Центральна Україна багата дивовижною архітектурою. І Черкащина – не виняток! Доказом тому є добірка чудес архітектури від порталу weloveua. До неї потрапили одразу дві прекрасні архітектурні пам’ятки Черкаської області.
Палац Грохольських у Вороновиці
Село Вороновиця (нині селище міського типу) на Вінничині відійшло у володіння сім’ї Грохольських в середині XVIII століття. У 1770 -1777 роках польський магнат Михайло Грохольський побудував тут одну зі своїх садиб.
Спорудження виконано в стилі раннього класицизму. Бічні крила будівлі вигнуті, що показує запозичення цього архітектурного прийому з епохи італійської школи Палладіо (XVI ст.). Центральна частина особняка триповерхова і зведена на найвищій точці місцевості.
У палаці було 43 кімнати. Особливо розкішною обробкою відрізнялися Овальний і Круглий зали другого поверху. Частина ліпного декору інтер’єрів збереглася до наших днів.
Будівлю оточував парк французького типу. Зараз його немає.
За радянських часів тут розміщувалася школа, а з 1971 року і донині – музей історії авіації та космонавтики, якому в 1998-му було присвоєно звання державного.
Миколаївський костьол у Дніпродзержинську
Костел святого Миколая у Дніпродзержинську (Дніпропетровська область) – один з нечисленних католицьких храмів, які збереглися на лівобережній Україні.
Своїй появі костел зобов’язаний Дніпровському заводу, а точніше його робітникам, прибулим з Польщі. Спочатку поляки для своїх релігійних потреб взяли в оренду молитовний будинок, але незабаром він став тісним. Тоді з ініціативи директора підприємства Ігнатія Ясюковича в 1895-1897 році в місті був побудований Миколаївський костел.
Храм був розрахований на 500 чоловік, хоча вже через 15 років число католиків у місті становило близько 7000.
За радянських часів храм був закритий. Останнього настоятеля заслали в Сибір і розстріляли. У самому храмовому приміщенні, спершу, знаходився польський клуб, потім конюшня, пункт військкомату, планетарій, склади і багато іншого.
Процес повернення костелу релігійній громаді почався в 1990 році. У 1997 році, до 100-річного ювілею храму, костел був знову освячений, хоча реставраційний роботи тривали ще багато років.
Будівля Златопільській гімназії
Златопільська гімназія веде початок від чотирикласної класичної прогімназії, заснованої замість повітового дворянського училища в містечку Златопіль (нині приєднаний до міста Новомиргород, Кіровоградської області).
У 1885 році прогімназія була реорганізована в гімназію, а в 1891 році було завершено будівництво будівлі. Меценатами виступили уродженець Златополя відомий промисловець і магнат Лазар Бродський і поміщик Митрофан Цвєтков.
Корпус гімназії виконаний в еклектичному стилі з елементами архітектури ренесансу. Це яскравий приклад естетичного виконання споруд навчальних закладів кін. XIX століття.
Варто відзначити, що Златопольська гімназія конкурувала з київськими навчальними установами – чимало знатних киян віддавали сюди вчитися своїх дітей.
Сьогодні будівля гімназії є пам’ятником архітектури Кіровоградської області та однієї з нечисленних пам’яток регіону. Однак більш 20 років воно стоїть порожньою і продовжує руйнуватися, вимагаючи капітальної реставрації.
Садиба Даховських в селі Леськове
Кілька поколінь польських поміщиків Даховських володіли селом Леськове разом з сусідніми селами на Черкащині більше двох століть – з 1770 до 1917 року.
Нинішній садибний комплекс побудувало друге покоління поміщиків – подружжя Олександр і Гонората. Заробивши великі статки, вони вирішили побудувати залишити своїм дітям розкішний маєток з парком на подобі знаменитої "Софіївки".
Проте здійснити задумку батьків судилось їх дітям – Карлу і Казимиру. У 1880-х роках вони перебудували наявну споруду на триповерховий палац. Так як один з господарів захоплювався англійською культурою, то і палац був зведений в стилі англійського замку. Парадний вхід знаходиться у високій квадратній вежі, оточеній декількома круглими, що надає пишності будові.
Син Казимира Тадеуш захоплювався верховою їздою і розведенням коней, так що в маєтку відкрив навіть кінний завод, де, до слова, перебувало близько сотні англійських скакунів і пологове відділення. Крім цього, був свій іподром та манежі. Сам Тадеуш часто брав участь у змаганнях і отримував нагороди. А Леськовскі скакуни користувалися попитом в Росії і Європі.
На Двірцевій території господарями був посаджений парк з рідкісних дерев, а на іншому березі річки – хвойний парк. На тій же річці пізніше була споруджена гребля і створено водосховище, в центрі якого знаходиться "острів кохання".
З приходом радянської влади маєток було націоналізовано. У ньому розміщувалися то бази відпочинку, то відомі санаторії. Сьогодні територія залишається закритою і охороняється, проте садибу можна відвідати, попередньо домовившись.
Копія Ялтинської церкви в селі Мошни
Мальовниче село Мошни розташоване в 30 км від Черкас. Унікальний рельєф цієї місцевості посприяв тому, що в XIX столітті представники роду Воронцових, які володіли територіями, посадили тут великий шикарний парк в англійському стилі.
Крім парку, розпорядженням Михайла Воронцова в селі в 1830-1840-х роках була побудована церква Преображення Господнього.
Автором проекту був архітектор з Одеси Джорджо Торрічеллі, а сам храм побудований в стилі еклектизму, який в даному випадку поєднав стиль романтизму і елементи тюдоровскої готики. Домінантою цієї споруди, безумовно, є 50-метрова чотирикутна готична дзвіниця.
Варто сказати, мошнінский храм є копією ялтинської Іоанно-Златоустівської церкви на Полікуровському пагорбі. Крім цього, ті ж архітектурні риси виразно простежуються в знаменитому Воронцовському палаці в Алупці. І не дивно, адже всі ці споруди були побудовані за проектами одного архітектора – Джорджо Торрічеллі і за замовленням однієї людини – графа Михайла Воронцова.
Будівля Дворянського та Сільського банку в Полтаві
Полтава багата на архітектурні пам’ятники – її візитними картками є ряд церков і міських будівель. Одним з таких яскравих, незважаючи на колір, споруд, безумовно, є будівля Дворянського і Сільського банку.
Це споруда була зведена в 1906-1909 роках після аграрної реформи Петра Столипіна, в результаті якої в центрах губерній відкривалися банківські організації, що регулювали попит і пропозиції на землю. На Полтавщині ці функції виконував Дворянський і Сільський банк.
Двоповерхова цегляна будівля банку була побудована за проектом київського архітектора Олександра Кобелєва у стилі модерн з елементами давньоруської архітектури. В оформленні фасаду використані мозаїчні панно і різнокольорові керамічні вставки. У ніші над головним входом знаходяться фігури птаха-фенікс.
За радянських часів тут розташовувався відділення КДБ, а зараз – СБУ.
У 2008 році колишня будівля Банку була включена в список пам’ятків архітектури національного значення.
Як повідомляв сайт vikka.ua, черкаська пам’ятка – у ТОП-10 архітектурних шедеврів країни.
