Військовий Олександр Вікторович Захарченко повернувся до своєї рідної Сатанівки «на щиті». Про це повідомляє Монастирищенська міська рада.
Народився Олександр 9 червня 1990 року в селі Сатанівка. В 1997 році пішов до 1-го класу Сатанівської школи. В 2008 році вступив до Козятинського залізничного училища, де отримав професію помічника машиніста.
В період з 2010 по 2011 роки Олександр відслужив строкову військову службу в ракетних військах Збройних Сил України. Повернувшись із армії, став працювати на залізничній станції Фастів. У 2012 році вирішив здобути вищу освіту і вступив до Київського коледжу транспортної інфраструктури.
Олександр був активним учасником Революції гідності та протягом двох років протистояв російським окупантам у зоні АТО.
Повернувшись із зони бойових дій, у 2018 році, влаштувався на найбільше підприємство гірничо-металургійного комплексу України, а саме в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (раніше – «Криворіжсталь»). Пропрацювавши на заводі понад рік, у 2019 році, Олександр повернувся до рідного села. А в 2020 році вступив до Монастирищенського професійного ліцею, де здобув професію електрогазозварювальника.
Після початку повномасштабного вторгнення Олександр в березні 2023 року приєднався до лав ЗСУ. Був інспектором прикордонної служби 2 категорії – начальником 2 групи протитанкових ракетних комплексів 4 прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини А1551.
30 січня цього року, під час виконання військового обов’язку та перебуваючи на позиціях поблизу населеного пункту Першотравневе Куп’янського району Харківської області, внаслідок ускладнення стану здоров’я, серце захисника перестало битися.
Траурний кортеж Героя у скорботі, з державною символікою, на колінах, «живим коридором» шани зустрічали жителі населених пунктів Монастирищини дорогою, встеленою квітами жалоби.
Читайте також:
