додому Новини Червоне вино Чорногорії або екофармінг по-балканськи

Червоне вино Чорногорії або екофармінг по-балканськи

0

Південь Чорногорії, муніципалітет Бар. Саме тут розташоване маленьке містечко Вірпазар, навколо якого зосереджено чимало ще менших сіл. Вірпазар означає – "вир", "коловорот". Саме це явище можна спостерігати на Скадарському озері, поряд із яким знаходиться цей населений пункт. Воно – найбільше на Балканському півострові. На одному березі – Чорногорія, а на іншому вже Албанія.

Зараз тут національний парк, ідеальне місцедля зеленого туризму. Навкруги жодного шкідливого виробництва. До Адріатичного моря якихось 20 кілометрів, поруч – гори. Завдяки такому географічному розташуванню, в долині, у підніжжя гір, виник унікальний мікроклімат, який дозволяє вирощувати безліч фруктів та виноград. Що власне й роблять місцеві мешканці.

Ми завітали до екоферми "Црмніца". Її загальна площа становить більше двох тисяч квадратних метрів. На території ростуть50 виноградників,20 дерев абрикосів та стільки ж персиків, 10 дерев черешні, та навіть мандарини.

Нас зустрічає молодий господар –тридцятирічний Неманья Джуришич. Він закінчив університет у столиці Чорногорії – Подгориці. Однакзалишатися у великому місті, на відміну від більшості молодих людей, не став. Неманья повернувся до рідного містечка аби продовжувати розвивати сімейний бізнес – виробництво вина.Зараз на фермі живе і працює вся його родина: дідусь, бабуся, батько, мати і він сам.

"Мій прадід купив цю землю 120 років тому і посадив першу виноградну лозу", – розповідає Неманья. Зараз найстарішій лозі, яка збереглася, 90 років. Родина фермерів жартома називає її – "анаконда", бо вона така ж довга, кручена і товста, як та змія.
 

Неманья Джуришич

На рік родина виготовляє до трьох тисяч літрів вина. Кажуть, що це максимально можливий обсяг, якщо контролювати весь процес власними силами, не наймати сторонніх людей і не додавати штучних інгредієнтів під час бродіння вина. "Мине використовуємо на фермі пестициди, консерванти, і навіть діоксид сірки, яким грішить переважна більшість виноробів",– запевняє Неманья.

Поруч із виноградниками ростуть дерева персиків, вишень, абрикосів. Таке сусідство, каже господар, додає майбутньому вину фруктових ноток, адже бджоли та інші комахи переносять аромати з рослини на рослину, перемішуючи все в один "фруктовий букет".

"Також є гранатові дерева, з їхніх плодів ми робимо корисний сік, – продовжує екскурсію Неманья, – а ось з іглиці або рускусу, персиків, винограду сортів Вранац і Кратошия – виготовляємо ракію, національний міцний напій чорногорців".
 

Основна відмінність ракії від горілки – це витримка продукту дистиляції в дубових діжках.Тому цей чорногорський напій ближче до бренді. В народі ракія вважається добрим дигестивом. Місцеві кажуть, що за помірного споживання воназміцнює імунітет.

"Подивіться на мого дідуся.Йому, на хвилиночку, 85! А він і досі займається господарством і навіть рубає сам дрова", – із щирим захопленням каже Неманья.

 

Марко Джуришич – справжнє "обличчя" екоферми. І хоча зараз він усе більше передає управління господарством онуку, Марко все ще залишається головою родини. "Наш грандмайстер" – лагідно називає його Неманья.

Марко Джуришич 3 роки служив на флоті, за часів Югославії. Потім жив і працював у великих містах, але його завжди тягнуло до батьківської хати. Тож, коли економічна ситуація в країні поліпшилася, він повернувся і почав займатися домашнім виноробством. Яким, власне, тепер і займається вже його онук.

"Мій дід – загартований боєць. Дисципліна у нього на першому місці. Якщо побачить, що ти сидиш у затінку, то дасть тобі втричі більше роботи", –з посмішкою розповідає Неманья.
 

Разом з Марко ми спускаємось у винний льох, де в дубових діжках визріває молоде вино, на полицях у пляшках лежить вже готове, а на стінах,поруч зі столиками для дегустації, висять численні дипломи та відзнаки. "Мій дід, батько і я опікувались цією землею і виноградниками. Тепер я передаю свійдосвід сину та онуку",– розповідає нам Марко Джуришич.

"Зберігаємо тут пляшки з ракією та червоним вином різних сортів. Жодних додатків чи хімії, все натуральне. Найстаріша пляшка вина 1985-го року. Відкриємо її, коли у мого онука з’явиться син, а я стану прадідом", – ділиться планами дідусь.
 

Це господарство є не лише екофермою, його називають також екокурортом. Родина Джуришич здає кімнати та маленькі будиночки тим, хто приїжджає відпочити на озері та поїсти екологічно чистих продуктів.Майже всі туристи–з великих міст, і для них перебування тут –це своєрідна антистресоватерапія. Багато хто навіть проситься взяти участь у зборі врожаю, аби відволіктись від офісної метушні та попрацювати на землі.Також практично кожного дня з морського узбережжя Чорногорії сюди приїздять групи у 20-30 туристів заради дегустації вина. Від’їжджають звідси вже у більш піднесеному настрої і, звісно, з повними пакунками джерела того піднесення – вина.

Ми також приїхали не з порожніми руками. Неманья з радістю прийняв подарунок від українського фермера – Василя Шимона. Ми довезли буйволиний сир, як і обіцяли,хоча спокуса зробити його трохи меншим впродовж подорожі була досить сильною. Чорногорський фермер подякував своєму українському колезі і сказав, що обов'язково з’їсть сир, запиваючи ракією.

Проєкт "Сусіди" розповідає про спільні проблеми та унікальний досвід мешканців Балкан, Кавказу та країн Східної Європи. Понад 50 команд професійних журналістів працюють над публікаціями проєкту, які висвітлюють найрізноманітніші суспільно важливі теми. Завдяки нашим історіям ви зможете ознайомитися з картами та інфографікою, подивитися відео і прочитати тексти, поєднані з фотографіями та іншими ілюстративними матеріалами. Опубліковані історії створені в рамках проєкту "Посилення незалежних медіа в Європі та Євразії".

 

Як раніше повідомляв сайт vikka.ua, у Холодному Яру презентували бренд Черкащини.

 

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Exit mobile version