День радіо…

День радіо…

Свій творчий шлях я почав 1990-го року на Чорнобаївському районному радіо, Черкаської області… То були часи бідні, дивні й цікаві… Мав два прайм-тайма на тиждень. Більше ніж Савік Шустер…

Єдина незручність полягала в тому, що в селі на радіо прайм-тайм наставав в шостій ранку, відразу після гімну… Саме тоді, коли треба давать свиням, гнать на луг корову й припинать козу…

А дід Логвин, коли зовсім осліп, з радіом дружив. Часто то був його єдиний співбесідник за цілий день…

Часто дід з радіом сперечався…

– Поліпшується життя радянських трудящих, казало радіо

– Не бреши хоч ти, – казав дід

– Радянський народ прямує до комунізму, – запевняло радіо.

– В сраку він прямує, твій народ, – казав дід

– В Петропавловске-Камчатском – полночь, нагадувало радіо

– Нужно воно мені, те Камчатське, – Яка мені разниця, – бурчав дід, відтоді як “полночь” йому настала цілодобово…

– Завтра буде сонячно, без опадів, – обіцяло радіо

– Побачимо, – сумнівався дід…

Радіо ніколи не обіжалося на дідові репліки і дід за це радіо уважав…

З святом всіх причетних!

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Повідомте про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Стали свідком новини? Тисніть тут
booked.net