Мав успішну кар’єру в столиці і за кордоном та перспективи в міжнародній компанії, проте понад рік тому вирішив повернутися на Черкащину заради соціального проекту. У рідній Золотоноші Віталій Собко cпільно з командою з нуля облаштовує табір нового формату, аналогів якому ще немає в Україні.
Віталій народився і виріс на Черкащині. Після закінчення школи вступив до київського вишу, однак через два роки отримав повну стипендію на навчання в американському університеті у Литві.
"За кордоном вивчав менеджмент і управління бізнесом. Повернувшись в Україну із американським дипломом, швидко знайшов роботу у столиці. Сім років працював у австрійській компанії, займався управлінням контрактами та розвитком бізнесу. Після цього продовжив роботу у швецькій компанії Ericsson, що більш відома широкому загалу своїми телефонами. Там я відповідав за регіон "Євразія" – група країн від України до Монголії. Відповідав за контракти і переговори із партнерами", – розповідає черкащанин.
Команда Ericsson по контракту на впровадження технології 3G-зв'язку в Україні з компанією "Астеліт" (Оператор Life)
Штаб-квартира компанії в Стокгольмі
Попри фінансові можливості, така робота вимагала все більше часу і передбачала режим у форматі нон-стоп. Віталій з родиною, будучи християнами, окрім роботи завжди хотіли бути частиною проектів, які змінюють життя людей. Рік тому він з сім'єю вирішив, що час для змін настав.
"У моєму випадку це була робота на вихідних і по ночах. Я рідко бачив родину (дружина Марина та донька Єва) та й розумів, що грошей усіх не заробиш. Хотілося займатися справою, яка б приносила водночас і соціальну користь, і задоволення, і ставила нові виклики для особистого розвитку. Ми довго зважувалися з дружиною на цей крок – для нас це було нелегко. Але це була рідна Золотоноша з близькими нам людьми. Якби лишився, то мав би перспективи в Стокгольмі (центральний офіс) або в будь-якому з понад 100 офісів по світу", – зізнається Віталій.
По поверненню в рідне місто Віталій підхопив естафету з облаштування табору нового формату за підтримки християн з міжнародної неприбуткової організації.
"Ще у семирічному віці я вперше відвідав американський християнський табір, що тоді вперше проводився у баптистській церкві в Золотоноші. Мій тато був одним із перших перекладачів у місті і мене також запросили взяти участь. Із 13 років я вже почав допомагати волонтером і працювати помічником перекладача. Там я вивчив мову, підточив організаційні навички та сформував лідерські здібності. Розуміючи, як досвід зростання в таборах позитивно вплинув на моє життя і кар’єру, я був радий прийняти пропозицію стати керівником такого проекту", – пригадує черкащанин.
З новою командою
Справами табору Віталій займається уже понад рік. Зізнається: розпорядок дня змінився, але не на користь Золотоноші – роботи ще більше додалося.
"Якщо у столиці це було питання роботи в офісі і відряджень, а також довгих переговорів, то тут треба облаштовувати побут, набирати команду, налагоджувати співпрацю з іншими організаціями, шукати фінансову підтримку, адже це неприбутковий проект, а також збирати документи і дозволи по всіх інстанціях. Але при цьому ми – на позитиві, радіємо такій можливості. Це класний напрям роботи – впливати на виховання і цінності наступних поколінь", – зазначає чоловік.
Разом із командою Віталій створює табір, що, на відміну від сезонних літніх, працюватиме увесь рік.
"Ці 12 місяців ми працюватимемо як з дітьми, так і дорослими. Буде формат для сімейних пар, які хочуть "прокачати" свої стосунки. Для них сімейні психологи проводитимуть лекції, а також організовуватимуть івенти, де вони ставатимуть перед викликами. Також буде формат "батьки і діти", коли до нас заїжджатимуть родинами. Передбачаємо програму і для батьків (мам чи тат), які виховують дитину самотужки. Вона має допомогти розібратися у собі і покращити клімат у родині", – пояснює Віталій.
Проект майбутнього житлового корпусу
Ескіз амфітеатру
Готуються працювати в таборі і з дітьми з обмеженими можливостями, зокрема візочниками. Там облаштують для них житло та територію з інклюзивними активностями. А ще очікують на особливих дітей (з аутизмом та із синдромом Дауна).
"Ми не говоримо про реабілітацію чи відпочинковий формат: відлежалися – і додому. У нас програма дуже насичена, бо хочемо скласти конкуренцію кращим комерційним таборам. Наша відмінність у тому, що ми є неприбутковою організацією і не ставимо завдання заробити. Усі надходження ми спрямуємо на благодійні заїзди, а також покриття витрат з організації програм та подальший розвиток", – пояснює черкащанин.
Наразі табір облаштовують під Золотоношою на території семи гектарів. Там налагоджують інфраструктуру та готують житлові корпуси. Із екстремальних розваг – уже практично готовий 12-метровий скеледром (один із чотирьох найвищих в Україні) та парк пригод загальною довжиною більше 600 метрів з трьома рівнями складності.
Усі світлини надано героєм публікації
"17 метрів – це вже олімпійська висота, а 12 – тренувальна. Скеледром виконаний із дерева і має різні рівні складності. Він може приймати одночасно до 25 осіб віком від півтора року. На вершині є оглядова вежа. З неї можна буде спутитися на zip-line (тарзанці) довжиною 300 метрів, або злетіти разом з друзями із шаленої гойдалки", – розповідає Віталій Собко.
Цього літа табір прийме перший пробний заїзд у наметовому містечку. В межах міжнародної співпраці до команди українських лідерів приєднаються американські студенти. А на осінь працюватимуть уже з подружжями під керівництвом доктора наук Сіда Вінстри (Sid Veenstra), що спеціалізується на сімейних стосунках.
Як повідомляв сайт vikka.ua, в ОДА визначилися, які соціальні проекти черкащан профінансують.
