Тема емоційного відсторонення є типовою. Про це розповідає психологиня Людмила Бондаревська в ефірі програми ТРК «ВІККА» «Жінки говорять про».
– Коли воїн перебуває на війні, він приймає певні правила, які служать запорукою збереження здоров’я – пояснює фахівчиня. – Одне з цих правил – жодних емоцій: холодний розум, на максимумі увага, зосередженість, чіткість дій, а от почуття і емоції можуть коштувати життя, тому вони відсуваються на задній план. Бо якщо воїн буде в бою впадати в розпач, смуток, печаль, горе – він ставить під сумнів своє життя і життя побратимів.
За словами Людмили Бондаревської, коли на короткий термін боєць опиняється вдома, він не може різко переключити тумблер. Радість від зустрічі, обійми, сльози – щирі. Але коли є певний момент стабільності, воїн не може розслабитися, він не може розповісти, його досвід дуже емоційний, насичений, але говорити про це – включає в нього реакцію захисту: бо для нього емоції – то загроза життю. Тому виникає блокування.
– Досвід бойових дій – завжди тяжкий, і торкатися його – це навантажувати свою сім’ю, – каже психологиня. – Боєць буде берегти своїх – і від свого досвіду в тому числі. Це зона, яку не варто чіпати, яку не варто провокувати. Прийде час і він сам розкаже – настільки, наскільки він готовий. І коли ви хочете ставити запитання, то спитайте себе, чи готові ви почути все, що він може вам сказати.
Фахівець радить при формуванні контакту з воїном, який перебуває вдома або з яким ви спілкуєтесь телефоном, створювати такий простір – наче грати за його правилами. Те, що він говорить – слухаєте і підтримуєте, говорите про любов, про те, що ви пишаєтесь ним, наскільки важливо те, що він робить, як сильно ви його любите. А от зайві питання не будуть психологічно комфортні, вони можуть роздратовувати або викликати бажання перервати контакт. Тому варто пам’ятати, що емоції і почуття – це те, що болить, і те, що небезпечно для воїна.
Читайте також: У Черкасах запрошують навчитися поводитися зі зброєю.
