Не "чоловіча" справа: черкащани, які знайшли себе в творчих професіях

Зробити гламурний манікюр, пошити елегантну весільну сукню або створити гармонійну композицію із живих квітів – наші герої легко справляються з роботою, в якій не часто зустрінеш представників сильної статі. Троє чоловіків з Черкас погодилися розповісти, що підштовхнуло їх до вибору творчої професії, в якій вони знайшли своє покликання, повідомляє "in.ck.ua".

Володимир Полудень почав захоплюватися флористикою разом з дружиною, і хобі переросло в роботу.

"Сьогодні ми разом працюємо у флористичному магазині "Квітчарня", де розробляємо дизайни різних проектів – від маленької композиції-компліменту до тематичних стін-панно. Я не вважаю, що флористика – це жіноча робота. Навіть саме слово "флорист" чоловічого роду. І найвідоміші люди цієї професії – саме чоловіки. Це Грегор Лерш, Ніко де Сверт, Араїк Галстян", – зауважив Володимир.

На перший погляд може здаватися, що бути флористом легко. Але, щоб стати хорошим майстром цієї справи, потрібна фізична сила, витривалість, нестандартне мислення і, звичайно ж, знання у цій галузі. Його робота включає не тільки створення букетів, композицій із квітів і рослин, а й створення з різних природних матеріалів: деревини, гілок, пнів і кори.

"Часто роль ємності для букетів відіграє дерево, наприклад, ваза з кори або квіти в пні. Я ще не зустрічав жінку, яка змогла б відпиляти, відрізати, прикрутити, просвердлити… А саме ці вміння потрібні для створення цікавих панно, весільних арок або просто незвичайних композицій. Матеріал вимагає надійних кріплень, тобто навичок роботи теслі чи столяра", – зауважив він.

У Черкасах, швидше за все, Володимир Полудень один флорист-чоловік. Люди, які приходять до них обирати букет, реагують на мене по-різному: хтось з інтересом спостерігає за роботою, хтось дивується, буває, навіть трохи не довіряють, але результатом всі залишаються задоволені.

"Найскладнішим замовленням було виготовлення панно з дерев'яних зрубів. Спочатку потрібно було знайти в лісі повалені дерева з красивою корою і відповідною структурою деревини. Потім колоди потрібно було розпиляти, зробити каркас-основу і пограти в "п'ятнашки", щоб склалася ідеальна картина. Панно складається з шести секцій, підняти навіть одну з них було неймовірно складно. На цю роботу пішов тиждень. Але це того варте! Я люблю свою роботу, вона не одноманітна, не нудна. Створювати красу навколо – це велике щастя", – каже флорист.

Сергій Левченко працює кравцем з 1985 року. Зрозумів, що це його професія, коли залатав перші джинси, і йому за це заплатили.

"Я працюю кравцем з 1985 року. А почалося все в 10 класі. Тоді нам поставили завдання навчитися робити в побуті все, що робить жінка. Спочатку я навчився в'язати, але пізніше це виявилося невигідною справою. Потім навчився шити. І коли я залатав перші джинси, і мені за це заплатили, вирішив, що це моє. Щось, напевно, передалося мені від мами, вона все життя шила. Практикувався півроку в одному з черкаських ательє, тільки потім почав працювати", – сказав Сергій Левченко.

Сьогодні молоді люди не йдуть працювати кравіцев, раніше було навпаки. У його бригаді з роботи зі шкірою були практично всі чоловіки. Ця робота вимагала фізичних зусиль, адже шкіра була інша. Усі шви робили молотком, щоб машинка взяла. Закрійник змушував розпорювати весь виріб і починати спочатку, якщо хоча б один шов був не рівним.

"Я шию найрізноманітніші речі: вишиванки, уніформи, халати, дитячі вбрання, весільні костюми та сукні. Зараз будь-яку фантазію або картинку можна втілити в життя. Головне, щоб людина мала уявлення, чого вона хоче. У позаминулому році ми пошили близько 300 бронежилетів для хлопців у зоні АТО. Це було одним з найскладніших завдань. Працювали близько двох місяців, мене тоді забирали з дому о 4.30 ранку, а привозили в 11-12 ночі. Весь цей час був на ногах. Важко сказати, чи змогла б жінка впоратися з таким завданням, адже ми працювали з тканиною кевлар, яка "ловить" кулі. Жодні ножиці її не ріжуть, тільки спеціальна машина. На виготовлення одного бронежилета в середньому йшло близько доби", –  зауважив він.

Ця робота вимагає старанності, я навчав себе цього дві зими. Як зазначив Сергій Левченко, будь-яку професію потрібно любити, не халтурити, і не важливо, якою саме справою ти займаєшся.

Водночас черкащанин В'ячеслав Коріненко вирішив скористатися фішкою, що чоловіків у нігтьовій естетиці практично немає.

"Моя професія почалася з невеликого хобі і переросла в щось набагато більше. Навчатися нігтьовій естетиці я почав в 14 років. У групі з 30 осіб я був одним хлопцем. Закінчив багато курсів, семінарів, займався у відомих українських майстрів. На початку кар'єри сумнівався, чи зробив правильний вибір. А все тому, що у мене зовсім не було підтримки. Логіка мислення у людей така, що місце чоловіка на заводі, а жінки – біля плити. А якщо навпаки, тоді це неправильно. Але кидати улюблену справу не став, тому що хотів стати впізнаваним у цьому вузькому професійному колі. Я вирішив скористатися фішкою, що чоловіків у цій сфері практично немає. У Черкасах таких точно немає. В Смілі є один майстер, я вчив його колись. Загалом, в Україні я знаю 5 чоловіків-майстрів нігтьової естетики", – розповів В'ячеслав.

Зараз серед його клієнтів є медійні люди, політики, бізнесмени. Спочатку багато відвідувачів його соромляться, іноді навіть бояться, дивуються і просто з цікавості хочуть до нього потрапити. Коли звикають, сором пропадає – і міняти майстра вже не хочуть. "Щоб встановити контакт з клієнтом, кожен майстер повинен бути психологом. Найскладніше в цій галузі – це завоювати довіру нових клієнтів і повагу інших професіоналів. За час моєї роботи найбільш незвичайним клієнтом був брутальний байкер. Він прийшов на манікюр і покриття прозорим лаком. Я був в шоці. А найтриваліший манікюр я робив близько 7 годин – нарощування нігтів довжиною приблизно 6 см. Вийшло дуже красиво, але прикро, що за декілька днів дівчина їх зламала", – сказав він.

В'ячеслав Коріненко найчастіше працюю або з френчем, або з однотонним покриттям. Для нього найкраща нагорода – це задоволені очі моїх клієнток після виконання манікюру.

Як повідомляв сайт vikka.ua, у Черкасах склали перелік найприємніших професій.

Підписатися
Повідомте про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Стали свідком новини? Тисніть тут