Нещодавно парламент ухвалив невідкладну декомунізацію по всій Україні. Під час "ленінопаду" часів Євромайдану чимало пам’ятників радянським діячам було повалено. Скільки ще залишилося в області монументальних решток радянщини, де вони та які з них підлягають знесенню, з'ясовував кореспондент vikka.ua.
9 квітня Верховна Рада ухвалила Закон №2558 "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".
Цей закон зобов’язує демонтувати пам’ятники, пам’ятні знаки, присвячені особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у компартії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших радянських республік (за винятком осіб, діяльність яких була значною мірою пов’язана з розвитком української науки і культури).
А також – "працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов’язаним із діяльністю компартії, встановленням на території України або у окремих адміністративно-територіальних одиницях радянської влади, боротьбі проти учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті".
На всю хвилю знесення нормативно-правовий акт відводить максимум дев’ять місяців. Усі демонтажі пам'ятників і знаків у межах села, ухвалюються сільською радою. Водночас відповідні роботи у містах, включно із районами міста, має здійснювати міська рада.
Відповідно до закону, місцеві ради мають півроку від набуття чинності закону, аби прибрати монументальні залишки радянщини. Якщо місцева рада за 6 місяців їх не демонтує, то "таке рішення у формі розпорядження ухвалюється" сільським чи міським головою. Якщо ж і мер за 3 місяці цього не зробить, то право зносити тоталітарні пам’ятники і знаки отримує голова ОДА.
Що підлягає знесенню в Черкасах?
Загалом у Черкасах нині залишилося близько десятка пам'ятників, пам’ятних знаків і меморіальних дощок комуністично-тоталітарним діячам, які підпадають під дію нового закону.
Зокрема у районі залізничного вокзалу є пам’ятний знак уродженцю Черкас Василю Дидюку, комісару так званого "золотого ешелону", учаснику спасіння золотого запасу СРСР.
На розі вулиць Ватутіна та Громова розміщено пам'ятний знак радянському воєначальнику, генералу армії Миколі Ватутіну, який встановили з нагоди найменування відповідної вулиці.
На міському цвинтарі по вулиці Ватутіна досі стоїть обеліск на честь героїв громадянської війни, що полягли за встановлення радянської влади у 1918-1920 роках.
У Соборному парку є пам'ятний знак чекістам і робітникам міліції у Черкасах, встановлений на честь чекістів та робітників міліції, які полягли на бойовому посту в роки Другої світової війни.
Також на будинку на розі вулиці Горького та бульвару Шевченка встановлено меморіальну дошку на честь соратника Леніна та українського старости Григорія Петровського.
"Там, де в нас стара будівля колишньої тютюнової фабрики, є барельєф, що в цьому приміщенні був створений перший осередок Російської соціал-демократичної партії робітників (більшовиків)", – пригадує в коментарі vikka.ua член топонімічної комісії, депутат міськради від ВО "Свобода" Ярослав Нищик.
"Герби Радянського Союзу, розміщені на цоколі даху будівлі ОДА, підпадають під дію закону. Також навпроти бібліотеки Шевченка, біля Замкового узвозу є радянський будинок післявоєнного часу, який будували для партійних чиновників. Там теж є герби радянської епохи. Крім того, є багато будівель, де ці символи відразу навіть не помітні", – додав він.
Політик також пояснив, що зняттям пам’ятників і меморіальних табличок мають займатися комунальні служби та відповідні установи. А якщо, наприклад, будівля заводу знаходиться у приватній власності, то "керівник заводу зобов’язаний прослідкувати за тим, щоб усі такі речі було демонтовано".
Водночас Нищик зауважив, що не слід плутати радянські символи з п’ятикутною зіркою, яка не підпадає під дію цього закону.
"Але якщо це державний герб Радянського Союзу або однієї з республік СРСР, то тоді підпадає. Наприклад, орден перемоги на літакові не підпадає. До того ж, є багато чого, що пов’язано з нагородами і радянськими воїнами, які загинули або вчинили героїчний вчинок у роки Другої світової війни – це все не підпадає під дію нового закону. Так само не підлягають демонтажу музейні експозиції", – наголосив "свободівець".
Своєю чергою керівник черкаського осередку ВО "Свобода" Юрій Ботнар обіцяє таки домогтися демонтажу тієї радянської зірки на кільці біля літака.
"Ми вимагатимемо, щоб її так чи інакше демонтували. Думаю, що там було б доцільно державну символіку розмістити, або символіку міста, або і те, і те. Попре те, що там нібито орден Перемоги, однак на ньому зображено Кремль, що було неприпустимо ні тоді, коли встановлювали, ні тим більше зараз", – заявив він.
Скільки ще залишків радянщини існує по області
Черкаський історик й археолог Михайло Сиволап розповів vikka.ua, що на момент розвалу Союзу, в області було 222 пам'ятники Леніну, з яких близько 30-ти було лише в Черкасах.
"А через рік після проголошення незалежності України було відкрито ще 223-й пам’ятник радянському вождю у Драбові. Скільки зараз їх ще залишилося – не знаю. Наскільки мені відомо, по всій Україні ще досі залишилося близько 2 тисяч пам’ятників Леніну. Так що є, що зносити. А, крім Леніна, ще є монументи його соратників", – підкреслив науковець.
За словами Юрія Ботнара, унаслідок масового "ленінопаду", який відбувся торік, нині в жодному районному центрі області немає пам’ятників Леніну.
"Є ще по селах, але вони час від часу демонтуються. Як правило, їх зносять, на жаль, не рішенням місцевих рад, а народною волею, коли знаходяться добровольці цієї справи і роблять це своїми силами", – зауважив він.
Згідно з Державним реєстром нерухомих пам'яток України, станом на 2009 рік на території Черкаської області було розміщено 226 пам'ятників Леніну та іншим радянським діячам.
Як розповів vikka.ua начальник відділу охорони пам'яток, історії та монументального мистецтва Черкаського обласного краєзнавчого музею Олександр Шумейко, близько половини з цих пам’ятників уже демонтовано.
"Ще багато пам’ятників не знесено. Домінує серед людей така тенденція, що воно нікому не заважає – хай стоїть. Або іноді такі псевдодемократи кажуть, що це теж історія, і вона має право на існування", – пояснив він.
За його словами, уряд розробив проект щодо створення певного заповідника пам’яток тоталітарної епохи: всі елементи радянський часів в областях мають перенести в такі конкретно визначені місця.
"Коли цей закон "про декомунізацію" набуде чинності і буде вирішено звезти всі пам’ятники в якийсь такий заповідник, ми плануємо розіслати по всіх районах лист, аби вони надали нам дані по своїх регіонах. Це будуть офіційні актуальні дані про кількість наявних таких монументів", – резюмував Шумейко.
Своєю чергою член черкаського осередку Комуністичної партії Анатолій Побігайло у коментарі vikka.ua зізнався, що в партії на збереженні є погруддя Леніна, встановлене на Машбуді в Черкасах ще у 1925 році.
"Ще також по області є на зберіганні такі монументи. У Черкасах пам’ятників Леніну вже немає, зате є іншим радянським діячам, зокрема пам’ятник Фрунзе на вулиці Добровольського. Загалом десь приблизно 5 таких пам'ятників", – прикинув він.
"По області залишилося ще 12 пам'ятників радянських діячам. Більшість тих, які були – повалили", – назвав несподівану цифру комуніст.
Він також пообіцяв, що його політсила обов’язково відновить знесені пам’ятники та буде оберігати досі наявні.
"Ми будемо оберігати і зберігати всі пам’ятники радянським діячам, які ще залишилися в області. Вони обов’язково будуть відновлені і поставлені на місце. А всі ці так звані "декомунізаційні" закони – суперечать Конституції України. Це – несправедливі і неправильні закони", – переконаний Побігайло.
Першу частину матеріалу "Декомунізація на Черкащині", присвячену перейменуванню вулиць у місті та області читайте ТУТ.
Анатолій Бабак, vikka.ua
