Черкаський ринок праці повною мірою відчуває наслідки впровадження безвізового режиму. Роботодавці завищують зарплати і все одно не можуть зацікавити працівників. При цьому цілу плеяду місцевих фахівців область втратила назавжди. Аби у цих умовах черкащани могли підвищити особисті шанси на кращу роботу, фахівці радять поглиблювати знання, опановувати ІТ-технології та створювати бренд особистості. Про основні тренди черкаського ринку праці сайт vikka.ua спілкувався з експертом галузі Іриною Кіркіною.
За даними МЗС України станом на 2017 рік за кордон виїхали 5 млн. українців, за даними Світового банку – 6,5 млн. І ця динаміка збільшується.
Безвіз значно послабив ринок праці України
"Ринок праці – чуттєвий термометр, який швидко реагує на зміни", – підкреслює директор одного з консалтингових агентств Черкащини Ірина Кіркіна.
Експерт ринку праці Ірина Кіркіна
Стреси, які пережила українська економіка, значно вплинули на формування попиту і пропозиції на робочу силу: дефолт 1999 року, ротація керівництва після Помаранчевої революції 2004 року, а економічна криза 2009 року взагалі змусила велику кількість підприємств здригнутися. Були масові звільнення і на одне робоче місце одразу претендувало кілька кандидатів. Весь цей час працездатні українці виїздили на заробітки за кордон, а безвіз відкрив нові можливості для реалізації українців за кордоном.
"З моменту вступу у силу безвізового режиму наш ринок праці відчуває кризу людських ресурсів. Черкащани посилено виїжджають, і не тільки у країни Європи. Білорусь, наприклад, ввела квоту для українських заробітчан. Тим більше, за кордоном приймають усіх, хто може працювати. А виїжджають, здебільшого, кваліфіковані кадри працездатного віку від 25 до 40 років", – пояснює експерт.
За її словами, наразі є тенденція виїзду на навчання за кордон молоді, яка щойно закінчила школу. Крім того, наші громадяни виїжджають за межі України працювати та жити цілими сім’ями.
Рятівні стратегії для місцевих підприємств
При цьому дефіцит кваліфікованих кадрів на території України спостерігається по всій вертикалі кадрового забезпечення. І це черкащанка називає точкою неповернення. У місцевих підприємств на часі є дві основні кадрові проблеми: як знайти працівника з потрібними компетенціями та як його втримати.
"На плаву залишаються ті компанії, що приймають цей виклик та турбуються про наступні основні напрямки. По-перше – це HR-бренд своєї компанії, тобто репутація та інформація про умови праці, середовище для розвитку працівників. Друге – сучасність в плані технічного та технологічного оснащення. Це особливо важливо для молодих працівників. Вказані кроки вимагають вкладання коштів, а значить роботодавцям потрібна оптимізація праці", – розповідає Ірина Кіркіна.
Остання стає дуже болючим кроком, на який йдуть далеко не всі роботодавці, нарікаючи своє підприємство залишитися у філософії вчорашнього дня.
"Ми працювали з німецькою компанією, яка продавала доїльне обладнання. Тоді у багатьох наших фермах повстало управлінське питання: зберегти робочі місця або придбати апарат, що замінить роботу частини працівників. Ті, хто наважився і купив нове обладнання, сьогодні у менш плачевному стані", – каже директор консалтингового агентства.
Найвищі зарплати
Вона зазначає, що найбільші зарплати по Черкащині сьогодні в аграрній сфері та ІТ-галузі. Прибуткова частина у менеджерів по продажу агропромислових товарів може варіюватися у межах 1-1,5 тис. доларів на місяць. В ІТ-галузі дуже велика амплітуда доходів. Там можна отримувати і 2 тис. доларів.
Полювання за черкаськими технологами
"По деяких вакансіях ми повинні відмовляти роботодавцям. Найбільш дефіцитними залишаються технологи. Це люди, які вміють та знають, як виготовляти продукти будь-якого рівня: від будівельних матеріалів до харчів. Ці спеціалісти мають гарну підготовку. Коли ми починаємо шукати фахівців для наших роботодавців, з’ясовується, що вони працюють не тільки в країнах Європи, а навіть, в Африці. Отримують в 3-5 разів більше, ніж тут", – пояснює експерт.
investors.com
Ірина Кіркіна зазначає, що сьогодні черкаський ринок праці "перегрітий" зарплатами, які пропонуються. Адже претенденти не відповідають вимогам роботодавців. І це впливає на якість продукції та рівень бренду.
До того ж якість української освіти давно не встигає за сучасними вимогами. Ця галузь в Україні фінансується по залишковому принципу. На черкаських підприємствах зазначають, що після отримання диплому, випускники вишів не відповідають вимогам професії. А студентська практика, яка б допомогла їм отримати певний досвід, за Законом України має оплачуватися. Підприємствам просто не вигідно йти на цей крок.
Вимоги сучасності: опанування селфбрендінгу та ІТ-технологій
Тим, хто наразі шукає роботу чи планує це робити у найближчий час, фахівець радить відповідально поставитися до структурування своїх навичок при складанні резюме, до якого бажано внести тренінги та курси, які відвідувала людина. При цьому не треба забувати, що HR-менеджери перевірятимуть дані про особу у соціальних мережах. Тож селфбрендіг (створення іміджу особистості) та вміння справити певне враження теж зараховується до активу компетенцій.
atameken.kz
"Те, що люди розміщують на своїх сторінках, впливає на їхні шанси отримати бажану роботу і зарплату. Так проявляється їхня культура сприйняття себе, подачі себе. Кадри – це енергія підприємства. Роботодавців цікавить, як ці люди можуть генерувати цю енергію. А конкуренція брендів сьогодні є всюди: між фірмами, професіоналами, навіть містами", – каже експерт.
Ірина Кіркіна також наголошує, що сьогодні будь-яка професія вмирає без ІТ-технологій.
"Працює людина в агросфері, займається дизайном чи виготовляє хенд-мейд, паралельно треба опановувати ІТ-технології. Без них не стати справжнім фахівцем. Якщо раніше айтішники були окремою кастою, то сьогодні все активно інтегрується", – зазначає Ірина Кіркіна.
Як повідомляв сайт vikka.ua, черкащанин об'їздив десятки країн і став рятівником на судні майбутнього.
