуктових супермаркетах. Через так звану «культуру порційного фасування» в тутешніх магазинах доволі багато пластику. Але при цьому майже всюди на касах є паперові пакети з мотивуючими зображеннями на кшталт «вибери мене», «не засмічуй воду», вони дешевші за поліетиленові. Крім того, є тканинні багаторазові мішечки, – розповідає Людмила Писаревська.
За словами черкащанки, показником екосвідомості словаків є те, що вони сортують сміття активніше, ніж українці.
Урни для сортування сміття в одному з маркетів у Словаччині
– Тут для зручності в будинках і при вході у звичайні супермаркети є сортувальні баки. Також найближчим часом у Словаччині планують реалізувати цікаву ініціативу – бляшанки з-під напоїв можна буде обмінювати на гроші у спеціальних автоматах. Така практика зараз поширена в Німеччині, – розповідає пані Людмила.
Як у Черкасах?
Основне місце збуту пластикових пакетів – магазини, що торгують продовольством. Продавці черкаських маркетів до нововведень готові, однак що й до чого – поки зрозуміло не всім. Продавчиня Аліна* ж певна, що такі зміни – на краще.
– Ми ще не знаємо, як маркуватимемо платні пакети, що буде замість них і як це вплине на обслуговування покупців. Напевно, буде складно звикнути, але такі зміни потрібні, – каже продавчиня.
Як розповіла працівниця іншого черкаського магазину Валерія*, пластикові пакети найімовірніше взагалі зникнуть із їхнього магазину.
– Зараз у наш супермаркет на заміну поліетиленовим кульочкам завозять невеликі екоторбинки з біорозкладного матеріалу. Вони будуть платні. Звичайні «маєчки», до яких усі звикли, напевно, взагалі вилучать з обігу. Я не бачу в цьому великої проблеми для покупців, і сама вже давно користуюся альтернативнними мішечками, – каже працівниця сфери торгівлі.
У супермаркеті, де працює Валерія*, реалізовують й інші екоініціативи. Наприклад, заохочують покупців відмовитися від використання одноразових стаканчиків і перейти на багаторазові чашки. Крім того, тут встановили баки для сортування різного виду сміття – пластику, металу, скла, паперу й інших відходів.
Урни для сортування сміття в одному з черкаських супермаркетів
Черкащанка Людмила Писаревська вважає, що для зменшення кількості пластикових пакетів важелі впливу потрібно застосовувати і щодо виробників, і щодо споживачів, і щодо продавців.
На думку черкащанки, плата за пакети – не жорстка заборона, тим паче, є альтернатива: багаторазові торбинки мона купити всюди або й створити власноруч із підручних матеріалів.
– Крім того, у багатьох із нас удома є «пакет із пакетами». Люди жаліються, що витрачають на них багато грошей – можна натомість кілька буханок хліба купити. Власне, от і привід не забувати прихопити з собою пакет і використовувати пакування повторно, коли це можливо, – каже пані Людмила.
То скільки коштуватиме пакет?
Встановлення мінімальних роздрібних цін на пластикові пакети має на меті надалі зменшити їхній обіг у торгівлі й, відповідно, покращити стан довкілля та благоустрій територій і зменшити утворення відходів.
Уряд порахував вартість пластикових пакетів, зважаючи на те, скільки коштуватиме їхня переробка. Ціни на поліетиленові торбинки встановлять уже 10 грудня:
Ці роздрібні ціни є мінімально допустимими, суб’єкти господарювання не можуть встановлювати нижчу вартість на пластикові пакети.
Що саме під забороною?
Надтонкі, тонкі й оксорозкладні пластикові пакети в закладах торгівлі, харчування й надання послуг тепер можна буде тільки придбати.
За безкоштовне розповсюдження пластикових пакетів торговцям загрожує штраф від 1700 до 3400 грн, а за повторне порушення протягом трьох років – від 3400 до 8500 грн.
Закон передбачає також обов’язкове маркування пластикових пакетів, при цьому забороняючи позначки «біо» для пакетів, що насправді не є біорозкладним і містять мікропластик.
Чи є винятки?
До кінця 2022 року дозволено використовувати біорозкладні й надтонкі пластикові пакети, що призначені для пакування свіжої риби, м’яса та продуктів із них, сипучих продуктів, льоду й розповсюджуються в об’єктах роздрібної торгівлі як первинна упаковка. Решта пластикових пакетів підлягає поступовому вилученню з обігу.
Що каже еколог?
Встановлення цін на пластикові пакети, звісно, не вирішить усіх екологічних проблем, каже завідувач кафедри біології, екології та агротехнологій ЧНУ імені Богдана Хмельницького Олександр Спрягайло. Та, на його думку, це можна вважати першим кроком до позбавлення від сміття, що є причиною смерті тисяч диких тварин у світі.
– Для більшості людей, напевне, таке рішення обернеться незручністю. Дехто ж відчує причетність до важливої справи – збереження довкілля, хтось не захоче платити зайві кошти. Врешті це має призвести до зменшення виробництва пакетів і, сподіваюсь, запустить наступні етапи боротьби з неконтрольованим поширенням пластикових відходів, – говорить Олександр Спрягайло.
Еколог каже, що треба не лише скорочувати використання пластику, але й запроваджувати програми сортування відходів, аби ефективно їх утилізувати.
– Більшість викинутого побутового сміття можна використовувати повторно, а деяке (як скло чи метал) – нескінченно довго. Крім того, з 1 січня 2018 року захоронення неперероблених побутових відходів заборонене Законом України «Про відходи». Насправді ж для дієвості цього закону у нас немає належної інфраструктури для роздільного збирання, сортування та переробки твердих побутових відходів, – пояснює Олександр Спрягайло.
Як зауважує еколог, частина людей поки що не готова дисципліновано розділяти домашнє сміття, і тому необхідна тривала кампанія з роз’яснення й екологічного виховання.
У поясненні до проєкту постанови Кабміну йдеться про те, що в більшості країн ЄС безоплатне розповсюдження пластикових пакетів заборонене. Рівень цін у перерахунку на гривні становить від 1,61 до 22,12 грн за один пакет.
Період адаптації у відмові від використання нерозкладних пакетів в Україні триватиме до кінця 2022 року, після цього надтонкі, тонкі й оксорозкладні пакети мають вилучити з обігу.
* з особистих міркувань деякі герої відмовилися називати свої справжні імена
Авторка – Юлія Світайло
Читайте також: Черкащина отримала 481 млн грн на розвиток інфраструктури
