За плечима Миколи Карася – більше 40 років медичного стажу, 10 тисяч проведених операцій. Він зізнається, що приходить на роботу на півгодини раніше і живе своєю справою. Але при цьому за медичну галузь лікар куди більше спокійний, ніж за політичну ситуацію в країні. Його обурює лицемірне та злочинне ставлення до України з боку керманичів держави. Відомий черкаський хірург заявляє, що хоч зараз готовий змінити скальпель на рушницю. Про це та багато іншого завідувач хірургічного відділення №2 Третьої черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги Микола Карась розповів сайту vikka.ua.
Черкаський лікар відомий своєю принциповою політичною позицією. Його особистий Майдан почався за два роки до Євромайдану. "Коли Віктор Янукович лишив звання Героя України Романа Шухевича і Степана Бандеру, ми в ординаторський почепили портрет Бандери, де написано, що він наш Герой. Це було ще у 2012 році", – зазначає він.
Там же свого часу лікарі повісили календар із зображенням Януковича, Азарова та Пшонки за ґратами. І хоча цей артефакт політичної незгоди з режимом довелося відстоювати перед керівництвом лікарні, час показав: лікарі були недалекі від істини.
"Вважаю, що список людей, які мали б опинитися за ґратами, має бути більшим. Влада, яку ми обрали, зрадила українців. Я вірю лише в наш народ, у тих, хто повернеться з АТО. Їм можна довірити очолити державу", – переконаний Микола Карась.
Він відверто критикує ставлення до бойових дій на Сході України лише як до антитерористичної операції. "Це війна. Коли трапилася трагедія, я один з перших написав заяву, щоб відправитися в зону АТО. Мені відмовили: чи через вік, чи через велике звання полковника, яке передбачає більші виплати", – зазначає хірург.
Роль лікаря у зоні бойових дій переоцінити неможливо. "Основне – це сортування хворих за чергами: першою, другою, третьою. За часів Другої світової війни була військова медична доктрина з надання невідкладної допомоги пораненим. Це конституція військового хірурга. Згідно з нею, легкопораненим надавалася першочергова допомога, тому що їх можна було майже одразу пускати у бій. А тяжкопоранених відправляли у палату помираючих та лікували, якщо був час", – розповідає лікар та підкреслює, що такі пріоритети існували до останніх часів.
Лише коли українська армія почала по-справжньому формуватися, підхід до поранених змінився. "Зараз більше цінується життя людини. Наразі двоє моїх колег надають допомогу військовим на Донбасі. Можу сказати, що медичне забезпечення військових в АТО на надзвичайно високому рівні. Не тільки завдяки волонтерам, як це було раніше. ЗСУ наразі виділяють чимало коштів на це", – зазначив хірург.
Доволі оптимістично Микола Карась оцінює ситуацію з медичною галуззю і на Черкащині. Грошей на медицину, за його словами, останнім часом виділяється достатньо.
"Якщо казати відверто, медицина у нас була недофінансована завжди, ще з радянських часів, – розповідає він. – Саме тому у місцевих лікарнях як свято сприйняли ініціативу міської ради оплачувати першу добу перебування та лікування пацієнтів у невідкладному стані у стаціонарі медичних закладів. Пацієнтам безкоштовно виділяються медикаменти. Це великі кошти: для когось – 400 гривень, а для когось і 1,5 тисячі. Тільки з початку року міськрада виділила на це 3 мільйони гривень", – пояснює лікар.
Крім того, у відділенні хірургії сподіваються, що невдовзі у лікарні з’явиться власний бюджетний томограф. Принаймні такі перемовини наразі ведуться з депутатами міськради.
Найболючішою темою залишаються зарплати. "Молодий фахівець отримує 2 тисячі гривень. При цьому житло йому не виділяється, перспектив теж майже немає. Держава примушує лікаря виживати за рахунок пацієнтів, робить з нього вимагача. Це неправильно і це робить підхід молодого покоління до роботи, до пацієнтів меркантильним", – каже Микола Карась.
Сам лікар ставиться до своїх пацієнтів однаково, але сепаратизму не терпить. "Після штурму Черкаської ОДА до нас у відділення потрапив хлопець з "Беркуту", а в іншій палаті лежав учасник місцевого Майдану. Першого я навчив на вітання "Слава Україні!" відповідати "Героям Слава!", а майданівця на вимогу правоохоронних органів ми не видали. Я сказав, що краще хай мене заберуть", – пригадує він часи черкаського Майдану.
Серед найбільш особливих пацієнтів Микола Карась пригадує атовця, що боронив Україну у Донецькому аеропорті. Хлопець зазнав поранення від снаряду, що вибухнув поряд.
"Він показав нам каску, яка прогнулася від удару та вберегла йому життя. Оскільки хлопець збирався повертатися до АТО, ми у відділенні вирішили придбати для нього нову каску. Виявилося, що найкращі – ізраїльські. Вартість – 1 тисяча доларів. Купили. Я одягнув її і пішов до його палати – хотів здивувати. Так вона виявилася така важка, десь 3 кілограми. Носити у бою непросто", – розповідає хірург.
Ізраільські каски – серед найкращих. Фото reibert.info
Бойові дії на Донбасі стали не тільки частиною професійного, соціального життя Миколи Карася. Вони увійшли і в його сім’ю, яка останніми роками стала більшою завдяки переселенці.
"У 2014 році дальня родичка дружини з селища Піски, що розбомбили під Донецьком, приїхала до Черкас здавати ЗНО. Зупинилася у нас. Вступила тут до університету і залишилася. Їй дали місце у гуртожитку, але вона захотіла жити з нами. Так і залишилася. Живе, як член родини, грошей з неї не беру", – зазначає лікар.
До переселенців Микола Карась ставиться з розумінням, тільки зухвалості та сепаратизму не терпить. Щодо бойових дій на Донбасі, його погляди за останні роки не змінилися.
"За необхідності готовий узяти рушницю та йти воювати. Я бачив смерть, врятував від неї чимало людей. Але, якщо доведеться, то буду стріляти у ворога до останнього патрону і на той світ декількох з них прихоплю", – стверджує він.
Як вправлятися з рушницею, Микола Карась і правда знає. Мисливець зі стажем вважає полювання одним зі своїх найбільших захоплень. "Для мене це, в першу чергу, відпочинок з друзями на природі. Дуже відволікає від нелегких думок. Там я забуваю, що з понеділка треба повертатися на роботу, де доведеться ампутувати пацієнтці ногу, забуваю про тяжкі наслідки хвороб, що бувають у людей", – пояснює завідувач відділення.
Черкаський лікар-патріот зізнається: скільки б жорстокості та несправедливості він не відчував та не помічав навколо себе, а час все одно вчить бути добрішим, гуманнішим. Саме такі цінності він і намагається передати людям, які його оточують.
Як повідомляв сайт vikka.ua, у Черкасах майже 40-відсотковий дефіцит педіатрів.
