Бізнес-партнер Дмитра Фірташа нардеп Іван Фурсін, обраний від Партії регіонів, готує ґрунт для грандіозної фінансової операції.
Він написав законопроект, який дає право Нацбанку конвертувати кредити рефінансування, видані для порятунку банків, у субборг, повідомляє Економічна Правда.
Так видані раніше Нацбанком позики, зараховуватимуться в капітал приватних банків.
Фактично регулятор на свій розсуд зможе "пробачати" борги з рефінансування, які вже перевищили 100 млрд грн.
Наприклад, підконтрольний Фурсіну і Фірташу "Надра банк" у результаті отримає потенційну можливість уникнути своєчасного погашення боргу перед НБУ в розмірі близько 7,6 млрд грн.
Можливо, новим механізмом скористаються й інші фінустанови. Для цього потрібно буде добитися прихильності НБУ. Як це зробити, знають усі. Наприклад, занести в потрібний кабінет необхідну суму "на потреби сиріт".
Депутатський законопроект складається всього з одного абзацу.
"У разі неможливості комерційним банком вчасно повернути кошти, спрямовані як рефінансування, Національний банк має право конвертувати заборгованість в субординований борг комерційного банку та/або викуп цінних паперів комерційного банку (зокрема, акції облігації)".
Вражають простота і невитіюватість формулювань, які в підсумку можуть обернутися для держави втратою десятків мільярдів бюджетних грошей. Якщо документ буде ухвалений, розмови про зловживання чиновників при видачі рефінансування здаватимуться дитячим лепетом.
Тепер можна буде "домовитися" не тільки про отримання пільгового кредиту НБУ, а й про його фактичне списання.
– У разі ухвалення проект дозволить банкам не повертати рефінансування НБУ. Законопроект у запропонованому вигляді може призвести до зловживань з рефінансуванням з боку банків, зниженням їхньої платіжної дисципліни. Зрештою, борг з рефінансування буде перекладений на державу, – вважає директор з розвитку аудиторської компанії Kreston GCG Андрій Попов.
Автор законопроекту Іван Фурсін – фігура вельми впливова. Його прийнято вважати молодшим бізнес-партнером Фірташа. Фурсіну належить 10 % акцій майже у всіх компаніях напарника, зокрема Centragas Holding і "Росукренерго".
Банківський бізнес – фішка Фурсіна. Він співвласник і почесний президент "Надра банку", 89,96 % акцій якого належить австрійській Centragas Holding. Крім того, в орбіту впливу нардепа входять одеський "Місто банк" з активами 1,9 млрд грн і київський банк "Кліринговий дім" з активами 3,8 млрд грн.
У 1990-х роках Фурсін мав спільний бізнес з Сергієм Льовочкіним, з яким партнери познайомилися ще під час навчання в Київському наргоспі.
Роль і вплив Льовочкіна за нової влади важко переоцінити. Фурсін – один з основних лобістів Фірташа-Льовочкіна у Верховній Раді. Можливо, саме тому опитані ЕП депутати з бюджетного та банківського комітетів прогнозують майже безперешкодне проходження одіозного законопроекту.
Він вже переданий на розгляд до профільних комітетів і, швидше за все, не буде сильно змінюватися до винесення на голосування.
Чи почне керівництво НБУ користуватися новим інструментом? Можна прогнозувати, що він стане одним з основних способів "порятунку" від банкрутства "потрібних" банків.
Цікаво, що документ не містить жодних критеріїв чи формальних умов для отримання згоди НБУ на конвертацію кредитів рефінансування у субборг або цінні папери.
Нацбанк зможе на власний розсуд використовувати нову опцію або відмовляти в преференціях своїм підопічним. Це робить новий механізм потенційно корупційним.
– Тема рефінансування тісно пов'язана з корупцією. Основними умовами отримання кредитування НБУ завжди були вихід на "потрібних людей" і "відкат", який інколи міг становити більше 10 % від суми отриманих грошей, – говорить директор ЮФ "Київська юридична група" Андрій Котик.
Рефінансування також проблематично отримати, не маючи застав. Іноді наближені до влади банки примудрялися підсовувати у вигляді забезпечення за такими позиками неіснуючі земельні ділянки або липові кредитні договори. Однак і це все одно створювало певні труднощі.
Інша справа субборг – це нічим не забезпечений кредит. Конвертація рефінансування на цей вид заборгованості вивільняє для банку раніше надані НБУ застави. Більш того, подібна конвертація не просто знижує боргове навантаження на банк, а й збільшує його капіталізацію.
За законодавством субборг може бути зарахований банком в капітал із знижуючим коефіцієнтом. Чим більше термін до погашення такої позики, тим вище коефіцієнт, з яким він зараховується до капіталу банку.
Крім того, субборг згідно закону про банки і банківську діяльність не може бути повернутий раніше, ніж через п'ять років. При цьому максимальний термін по такій позиці нічим не обмежений, він може бути виданий і на 50 років.
Є й інші приємні моменти. В силу законодавчих обмежень субборг може виявитися для деяких банків набагато дешевше, ніж отримані кредити рефінансування. Наприклад, при минулому главі НБУ Степану Кубіву стабілізаційні кредити нерідко видавалися під 19,5 % річних.
– Розмір відсоткової ставки субборгу в національній валюті повинен бути не вище облікової ставки НБУ плюс 2,5 процентного пункту, тобто не більше 12 % річних, – говорить партнер юридичної фірми U & G Partners Євген Огарков. Однак цей розмір може бути і менше – за домовленістю сторін.
Простіше кажучи, розчерком пера чиновників НБУ обтяжливе для банку боргове навантаження буде перетворюватися у капітал банку.
Підсумок – вивільнення застав, зниження процентної ставки і поліпшення показників обов'язкових нормативів. Насамперед – адекватності капіталу, яка у більшості фінустанов вже за межею дозволеного.
Ще одна лазівка, яку передбачає законопроект, –конвертація кредитів рефінансування у цінні папери банку – акції або облігації. Тобто банк зможе розрахуватися з державою за кредитом не живими грошима, а цінними, точніше "безцінними", паперами власної емісії.
Не секрет, що акції банків зараз нічого не варті, а облігації – нічим не забезпечені папери. До того ж термін їхнього погашення може бути яким завгодно.
Однак правда в тому, що подібна конвертація не вирішує проблеми банків, а тільки маскує їх. Принаймні, платоспроможність "лежачих" банків від цього навряд чи покращиться. Основною проблемою таких установ залишається зростання обсягів прострочених кредитів і неконтрольований відтік депозитів.
Їх можуть врятувати докапіталізація акціонерами або спрямування нового кредиту рефінансування. Інших джерел фондування на ринку практично немає.
Якщо банк, який конвертував рефінансування в субборг або власні папери, так і не зможе вибратися з фінансових проблем і буде переданий на ліквідацію, то Нацбанк про повернення своїх грошей може навіть не мріяти.
– У разі конвертації боргів всі ризики щодо повернення коштів лягають саме на НБУ. Гарантій, що ці кошти будуть повернуті навіть у разі ліквідації проблемного банку, немає. Повернення субборгу здійснюється в останню чергу, після погашення всіх інших зобов'язань, – стверджує Огарков.
Швидше за все, законопроект Фурсіна написаний для "Надра банку". Це установа, яка отримала рефінансування НБУ ще в 2008 році, не може або не хоче платити за боргами державі. Фірташу вже кілька разів вдавалося отримати відстрочку за стабілізаційними кредитами Нацбанку.
Зараз "Надра банк" винен НБУ близько 7,6 млрд грн рефінансування, які необхідно погасити до 2016 року. Напевно, використовуючи нові можливості, "Надра" будуть домагатися від Нацбанку чергової пролонгації.
Більш того, заміна рефінансування на субборг дозволить банку претендувати на нові кредити регулятора. У банку звільниться забезпечення у вигляді раніше внесених застав і зросте рівень регулятивного капіталу.
– Це дозволить" Надрам "реструктуризувати свої кредити, під які вже максимально сформовані резерви. Проводити реструктуризацію портфеля їм чисто технічно заважають зобов'язання з рефінансування, – пояснює старший партнер адвокатської компанії "Кравець і партнери" Ростислав Кравець.
На 1 квітня 2014 майже 17 млрд грн кредитного портфеля "Надра банку" передано НБУ у вигляді забезпечення під рефінансування. Скільки з них вже прострочено, точно невідомо. Не секрет, що значна частка цих позик – це позики компаній, пов'язаних з Фірташем і його бізнес-партнерами.
Багато хто з них останнім часом зіткнулися з проблемами при поверненні боргів. Тепер, схоже, вони збираються вирішити свої проблеми за рахунок держави.
Новопризначена глава НБУ Валерія Гонтарєва, голова правління "Надра банку" Дмитро Зінков і нардеп Іван Фурсін на письмові запитання ЕП не відповіли.
Олексій Комаха, ЕП
