Журналісти телекомпанії "ВІККА" нещодавно побували в Америці. Там поспілкувалися зі своїми заокеанськими колегами і навіть готували "гарячі" сюжети з місця подій. Це стало можливим завдяки програмі партнерства у галузі мас-медіа в Україні (UMPP) через компанію IREХ. Черкаський телеканал пройшов всі необхідні процедури і отримав право на поїздку в Америку для здобуття там робочої практики та обміну досвідом у сфері телемовлення.
Спочатку в Черкасах побували президент телекомпанії WDRB Біл Лем, віце-президент по новинах, і президент IREХ Крістін Лорд. Потім з робочим візитом в Луінвіль (штат Кентукі) вирушили черкащани – головний редактор телекомпанії "ВІККА" Юлія Кропива, тележурналістка Вікторія Хамаза і керівник рекламного відділу Тамара Шліхта. У програмі обміну UMPP вже взяли участь 28 українських недержавних медіа. Черкаська "ВІККА" стала 29 медіа-партнером UMPP.
– Перше знайомство виявилося успішним і приємним, – розповіла головний редактор телекомпанії Юлія Кропива. – Тепер ми чекаємо американських друзів у гості, а влітку ще одна група черкаських телевізійників відправиться в Америку по досвід і враження. Нашу поїздку можна назвати просто фантастичною в плані емоцій від побаченого. Що стосується роботи, то кожен взяв у свою скарбничку досвіду і знань те, що безпосередньо стосується його професії. Програма перебування була насиченою, все дуже щільно розписано. В основному весь час займали численні і дуже корисні тренінги та саме навчання в ході безпосередньої роботи – журналісти відпрацьовували журналістські навички на зйомках, рекламники – специфіку менеджерського "хліба". Я вивчала методи командної роботи. Ну і, звичайно ж, нам вдалося багато чого побачити під час екскурсійних поїздок.
– Як це – телебачення по-американськи?
– Стандарти роботи на ТБ в Америці мало чим відрізняються від наших – зйомка, написання сюжету, монтаж та видавання в ефір. Різниця лише в тому, що у них всі новинні програми йдуть виключно в прямому ефірі. На каналі, де ми стажувалися, це 52 години на тиждень! Американським законодавством до того ж не заборонені рекламні вставки в новинних випусках, як, скажімо, у нас. Там два сюжети запросто перемежовуються двома рекламними роликами. Так телеканал має можливість заробляти гроші. Адже новини завжди мають високі рейтинги, і рекламодавці з радістю розміщують свою рекламу в них. Причому нікого не потрібно вмовляти, навпаки рекламодавець вважає за честь рекламуватися на престижному телеканалі. Це той еталон, до якого і нам потрібно прагнути. У чому ще різниця, так це в часі для новин. Мало того, що вони йдуть у прайм-тайм, так ще і тривають 1,5 години! Зрозуміло, все відбувається з прямими включеннями з місця подій, чергуються зі звичайними сюжетами і коментарями експертів в студії. Приголомшлива річ – робота в період дуже популярного серед населення Луівіля дербі. Дербі – це скачки, на яких роблять ставки. У цей період новини фактично переїжджають туди, там киплять неабиякі пристрасті і азарт.
Ще для американців дуже важливо знати буквально все про погоду. Інтерес до цієї інформації величезний – прогноз погоди обов'язково дивляться всі. Більше того, є можливість отримувати смс з прогнозами погоди від телеканалу. Студія новин про погоду оформлена дуже потужно з точки зору дизайну, супровідної графіки, у зйомках задіяно кілька ведучих. Загалом, погода один з найважливіших напрямків роботи будь-якого американського телеканалу. До слова, ведучі новин – справжні зірки, їх впізнають на вулицях, їхні обличчя можна побачити в дизайні громадського транспорту. І звичайно ж, у працівників сфери ТВ Луівіля дуже великі можливості і гідний заробіток, як і належить за таку ненормовану і важку роботу.
– Чи сподобалася тобі Америка?
– Штати сподобалися надзвичайно. Людьми, їх доброзичливістю і відкритістю, їх соціальною активністю.
Редакторську колонку, наприклад, пише сам директор телеканалу Біл Лем. Судячи з реакції на неї, з його думкою готові рахуватися і шериф, і сенатори, й інші поважні особи, що володіють певними повноваженнями і владою. Довелося спостерігати, як один із сенаторів намагався протягнути рішення, яке дозволяє куріння в громадських місцях. Біл виступив проти, розповівши, як не правий сенатор, і які можуть бути наслідки для громадян від його необдуманих планів. Більше того, він просив людей дзвонити сенатору і висловлювати відкрито свою позицію. Це нормально в Америці. Люди сміливо говорять те, що думають. Навіть якщо той же директор дружить з сенатором і вчора пив з ним кави, сьогодні він відкрито бореться з несправедливістю.
– Чи вдалося поламати якісь стереотипи?
– Безумовно, американці, всупереч поширеним стереотипам про їхню егоїстичність, не здалися нам такими. Ми приїхали в Америку, коли там стояв аномальний для цієї країни мороз. Вперше за 70 років там було -22. Для нас такі температури, звичайно, не страшні, але нас намагалися не випускати зайвий раз на вулицю, дбали про наше самопочуття, організовували дозвілля, щоб він був цікавим і максимально комфортним.
– Щось стане в нагоді у твоїй роботі з цієї поїздки?
– Думаю, я тепер буду сміливіше як журналіст і як головний редактор, який повинен вчити своїх підлеглих власним прикладом. Мені дуже близький командний дух, яким у компанії, де ми стажувалися, пройняте буквально все. Це необхідно впроваджувати у нас. Хотілося б, щоб наші журналісти теж були більш впізнаваними, а для цього важливо не забувати про роботу в кадрі і бажано мати інтерактивний зв'язок з глядачем. Американські колеги вважають, що робота журналіста в кадрі важливіше того, що він скаже за кадром. Мабуть, вони мають рацію.
Тетяна Балякіна, "Акцент"
