Екс-глава СБУ і Головного управління розвідки Міноборони Ігор Смешко, який зібрався на позачергові вибори до Верховної Ради зі своєю партією "Сила і честь", скромно називає себе "молодим політичним обличчям". При цьому його послужний список вкрай підозрілий, декларація — більш ніж вражаюча, а місця у списку його політсили активно розпродаються одіозним персонажам. Що відомо про Смешка — у матеріалі OBOZREVATEL.
У соціологічних опитуваннях ось уже півроку проявляється "універсальний фахівець із питань нацбезпеки", що не побував на фронті за п'ять років жодного разу — Ігор Смешко. Щедро оплачена реклама в інтернеті та "медведчуківський" 112-й канал повідомляє довірливому виборцю про величезну кількість регалій і посад екс-глави СБУ "демократичних" часів президентства Леоніда Кучми. Дозволимо собі нагадати деякі сторінки біографії забутого "героя".
Смешко у політиці
Політична кар'єра "нового обличчя" почалася аж у 2004 році, коли він став членом Наглядової ради Національного фонду соціального захисту матерів і дітей "Україна — дітям".
У 2006 році Смешко очолив Центр стратегічних досліджень та аналізу, а через три роки — політичну партію "Сила і Честь", яка взяла участь у позачергових виборах до Верховної Ради у 2014 році, але набрала в результаті 0,08% голосів виборців.
З 2014 року Смешко обіймав посаду спочатку штатного, а через рік позаштатного радника президента України. У січні 2019 року, перед висуванням у кандидати, колишній розвідник склав свої повноваження і відразу пішов у політику.
Топ скандальних фактів про Смешка
Покровителем Смешка вважається не хтось, а сам кум Володимира Путіна Віктор Медведчук. За інформацією журналіста Ростислава Мазуренка, раніше політик промишляв торгівлею зброєю. Навіть на посаду глави СБУ він входив із кримінальною справою на найближчих "сподвижників" (Юрія Прокоф'єва, Олександра Сарнацького і Олександра Галаки) за підробку документів на ввезені контрабандою пістолети. Зазначається, що Медведчуку довелося тричі телефонувати генпрокурору, щоб ГПУ закрила справу.
Як пояснює Мазуренко, маючи таку "кришу", Смешко не гребував "бізнесом", що реально б'є по обороноздатності України. Так, разом із майбутнім наступником на посаді глави ГУР і партнером по бізнесу Олександром Галакою він збув у Еквадор у 1998 році зняті з бойового чергування зенітно-ракетні комплекси.
У 2000 році СБУ порушила щодо Ігоря Смешка кримінальну справу за ст. 56 тодішнього КК (зрада батьківщині у формі шпигунства). Як з'ясувалося, працюючи військовим, військово-морським і військово-повітряним аташе з питань оборони України у США з 1992 по 1995 рік Смешко був завербований спецслужбами США як так званий "агент впливу". Також українськими фахівцями були виявлені рахунки, відкриті в банках США під час його перебування на посаді військового аташе.
Але до кінця розслідування не довели, що й не дивно, адже у 2003 році Смешка призначили главою того самого відомства, яке і порушило проти нього кримінальну справу. Судячи з усього, всі матеріали розслідування зникли безслідно.
Призначення на посаду глави СБУ відбулося вже за голови адміністрації президента Віктора Медведчука, коли чи не всі ключові вищі призначення в Україні узгоджувалися у Москві. З огляду на важливість посадової позиції Смешка, його "зміцнили" іншим ставлеником Медведчука — Володимиром Сацюком, який став заступником тодішнього глави СБУ.
Саме ці двоє силовиків стали ініціаторами вечері на дачі Сацюка у вересні 2004 року, на яку був запрошений і там же, ймовірно, отруєний діоксином кандидат у президенти від опозиції Віктор Ющенко.
Одразу після цього почалися розмови, що саме Смешко був причетний до отруєння. Йому довелося добряче попотіти, щоб уникнути відповідальності, оскільки суд підтвердив, що Ющенка отруїли саме на дачі у Сацюка, а за спиною глави СБУ маячила фігура Медведчука.
Зазначимо, що справа про отруєння екс-президента України Віктора Ющенка розслідується досі.
Послужний список Смешка доповнюється скандалом навколо кришування стриптиз-бару "Варшава", розташованого на вул. Госпітальній у Києві. За деякими даними, з метою отримання прибутку ГУР МО у 1997 році взяли під контроль заклад і почали погрожувати його інвестору. Про це громадськості стало відомо у 2008 році із заяви у прокуратуру цього самого інвестора Руслана Савлохова. Потерпілий скаржився на те, що працівники ГУР "погрожують фізичною розправою йому та його родині, і цькують як бізнесмена".
Ще одним скандалом, про який СБУшники пам'ятають досі, стала афера з будівництвом житла для працівників відомства.
У 2004 році тодішній глава спецслужби Смешко звернувся до мера Києва Олександра Омельченка з проханням виділити земельні ділянки для будівництва житла "бездомним" працівникам свого відомства.
Київський мер силовикам не відмовив і дві ділянки землі рішенням Київської міськради були виділені. Для зведення будинків Смешко вирішив залучити інвесторів. Схема тут була такою. Будівельні компанії будують на цих ділянках житло і розпоряджаються ним на власний розсуд, а офіцерам СБУ в цих будинках виділяється певна частина квартир безкоштовно.
Силове відомство оголошує конкурс, у якому беруть участь 10 забудовників. Однак виграє тендер створене напередодні ТОВ "Стабіл". Одним із засновників цієї фірми була сестра глави СБУ.
Перемогу у конкурсі невідомого забудовника у відомстві пояснили тим, що він запропонував силовикам 14% квартир, а решта учасників тендера виділяли лише 12-13%. Але, як стверджували тоді джерела, конкурс не проводився взагалі. Встановити достовірність тендера теж можливості немає, оскільки документи щодо торгів нібито були знищені після закінчення терміну давності.
Для зведення будинку ТОВ "Стабіл" почала залучати кошти приватних інвесторів. Вартість квадратного метра становила близько 1000 доларів. Однак за два роки будівництво так і не почалося. У забудовника не виявилося дозвільних документів. Далі була судова тяганина з керівництвом Солом'янського району столиці. Стосовно будівельної компанії було порушено кримінальну справу про шахрайство.
За два роки ТОВ "Стабіл" зібрало з інвесторів 17 млн грн. Хоча судові суперечки закінчилися на користь забудовника, власник компанії "Стабіл", російський громадянин Гринюк, продає фірму і їде на батьківщину.
Інвестори, стурбовані зміною власника, дізналися, що колишній забудовник — банкрут. Статутний капітал компанії становив лише 23 тис. грн. Далі з'ясувалося, що кошти, внесені інвесторами, ТОВ "Стабіл" через генерального підрядника ТОВ "Укркоксохіммонтаж" виводило в офшорні компанії.
Щодо колишнього власника компанії "Стабіл" було порушено кримінальну справу. В результаті СБУ розриває відносини з недобросовісним забудовником, шукає іншого і добудовує будинок. Безквартирні офіцери отримують житло, а інвестори залишаються без грошей.
За цим фактом у 2014 році колишні працівники СБУ написали заяви на ім'я Генерального прокурора України про крадіжки квартир Ігорем Смешком, зазначивши, що в діях екс-глави простежується складу злочину за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство).
Хто спонсор "походу" до Ради
Партія Смешка "Сила і Честь", яка зібралася на позачергові вибори до Верховної Ради, вже заручилася підтримкою відразу декількох вельми впливових і скандальних спонсорів. Дану інформацію оприлюднили у Telegram-каналі Shadow Anonymous, який спеціалізується на відстеженні діяльності олігархів.
Так, зазначається: "Акціонери, що вклалися у Смешка, це колишній глава митниці від комуністів Ігор Калетник, власник "Індустріальної групи" Віталій Гайдук, багаторічний бізнес-партнер Смешка Володимир Сацюк та ін".
Контрольний пакет акцій нібито тримають Калетник і Гайдук, решта задовольняється долею міноритаріїв.
"Наразі триває обговорення концесіонерами принципів формування списку та висування кандидатів у одномандатних округах. Пропозиції іти від партії по мажоритарці надходять колишнім депутатам кучмівського блоку "За ЄдУ", а також відставним військовим з-поміж місцевих бізнесменів", — йдеться у повідомленні.
"Додатково Калетник думає про те, щоби просунути свого батька, ректора Вінницького аграрного університету на губернаторську посаду в області", — йдеться у заяві.
Скільки коштують місця у партії Смешка
Як стало відомо днями, Смешко продає місця у своїй політичній силі за чималими цінами. Більше того, рекламу він розміщує навіть у газеті безкоштовних оголошень. Про це розповіла на своїй сторінці у Facebook журналіст Ольга Василевська-Смаглюк, посилаючись відразу на кілька джерел. Її слова підтвердила і відома журналістка Соня Кошкіна.
"Ціни трохи "кусаються". Ось нинішній депутат від БПП Олександр Домбровський придбав собі місце у прохідному списку партії "Сила і честь" за $3 мільйони. А за прохідне місце колишнього глави митниці Макаренка його спонсорам — Хомутинніку і Фуксу — довелося поторгуватися. Почали з $3 млн, зійшлися за півтора", — пише вона.
Василевська-Смаглюк додала, що загалом Хомутинник нібито купив 15 прохідних місць, що коштувало йому $15 мільйонів. Касиром партії Смешка, за даними джерел, є Сацюк. "Ось тобі і сила, ось тобі і честь… Цікаво, як відбиватимуть гроші", — підсумувала журналістка.
Багатства Смешка
Декларація Смешка виглядає досить переконливо. Колишній глава Служби безпеки України тримає на банківських рахунках $121,8 тис., €112,9 тис., 9,3 тис. грн, а також $270 тис. готівкою.
Політик є власником 14 земельних ділянок загальною площею понад 7 га, житлового будинку площею 406,6 кв. м у селі Музичі під Києвом, столичної квартири на 37,7 кв. м і 25% квартири загальною площею 317,5 кв. м у Києві.
Також Смешко вказав незавершене будівництво двох житлових будинків на 143,7 кв. м і 510 кв. м у селі Музичі Києво-Святошинського району. Має декларант і одне місце для паркування у столиці площею 16,3 кв. м.
До речі, в заяві колишніх СБУшників до генпрокурора України про шахрайство Смешка вказується, що будівництво дачних комплексів у селі Музичі було здійснене саме на кошти, отримані колишнім главою СБУ від афери з квартирами.
Його дружині Юлії належить земельна ділянка площею 551 кв. м (Фонтанка, Одеська область) і 8750 кв. м (Гореничі під Києвом), 25% квартири загальною площею 317,5 кв. м у Києві, квартира площею 127,8 кв. м в смт Кореїз (Ялта), нежитлове приміщення площею 140,3 кв. м у Києві, три місця для машини також у столиці.
Також сім'я Смешків користується базою відпочинку площею 2269,1 кв. м і землею площею 12 960 кв. м у селі Рибаківка Миколаївської області, які належать фірмі дружини ТОВ "Бізнес Консалтинг Центр".
На дружину Смешка записано три автомобілі: Lexus RX 350 2011 року випуску, Lexus ES 250, 2016 р. в., Nissan Almera, 2008 р. в.
Ігор Смешко є власником ТОВ "Лагуна", яке спеціалізується на готельному бізнесі. У 2017-му серед його доходів задекларовано: пенсія у розмірі 249,1 тис. грн, зарплата за сумісництвом — 12,5 тис. грн, відсотки — 94,9 тис. грн. До речі, в декларації не вказана частка американських рахунків Смешка.
Прибутки дружини Юлії складалися з доходу від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів та корпоративних прав) — 288,8 тис. грн і відсотків — 42,9 тис. грн. На банківських рахунках дружина Смешка зберігає $70,6 тис., 3,6 тис. євро і 5,5 тис. грн.
До речі, у статус фізосіб-підприємців після Революції Гідності перейшли всі члени сім'ї Смешка — дружина Юлія, сини Ігор та Михайло. Судячи з даних Мін'юсту, вони займаються здачею "чесно заробленої" нерухомості у Києві.
Як повідомляв сайт vikka.ua, Смешко продав місця у своїй партії.
У нашому Telegram каналі – тільки найважливіші та найактуальніші новини.
