З самого ранку у вікнах дитячого відділення Черкаського обласного протитуберкульозного диспансеру завмерло з півтора десятка голівок тамтешніх юних пацієнтів. Чекають Святого Миколая – справжнього, з мішком дарунків. Напередодні, аби наповнити той мішок заповітними іграшками та солодощами, добряче попрацювали чарівники з "Майстерні веселих ельфів" та ініціативної групи "LoveinChe". Останні навіть влаштували благодійний аукціон побачень, "лотами" якого стали небайдужі до чужих потреб активні й відомі черкасці. Зібрані на таких незвичних торгах кошти направили на те, аби оновити інвентар ігрової кімнати у відділенні. Разом зі Святим Миколаєм та "ельфами" до тих, хто чекав на здійснення своїх маленьких бажань, навідались і кореспонденти vikka.ua.
Кожен міг стати чарівником
Не кохання, а допомога й спілкування заради дружби. Саме такою була мета аукціону благодійних побачень. Аби долучитися до доброї справи, достатньо було зголоситись стати "лотом", або, власне, покупцем. За умовами акції, той, хто зробив переможну ставку, отримає можливість "побачення" – годину спілкування. Торги розпочались 9 грудня і тривали 12 днів. "Покупці" обирали серед понад 60 "лотів", серед яких – черкаські журналісти, громадські активісти, волонтери, спортсмени, ведучі, співаки, художники…
"Як результат, – розповідає співорганізаторка аукціону Ліза Душейко, – вдалось зібрати 23 тисячі гривень. 20 із них витратили на придбання іграшок, ще на три накупили книг, канцтоварів та засобів гігієни".
Найдорожчий "лот" аукціону затягнув на 1700 грн. Ним стала ведуча Ольга Касьянова. Також було кілька позицій, за які платили по тисячі. Усі переможці чесно сплатили свої ставки. Ті ж небайдужі, кого не влаштовував формат побачення, просто переказували гроші на картковий рахунок і навіть передавали через знайомих готівкою.
"Людям сподобалась ідея аукціону побачень – нестандартна, цікава, тому, мабуть, так активно брали в ньому участь", – каже Ліза.
Про потреби дітлахів протитуберкульозного диспансеру "LoveinChe" дізнались від волонтерки Тамари Борисової. Вона разом з "Майстернею маленьких ельфів" вже не перший рік опікується тамтешніми пацієнтами. Тому знає і про їхні мрії й бажання, і про те, чого не вистачає безпосередньо відділенню. Каже: інші активісти й волонтери сюди їздять неохоче, їх лякає діагноз малечі. Діти ж, як справжні герої, терпляче лікуються й чекають одужання.
"Хай принесе здоров’я під ялинку"
Нині у дитячому відділенні тубдиспансеру – близько двадцяти пацієнтів. Хтось поїхав на свята додому. А комусь пощастило ще більше – їх виписали.
Найменшим, Святику, Іллі та Дані, – по три. Вони залюбки позують перед об’єктивом, а потім з захопленням переглядають світлини на фотоапараті. По секрету зізнаються: у Миколая просили величезні машинки.
За няньку малим – Оля. До такої компанії дівчинка звикла, адже вдома, в Іркліїві, на неї чекають двійко братів та троє племінників. Вона навчається в 7 класі, а в диспансері знаходиться майже місяць. Лікується тут вже вдруге. Дівчинка хвалиться: вона – таткова доня, адже дуже схожа на своїх батька й діда. А в сивобородого святого просила солодощі й яскраві навушники.
Чи вгадав чарівник з подарунками, стає зрозуміло після веселих розваг, які теж привезли благодійники. І зовсім крихітні трирічки, і вже майже дорослі, але ще сором’язливі підлітки поринають з головою у веселощі: прикрашають імпровізованих ялинок, годують сніговиків, граються в сніжки. Вони так щиро сміються й насолоджуються святом, забуваючи про болючі уколи, про те, що знаходяться тут так довго, ізольованими від світу. Їм доводиться проводити в диспансері місяці, а то й роки.
16-річна Катя – одна з найстарших пацієнток відділення. Тут вона лікується вже 9 місяців і дуже сумує за рідними, які чекають її аж на Христинівщині. У диспансері знайшла справжню подружку – Настю зі Сміли. Їй 15 і вона вже студентка. Щоправда, нині знаходиться на індивідуальній формі навчання, адже лікується в Черкасах 1,5 місяці. Для себе подружки не просили в Святого Миколая нічого, хіба що – солодощів для наймолодших пацієнтів відділення. Старий до їхніх прохань дослухався, але за чуйні серця дівчатам теж прихопив гостинців.
Великі і дуже великі автомобілі, дрібнички для гаджетів, м’ячі, конструктори, коники, ляльки та іграшкові кухні – щось з чарівного мішка пішло з малими в їхні палати, щось – залишилось у ігровій кімнаті. Там нові іграшки та книги замінять те, що постраждало від часу та рученят маленьких пацієнтів, які постійно змінюють один одного.
Прощаючись з нами, Оля зізналась: дуже скучила за домом. І мріє про ще один подарунок. Цього разу новорічний – хоче бути здоровою. І щоб більше ніколи не боліли місця від уколів.
Як повідомляв сайт vikka.ua, черкащан просять здійснити "Миколине диво" для онкохворої Катрусі.
