Як рятувати Дніпро від катастрофи радилися 4 серпня екоактивісти у Черкасах. Разом вони сформували резолюції до профільних міністерств та звернення до народних обранців, аби ті посприяли вирішенню ситуації на законодавчому рівні.
"До нас на пляж у Дахнівку приїхали сміляни, відпочивали поблизу і я чую таку розмову: Для чого ми сюди приїхали, в це болото? Краще б у себе на кар’єрі відпочивали". Люди з жалем усвідомлювали: Дніпро у катастрофічному стані. Екологічне здоров’я найбільшої водної артерїі країни – під загрозою", – зазначає голова еко-асоціації "Еко-світ" Людмила Ткаченко.
Активістка каже, що страждає не тільки екосередовище річки та її мешканці, а й навіть здоров’я відпочивальників, зокрема слизова оболонка шкіри та нирки людей зі слабким імунітетом.
Причин екологічної катастрофи у Дніпрі є чимало. Серед них начальник Черкаського регіонального управління водних ресурсів Олександр Бовсуновський відзначає перефомування берегів Кременчуцького водосховища, незаконну забудову прибережної смуги та, звісно, застарілі очисні споруди, що практично не зазнавали реконструкції з радянських часів.
"У водні об’єкти в межах області без очистки скинуто 2 мільйони 383 тисячі кубометрів стічних вод. Це відбувається через відсутність очисних споруд. На сьогодні найбільш оптимально працюють тільки очисні споруди у місті Черкаси", – констатує Олександр Бовсуновський.
Представник депутатського корпусу міськради, заступник начальника управління інспектування Ігор Кіта бачить екологічну проблему Дніпра ще й у відсутності очисних споруд на дощових стоках, що ведуть до річки.
"На депутатській комісії ми розглядали питання зливання дощових стоків. У місті 14 стоків і тільки один обладнаний очисною спорудою. Оце все, що є на вулиці під ногами, під час зливи потрапляє у Дніпро. Ми дали доручення балансоутримувачу (КП "ЧЕЛУАШ") провести обстеження стоків, де є несанкціоновані врізки у труби", – переконує депутат.
Він також додає, що депутати ініціюватимуть включити у Програму соціально-економічного розвитку на 2017 рік витрати на спорудження локальних очисних споруд на витоках у річку, принаймні поблизу пляжів.
Підсумком зустрічі стало оформлення спільної резолюції екоактивістів та профільних управлінь до міністерств у Києві. Також, за словами Людмили Ткаченко, вони звернуться з листом до черкаських нардепів Олега Петренка і Владислава Голуба, аби ті у парламенті внесли на розгляд ініціативу щодо заміни адміністративної відповідальності на кримінальну за забруднення водойм.
Як повідомляв сайт vikka.ua, у черкаському Дніпрі виявили зашкальні показники марганцю, цинку, хрому, азоту.
